Гаря́чка Рифт Ва́ллі (також гарячка Великої рифтової долини, ; також в україномовній літературі є написання «гарячка Ріфт Валлі») — гостра зоонозна інфекційна хвороба, що може перебігати у людей як тяжка геморагічна гарячка, а також із менінгоенцефалітом, ураженням очей.

Історичні відомості Хоча хворобу описали ще у 1915 році, але збудника її вперше виявили у 1931 році британські ветеринари Р. Добні та Д. Гадсон разом із вірусологом П. С. Гарнемом під час розслідування епізоотії серед овець на одній фермі біля озера Найваша у Рифтовій долині () в КеніїDaubney, R., Hudson, J. R., & Garnham, P. C. (1931). Enzootic hepatitis of Rift Valley Fever, an undescriptible virus disease of sheep, cattle and man from East Africa. Journal of Pathology and Bacteriology 34(4):543-579 doi:10.1002/path.1700340418.. Через широке поширення збудника у цій долині він і отримав відповідну назву. Відтоді хворобу реєстрували у Південній і Центральній Африці, часто у вигляді епізоотій й епідемій. У 1950 році лікарі описали вперше випадки цієї хвороби у людей, які хворіли під час (1950—1951 років) значної епізоотії серед овець у Південній Африці (загинуло 100 тисяч особин, зареєстрували 600 тисяч викиднів). Найсерйозніші епізоотії надалі зафіксували в басейні річки Сенегал у Сенегалі та на півдні Мавританії (1987 рік), у Кенії та Сомалі (1997—1998 роки). У 1977 році вірус зумів перетнути Сахару і спричинив епідемію в Єгипті з ураженням близько 200 тисяч людей і 594 померлими від цієї хвороби у стаціонарахBird, B. H., Ksiazek, T. G., Nichol, S. T., & MacLachlan, N. J. (2009). Rift Valley fever virus. Journal of the American Veterinary Medical Association, 234(7), 883—893. doi:10.2460/javma.234.7.883, також хвороба тоді поширилась на Мадагаскар. А от у 1997—1998 роках велика епізоотія і епідемія хвороби сталася в Кенії, Сомалі та Танзанії, а у вересні 2000 року випадки захворювання зареєстрували у Саудівській Аравії та Ємені. На кінець лютого 2001 року в Саудівській Аравії госпіталізували 884 пацієнтів, 124 з них загинуло. В Ємені зареєстрували 1 087 випадків гарячки Рифт Валлі, 121 хворий помер. Це була перша зафіксована поява гарячки Рифт Валлі за межами африканського континенту, що викликало побоювання відносно її можливого поширення в інші частини Азії, Європу і Америку.

Актуальність Через серйозні наслідки хвороби, можливість виникнення великих епідемій, поширення за межі Африки, гарячку Рифт Валлі включено до Міжнародних медико-санітарних правил (ММСП) 2005 року, до групи інфекційних хвороб «які становлять особливу національну та регіональну проблему».

Вірус гарячки Рифт Валлі віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї.Приложение 3 Биологические и химические агенты//Руководство ВОЗ «Ответные меры системы общественного здравоохранения на угрозу применения биологического и химического оружия»

Спалахам цієї хвороби у тварин можна запобігти за допомогою постійної програми їхньої вакцинації.

Спалахи хвороби у XXI столітті 28 вересня 2016 року ВООЗ повідомила, що у Нігері йде спалах гарячки Рифт Валлі, місцеві медичні заклади зареєстрували від 2 серпня до 22 вересня у районах країни на кордоні з Малі 64 випадки захворювання у людей, померли 23 з них. Таким чином, у країні відбувся перший спалах цієї хвороби. У цьому регіоні йшла епізоотія гарячки Рифт Валлі у великої та дрібної рогатої худоби. Влада країни запровадила необхідні протиепідемічні заходи.WHO. Emergencies preparedness, response. Rift Valley fever in Niger. Disease outbreak news. 29 September 2016 1 Станом на 21 листопада 2016 року в країні зареєстровано 260 підозрілих випадків, зокрема, 32 смерті. Усі випадки зосереджені в регіоні Тахуа, в тваринницьких господарствах. У зараженому регіоні хвороба загрожує 2 млн голів свійської великої рогатої худобиWHO. Emergencies preparedness, response. Rift Valley fever in Niger. Disease outbreak news. 24 November 2016 . У травні 2019 року зафіксовано спалах на Майотті (Франція), де з листопада 2018 року виявлено 129 випадків у людей, з яких 5 є автохтонними, і 109 — у тваринWHO. Emergencies preparedness, response. Rift Valley Fever — Mayotte (France) Disease outbreak news. 13 May 2019 .

Етіологія

Збудник, вірус гарячки Рифт Валлі, належить до родини Bunyaviridae, роду Phlebovirus. Його також відносять до екологічної групи арбовірусів. Вірус є стійким у лужному середовищі, але швидко гине при pH < 6,8.

Його швидко інактивують ліпідні розчинники (ефір, хлороформ, натрієвий деоксіхолат), низькі концентрації формаліну, але великі концентрації натрію або кальцію гіпохлориту (залишковий хлор повинен перевищити 5000 ppm). Виживає при висушуванні, заморожуванні, в аерозолі при 23 °C і 50-85 % вологості. Може виживати під дією 0,5 % розчину фенолу при 4 °C протягом 6 місяців.

Епідеміологічні особливості

Джерело і резервуар інфекції

Головним активним джерелом є комарі Aedes mcintoshi, Aedes vexans і Culex tritaeniorhynchus. Менш активними джерелами вважають Aedes caspius, Culex pipiens, Culex antennatus, Culex perexiguus, Culex zombaensis та Culex quinquefasciatus. Ще рідше це є комарі роду Anopheles. Самиця комара здатна передати трансоваріально вірус безпосередньо своєму потомству через яйця, що відкладає, з яких з'являються нові покоління інфікованих комарів. Цим пояснюється безперервна присутність вірусу гарячки Рифт Валлі у ензоотичних вогнищахЕнзоотія — поширення будь-якої інфекційної хвороби тварин у певній місцевості. і стійкий механізм існування вірусу, адже яйця цих комарів можуть зберігати свою життєздатність у сухих погодних умовах впродовж декількох років. У періоди випадання масивних опадів місця, де відкладені личинки, часто виявляються затопленими, що сприяє виходу з яєць комарів і швидкому зростанню їхньої чисельності, а це, в свою чергу, призводить до поширення вірусу серед тварин, кров'ю яких вони харчуються. Стале передавання гарячки Рифт Валлі у Великій рифтовій долині відбувається через певні кліматичні особливості: там переважають низинні поля, що у певні періоди року швидко просякають ґрунтові води, що й призводить до значного виплоду комарів. Крім того, цей географічний район має особливість затримувати хмари, які розряджаються рясними дощами. Крім того, панівними пасатними вітрами у Великій рифтовій долині є північні та південні, що переносять комарів на великі відстані, поширюючи, таким чином, гарячку Рифт Валлі у вільні від неї регіони. Сприяють передачі гарячки Рифт Валлі й особливості ураження комарів Culex філяріями Wuchereria bancrofti. У циклу розвитку цього гельмінту відбувається перфорація його личинками шлунку комара, маючи за мету досягти м'язів комахи, при цьому відкривається прямий шлях для вірусу гарячки Рифт Валлі у слинні залози комара, що робить його інвазивним.

Вірус гарячки Рифт Валлі здатний інфікувати багато видів тварин, призводячи до розвитку тяжких захворювань й серед свійських тварин, включаючи велику рогату худобу, овець, верблюдів і кіз. Вівці чутливіші до інфекції, чим велика рогата худоба і верблюди. Більше 90 % інфікованих ягнят помирає. Показник викиднів серед інфікованих вагітних овець досягає майже 100 %. Першим проявом спалаху гарячки Рифт Валлі серед тварин часто буває хвиля нез'ясовних викиднів серед худоби. Джерелом інфекції є деякі гризуни, дикі жуйні тварини (буйволи, антилопи, гну тощо), окремі види мавп тощо. Свині, коні, птахи, рептилії та амфібії до гарячки Рифт Валлі стійкі. Як правило, значні епізоотії спостерігаються з періодичністю 10-15 років, що збігається з періодами значних злив, однак між такими епізоотіями є окремі спалахи й, іноді, роки добробуту, коли не відбуваються захворювання у тварин, а виживання вірусу підтримується у популяції комарів внаслідок трансоваріальної передачі.

