Ле́йпцизька шко́ла — поняття стосується декількох наукових шкіл, що сформувалися в різні часи в Лейпцизькому університеті, особливо у царині соціології, психології та мовознавства.
Лейпцизька школа у соціології — найвужче й найвживаніше значення поняття — коло вчених, що сформувалося у 1930-х роках навколо соціолога й філософа , одного з представників так званої «консервативної революції». Лейпцизька школа у мовознавстві — група німецьких мовознавців 70-х років XIX століття, що сформувалася навколо вчених Августа Лескіна та Карла Бругмана, інша назва — Молодограматики. Лейпцизька школа у психології — близький до гештальтпсихології напрям у психології, що існував з кінця 1910-х до середини 1930-х, основні представники — Фелікс Крюгер, Фрідрих Зандер. Іноді лейпцизька психологічна школа називається «другою лейпцизькою школою» задля розрізнення з «першою» — напрямом Вільгельма Вундта, засновника експериментальної психології).
Див. також Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона