Junkers Ju 88 — дводвигунний, багатоцільовий літак Люфтваффе часів Другої світової війни. Літак був розроблений компанією Гуґо Юнкерса в середині 1930-х років, в рамках проекту по розробці «швидкого бомбардувальника» (), і повинен був стати швидшим за будь-який винищувач того періоду, літак мав ряд технічних проблем на пізньому етапі розвитку, але це не завадило йому стати одним з найбільш універсальних бойових літаків війни.
Пілоти ласкаво прозвали Ju 88 «покоївкою на всі руки» (), і літак справді справлявся з будь-якою роллю. Як і ряд інших бомбардувальників Люфтваффе він успішно використовувався як бомбардувальник, пікіруючий бомбардувальник, торпедоносець, літак повітряної розвідки, важкий винищувач, і навіть як літаюча бомба.
Історія створення
В 1935 році Імперське міністерство авіації сформулювало вимоги до нового швидкісного бомбардувальника (), який мав розвивати швидкість 500 км/год, що було значно більше за тогочасні винищувачі. Також вимагалось досягти високих злітно-посадкових і льотних характеристик, проте вимоги до озброєння були не значними: стандартне бомбове навантаження мало складати всього 500 кг, а захисне озброєння — один 7,92 мм кулемет.
В конкурсі взяли участь три фірми, а переможцем було визнано літак фірми Junkers — Ju 88, проектування якого велось під керівництвом Ернста Цінделя і Вільгельма Еверса. В травні 136 року був підписаний контракт на побудову трьох прототипів, а вже 21 грудня 1936 перший з них піднявся в повітря. Новий літак був суцільнометалевим двомоторним низькопланом з шасі, що прибиралось.
Перший прототип був оснащений 12-ти циліндровими двигунами водяного охолодження DB-600Aa потужністю 1000 к.с. Другий прототип з цими двигунами було протестовано в квітні 1937 року, але результати тестів були незадовільними — максимальна швидкість склала тільки 465 км/год. Третій прототип було оснащено потужнішими двигунами Jumo 211A (1100 к.с.) і на випробуваннях 13 вересня 1937 року він досяг максимальної швидкості в 520 км/год.
Четвертий прототип конструювався з врахуванням вимоги забезпечити бомбометання з піке. Для цього на літак було встановлено повітряні гальма і автоматизовані механізми для полегшення виходу з піке. Окрім цього було перероблено носову частину збільшивши огляд, а також додано підфюзеляжну гондолу з кулеметом направленим назад. Саме в такій конфігурації літак було прийнято на озброєння і видано замовлення на серійне виробництво. Люфтваффе планувало до 1942 року замінити всі наявні типи бомбардувальників: Ju 86, Do 17 і He 111, тому виробництво мало порівняно високий пріоритет. Загалом до закінчення війни було виготовлено близько 15 000 літаків, з них 9300 бомбардувальників, 1900 розвідників і 3700 важких винищувачів.
Основні модифікації
Ju 88A — перша і наймасовіша модифікація бомбардувальника, випускалась в багатьох варіантах: Ju 88A-0 — передсерійна партія літаків з двигунами Jumo 211B-1 потужністю 1200 к.с. Захисне озброєння складалось з трьох 7,92 мм кулеметів MG 15 (в передній частині кабіни, в кабіні стрільця і в підфюзеляжній гондолі). (10 екз.) Ju 88A-1 — змінено тип гвинтів, на останніх літаках також замінено двигун на Jumo 211G-1. В процесі виробництва також додано дві бічні кулеметні установки (один кулемет міг бути встановлений в одній з них), а також ще одну носову яка обстрілювала нижній сектор. Максимальна маса бомбового навантаження — 2400 кг (28 × 50 кг бомб в бомбовому відсіку і ще 4 × 250 кг бомби на зовнішніх підвісах). (1385 екз.) Ju 88A-2 — перероблені Ju 88A-1 з двигунами Jumo 211G-1 і можливістю використання стартових ракетних прискорювачів. Ju 88A-3 — навчальний варіант з подвійним керуванням без озброєння. (перероблені Ju 88A-1) Ju 88A-4 — оснащувався двигунами Jumo 211F-1 (1340 к.с.), або Jumo 211J-1 (1400 к.с.). Посилено бронювання, максимальна маса бомбового навантаження зросла до 3600 кг. В процесі виробництва захисне озброєння часто мінялось, в початковому варіанті це були 5 7,92 мм кулеметів MG 81J (2 в носі, 2 в верхній установці і 1 переносний для стрільби з боків) і спарений кулемет MG 81Z в підфюзеляжній гондолі. Пізніше 7,92 мм кулемети замінялись на 13,2 мм кулемети MG 131: спочатку в гондолі, потів в кабіні стрільця. Наймасовіший варіант бомбардувальника. (5501 екз.) Ju 88A-5 — збільшено розмах крила, а також додано ще два зовнішні бомбові підвіси. Встановлювались двигуни Jumo 211B-1/H-1/G-1. З 1941 року також посилено бронювання кабіни. (1628 екз.) Ju 88A-6 — додано механізм перерізання тросів аеростатів загородження (253 екз.) Ju 88A-7 — навчальний варіант з подвійним керуванням без озброєння. (283 Ju 88A-5 