Доказаним резервуаром гарячки Рифт Валлі є два види кажанів: Micropteropus pusillus і Hipposideros abae, у яких від здорових екземплярів 1987 року виділили вірусBoiro, I.; Konstaninov, O. K.; Numerov, A. D. (1987). «Isolation of Rift Valley Fever Virus from Bats in the Republic of Guinea». Bulletin de la Société de Pathologie Exotique et de ses Filiales (in French) 80 (1): 62-67. PMID 3607999. Не виключається можливість того, що й інші фруктоїдні кажани є резервуаром вірусу гарячки Рифт Валлі, адже виявлені два резервуарні види живуть тільки у північних районах Великої рифтової долини і північно-західних регіонах поширення гарячки Рифт Валлі.

Механізми і шляхи передачі

Контактний механізм Переважна більшість випадків інфікування людей відбуваються в результаті прямих або непрямих контактів із кров'ю або органами інфікованих тварин. Вірус може передаватися людині при маніпуляціях із тканинами тварин під час їхнього забою або білування, наданні допомоги тваринам при пологах, проведенні ветеринарних процедур або утилізації трупів і ембріонів. Вірус здатний інфікувати людину рановим шляхом, наприклад, при нанесенні рани інфікованим ножем або контакті з пошкодженою шкірою.

Можливе зараження шляхом вдихання аерозолів, що утворилися під час забою інфікованих тварин, при цьому збудник потрапляє в макроорганізм через дрібні пошкодження слизової ротоглотки. Аерозольний шлях передачі призводить часто до інфікування працівників лабораторій.

Є фактичні дані, що свідчать про можливість інфікування людини при вживанні непастеризованого молока інфікованих тварин, при цьому збудник також потрапляє до макроорганізму через дрібні пошкодження слизової ротоглотки.

Трансмісивний механізм Інфікування людей відбувається також і в результаті укусів інфікованими комарами. Можлива також передача вірусу гарячки Рифт Валлі мошками, москітами Phlebotomids, Eretmapodites, Mansonia, мухами-гематофагами, на кшталт Stomoxys calcitrans.

Випадків передачі цієї гарячки від людини людині не зареєстровано. Немає також повідомлень про передачу хвороби медико-санітарним працівникам при дотриманні стандартних заходів інфекційного контролю.

Сприйнятливий контингент й імунітет Хворіють сільські жителі або люди, що приїхали у сільську місцевість. Серед вікових категорій найбільше страждають діти. Випадків поширення гарячки Рифт Валлі у міських районах не зареєстровано. Пастухи, фермери, працівники боєнь і ветеринари піддаються підвищеному професійному ризику інфікування. Внаслідок захворювання формується стійкий імунітет, повторні випадки не зареєстровані.

Патогенез Впродовж інкубаційного періоду первинна реплікація відбувається при різних механізмах і шляхах передачі у місці проникнення вірусу, регіонарних лімфатичних вузлах. На початку клінічного періоду хвороби виникає вірусемія, яка супроводжується розвитком загальнотоксичного синдрому і обумовлює дисемінаціюВід , поширення мікроорганізмів або пухлинних клітин із первинного вогнища по організму. вірусу в органи і тканини. Внаслідок широкої вісцеротропності вірусу у різних органах (головний мозок, печінка, нирки, легені, селезінка, надниркові залози тощо) виникають фокальні некрози, в генезі яких грають роль як цитопатичні властивості вірусу, так й імунні процеси.

Найвираженіші дистрофічні та некротичні зміни виявляються у печінкових клітинах-гепатоцитах (особливо у дітей, доходячи до рівня тотального гепатонекрозу), ниркових клубочках і епітелії канальців нирок, що супроводжується розвитком функціональної недостатності печінки і нирок. Закономірно пошкоджується ендотелій судин, часто розвивається тромбогеморагічний синдром, в генезі якого велике значення відводять імунопатологічним процесам. Судинні пошкодження лежать в основі ураження сітчастої оболонки ока, аж до її відшарування. У випадках загибелі хворих від енцефаліту в тканинах мозку виявляють вогнища некрозу і запальної мононуклеарної інфільтрації. У вогнищах некрозу часто виявляють присутність вірусу.

Клінічні прояви

Легкий перебіг У МКХ-10 вирізняють «Гарячку Рифт Валлі» (код А92.4) у розділі «Вірусні гарячки, породжені членистоногими, і вірусні геморагічні гарячки».