Му́ром () — місто у Росії, адміністративний центр Муромського району Владимирської області; до самого району не входить, з 2006 року утворює міський округ Муром.

Населення міста 104 тис. чоловік (2025)https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/Сhisl_MO_01-01-2025.xlsx, міського типу округи (Муром та 9 селищ) — 123,9 тис. чоловік (2010). Муром є третім за кількістю населення містом Владимирської області після Владимира та Коврова.

Великий залізничний вузол Горьківської залізниці на лінії Москва — Казань.

Місто розташоване на лівому березі річки Ока, за 137 км від Владимира, на межі з Нижньогородською областю.

Географія Місто розташоване на лівому березі річки Ока, лівій притоці річки Волга.

Археологія У південній місцевості Карачарове (колишньому селі Муромського повіту) на лівому березі річки Ока розташована Карачаровська стоянка — пам'ятка давньокам'яної доби.

Історія Місто вперше згадується в 862 році у Повісті минулих літ пѣрвии наслѣдници в Новѣгородѣ Словенѣ, и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи, Ростовѣ Мерѧне, Бѣлѣѡзерѣ Весь, Муромѣ Мурома, и тѣми всѣми ѡбладаше Рюрикъ.Іпатіївський літопис // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись.  — СПб., 1843. 2-е изд. СПб, 1908. — 938 стб. + 108 стр. — До лѣта 6414 . Стлб. 14-15, 6370. djvu pages 22-23 Літопис Руський за Іпатським списком / Переклав з давньорус. Л. Є. Махновець. Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. — ISBN 5-308-00052-2. Роки 852—912 . У рік 6370 . … А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро. А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді — словени, а в Полоцьку — кривичі, у Ростові — меря, у Біло|озері — весь, у Муромі — мурома. І тими всіма володів Рюрик.. Першим муромським князем був Гліб Володимирович. 1013 року Гліб Володимирович поставлений муромським князем, сам Муром утримували місцеві нобілі з угро-фінського племені мурома, тому князь прожив два роки в таборі під мурами своєї столиці. 1088 року місто було захоплене волзькими булгарами. За ухвалою Любецького з'їзду (1097) Чернігівське князівство було поділено на удільні князівства: Чернігівське, Новгород-Сіверське і Муромо-Рязанське, Муром стає столицею Муромо-Рязанського князівства. 1127 року удільне князівство виділилось у самостійне, а 1145 року розпалось на два окремих — Муромське та Рязанське. 1392 року місто переходить до складу Московської держави.

В 1792 та 1805 роках місто зазнало великих пожеж. Нове місто почало забудовуватись за наказом Катерини II у грудні 1788 року. В 1997 році до складу міста було включене смт Вербовський.

Населення

Економіка В місті працюють заводи стрілочний, машинобудівний, тепловозний, радіоелектронний, приладобудівний, радіозавод, ремонтно-механічний, арматурний, деревообробний, залізобетонних виробів, покрівельних матеріалів, лікеро-горілчаний, декстриновий, борошномельний та льонозавод, фабрики взуттєва, швейна, хлібокомбінат, молококомбінат та, м'ясокомбінат. Всі підприємства міста в 2007 році виробили продукції на 9,6 млрд руб.

Культура та освіта В місті діють філіали Владимирського державного університету, Московського психолого-соціального інституту, РДОУ шляхів сполучення; медичне училище, педагогічний коледж, технікум радіобудування, ліцей, 2 ПТУ; 47 шкіл.

Видатні місця

Пам'ятник Іллі Муромцю Паровоз бронепоїзду «Ілля Муромець» Миколо-Набережна церква (1700) Воскресенський монастир з храмом (1658) Благовещенський монастир (1553) з собором (1664) та Стефановської церквою (1716) Троїцький монастир (1643) з собором (1642), Казанською церквою (1648) та шатровою дзвіницею (1652) Спаський монастир (XI) з собором (XVI) Церква Косьми й Демьяна (1556) Космодемьянська церква (1804)

Відомі люди

Арбатова Марія Іванівна — російська письменниця, громадський діяч Гастелло Микола Францевич — льотчик, Герой Радянського Союзу Гладков Олександр Костянтинович — російський драматург та літературознавець Гліб Володимирович — муромський князь, син київського князя Володимира Святославовича Губкін Іван Михайлович — радянський геолог, академік та віце-президент АН СРСР Діонісій (Валединський) — митрополит Православної Церкви в Польщі Ілля Муромець — відомий руський богатир Ілейка Муромець — керівник селянсько-козацького повстання під проводом Болотникова в 1606-07 роках, отаман терських козаків Зворикін Володимир Кузьмич — російський винахідник в сфері телебачення Зворикін Костянтин Олексійович — інженер-технолог в сфері технології металів Святі Петро та Февронія — покровителі любові та благополуччя в сім'ї Казанцев Олександр Іванович — іконописець Константинов Петро Олександрович — російський актор Куликов Іван Семенович — російський художник Лосєв Віктор Васильович — радянський футболіст, заслужений майстер спорту СРСР Микита Давидов — один найкращих зброярів XVII століття Микита (Добронравов) — кандидат богослів'я, церковний історик Погарський Михайло Валентинович — російський письменник та художник Прокудін-Горський Сергій Михайловичч — російський фотограф Прокуроров Олексій Олексійович — радянський лижник, олімпійський чемпіон, заслужений майстер спорту СРСР Роман Всеславич — князь ізяславський і слуцький з династії Рюриковичів, гілки Ізяславичів Полоцьких. Рябінін Олексій Валерійович (* 1970) — російський вчений-економіст, політик. Шипов Сергій Юрійович — російський шахіст, письменник Шляпников Олександр Гаврилович — революціонер, керівник групи «робітничої опозиції»

Див. також 10347 Муром — астероїд, названий на честь міста.

Галерея

Примітки

Посилання

На обласному сайті Офіційний сайт Панорама міста Інформаційний портал Сайт радіозаводу Про видатні місця Історія міста Галерея та супутниковий знімок