Дал Ріада () — васальне королівство, що існувало у IV—IX століттях на території нинішньої Західної Шотландії та Північної Ірландії (сучасні графства Аргайл, Б'ют, Гебридські острови — в Шотландії та графство Антрім в Ірландії), входило до складу королівства Улад (Ольстер).
Історія Вперше згадується королівство Дал Ріада та плем'я (туат) скоттів в ірландських історичних переказах, які датуються 314 роком. Столицею було місто Дунадд. Хоча містом це можна назвати лише умовно — це була фортеця — резиденція королів чи точніше вождів клану.
У IV столітті Ірландія була перенаселена. Частина ірландських племен здійснювала походи в Британію — захоплювала там території і засновувала поселення. Особливо вдалим було захоплення території ірландським племенем скоттів, що мали на північному сході Ірландії в нинішньому графстві Антрім невеличке васальне королівство Дал Ріада. Вони захопили у IV—V століттях велику територію на заході Альби (ірландська назва Шотландії — тодішньої Каледонії). Скотти заснували могутнє королівство Дал Ріада, що охоплювало значну територію островів Ірландія, Британія та Гебридських островів. Проте землі на цій території були мало придатними для сільського господарства і королівство вело постійні війни з сусідніми племенами ірландців, піктів, бритів, а потім і англів та саксів і їхніми королівствами — Альбою, Уладом, Стратклайдом та ін. Тому в ранньому середньовіччі в Британії назва племені «скотт» стала синонімом слова «розбійник». У 563 році в королівство Дал Ріада здійснив місію святий Колумба, який навернув скоттів у християнство і заснував монастир на острові Іона, що став центром християнства всіх Британських островів. У 843 році король Дал Ріади Кеннет мак Алпін завоював королівство піктів Албу майже повністю винищивши піктів при цьому. Виникло нове королівство — королівство скоттів — Шотландія.
Королі Дал Ріади (вказані імовірні роки правління)
Ерк мак Ехах () (? — 474) Фергус I Великий мак Ейрк () (434—501) Домангарт I () (501—507) Комгалл () (507—537) Габран () (537—574) Айдан () (574—608) Еохайд I () (608—629) Коналл I () (626—629) Коннад () (626—629) Домналл I () (629—642) Ферхар I () (642—650) Коналл II () (650—660) Дунхад I () (645—654) Домангарт II () (660—673) Маелдуйн () (673—689) Домналл II Донн мак Конайлл () (673—696) Ферхар II () (676—697) Еохайд II Кривий Ніс мак Домангайрт () (697) Ейнбкеллах Ферхайр () (697—698) Фіаннамайл Конайлл () (698—700) Селбах мак Ферхайр () (700—723) Дунхад Бек () (707—721) Дунгал мак Селбайх () (723—726) Еохайд III мак Ехдах () (726—733) Муйредах мак Айнбкеллайх () (733—736) Еоган мак Муйредах () (736—741) Індрехтах мак Фіаннамай () (733—741) Ед Білий () (761—778) Фергус II мак Ехдах () (778—781) Доннкойрке () (781—792) Константин мак Фергусса () (792—805) Коналл мак Тадг () (805—807) Коналл мак Ейдан () (807—811) Еохайд IV Злий () (811—819) Домналл III мак Коаустантін () (811—835) Ед мак Боанта () (835—839) Алпін ІІ мак Ехдах () (839—841) Кеннет мак Алпін () (841—858) — перший король Шотландії.
Джерела Пауел Т. Кельти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 230 с. Хендерсон І. Пікти. — М.: Центрполиграф, 2003. — 216 с. Діллон М. Чедвік Н. К. Історія кельтських королівств. — М.: Вече, 2006. — 512 с. Адомнан. Життя святого Колумбана (латинський текст) Життя святого Колумбана у виданні У. Рівза (1874 рік) — латинський текст, англійський переклад, примітки, додаткові матеріали