були перероблені в цей варіант) Ju 88A-10 — тропічний варіант Ju 88A-5. (40 екз.) Ju 88A-12 — навчальний варіант з подвійним керуванням без озброєння. (317 Ju 88A-4 були перероблені в цей варіант) Ju 88A-13 — варіант штурмовика з 20 мм курсовою гарматою MG FF, і можливістю підвісити до чотирьох контейнерів WB 81 з шістьма кулеметами MG 81 в кожному. Повітряні гальма і автомат виведення літака з піке знімались. (перероблялись з 'Ju 88A-4) Ju 88A-14 -варіант Ju 88A-4 з механізмом перерізання тросів аеростатів загородження. (743 екз.) Ju 88A-16 — навчальний варіант з подвійним керуванням без озброєння. (62 Ju 88A-14 були перероблені в цей варіант) Ju 88A-17 — варіант торпедоносця без підфюзеляжної гондоли. Екіпаж зменшено до 3 осіб. (364 Ju 88A-4 були перероблені в цей варіант) Ju 88B — експериментальний варіант розвідника з переробленою носовою частиною. (10 екз.) Ju 88C — варіант важкого винищувача, що виготовлявся через модифікацію наявних літаків. Ju 88C-1 — перероблені Ju 88A-1 (20 перероблено) Ju 88C-2 — перероблені Ju 88A-5 (20 перероблено) Ju 88C-4 — перероблені Ju 88A-5 (60 перероблено) Ju 88D — розвідник на базі Ju 88A. Прибрано повітряні гальма, автомат виводу літака з піке і бомбові підвіси. В бомбовому відсіку встановлено додатковий паливний бак і камери аерофотозйомки. (1450 екз.) Ju 88R — варіант важкого винищувача. Ju 88G — варіант важкого винищувача. Ju 88H — розвідник з двигунами BMW 801D, збільшеним фюзеляжем і запасом палива. (15 екз.) Ju 88P — штурмовик на базі Ju 88A. Ju 88P-1 — оснащувався 75 мм гарматою BK 7,5 Ju 88P-2 — оснащувався двома 37 мм гарматами BK 3,7 Ju 88P-3 — Ju 88P-2 з посиленим бронюванням. Ju 88P-4 — оснащувався 50 мм гарматою BK 5 Ju 88S — варіант бомбардувальника з покращеною аеродинамікою. Захисне озброєння зменшено до одного кулемета MG 131 в кабіні стрільця. Ju 88S-1 — оснащувався двигунами BMW 801D-2 потужністю 1730 к.с. і системою форсажу GM 1 (50-70 екз.) Ju 88S-2 — оснащувався двигунами BMW 801С-1. (16 екз.) Ju 88S-2 — оснащувався двигунами Jumo 213 з системою форсажу GM 1 (70 екз.) Ju 88T — розвідник на базі Ju 88S.
Тактико-технічні характеристики
Ju 88A-1 Ju 88A-4 Ju 88S-1 Ju 88P-4 Довжина 14,35 м 14,85 м 14,9 м 14,85 м Висота 5,3 м 5,07 м 4,8 м 5,07 м Розмах крил 18,25 м 20,08 м 18,25 м 20,08 м Площа крил 52,5 м² 54,7 м² 52,5 м² 54,7 м² Маса пустого 7700 кг 9860 кг 8290 кг спорядженого 8958 кг 12 105 кг 11 400 кг максимальна злітна 10 360 кг 14 000 кг 13 800 кг Двигуни 2 × Jumo 211B-1 2 × Jumo 211J-1 2 × BMW 801D-2 2 × Jumo 211B-1 Потужність 2 × 1200 к. с. 2 × 1400 к. с. 2 × 1730 к. с. 2 × 1200 к. с. Максимальна швидкість 450 км/год 470 км/год 545 км/год 390 км/год Дальність звичайна 990 км 1780 км з додатковим паливним баком 1690 км 2710 км 2000 км Стеля 9800 м 8200 м 10 370 м 8000 м
Історія використання
Люфтваффе
До вересня 1939 року на озброєння Люфтваффе надійшло декілька десятків Ju 88, якими навіть встигли повністю укомплектувати один авіагрупи I/KG 30, але в польській кампанії він участі не брав. Перший бойовий виліт відбувся 26 вересня проти англійських кораблів в Північному морі. Тоді чотири Ju 88A змогли попасти однією бомбою в крейсер «Худ», але вона не вибухнула. 16-17 жовтня Ju 88 здійснили наліт на британські бази в Скапа-Флоу і Ферт-оф-Форт.
До 1940 року Люфтваффе вже повністю укомплектувало ескадру KG 30 (3 авіагрупи, 84 Ju 88A) і вона брала активну участь в операції «Везерюбунг». 10 квітня 1940 року Ju 88A разом з He 111 завдали удару по британському флоту біля Бергена, потопивши один есмінець і пошкодивши три крейсера. Наприкінці квітня ескадру перевели в Норвегію.
До наступу на Францію, Люфтваффе встигло переозброїти ще дві авіагрупи ескадри KG 51, і одну авіагрупу інструкторської ескадри LG 1. Загалом до бойових вильотів було залучено 130 Ju 88, які в основному залучались до бомбардувань залізничних вузлів в французькому тилу, а також по кораблях союзників. 17 червня Ju 88 ескадри KG 30 потопили транспортний корабель «Ланкастрію» на якій перебувало від 4000 до 9000 британських воєнних і громадян, більшість з яких загинула. Під час боїв в Франції втрати Ju 88 були порівняно високі, і частину загонів було відведено в Німеччину на переформування.
Під час битви за Британію Ju 88 почали використовуватись масовано. Ju 88 стояли на озброєнні в трьох бомбардувальних ескадрах (KG 30, KG 51 і KG 54), і в одній навчальній (LG 1), а також в окремій авіагрупі KGr 806 яка мала знищувати морські цілі. До бойових дій було залучено 533 Ju 88, включно з розвідувальними варіантами, які входили в чотири авіазагони. Не зважаючи на швидкість Ju 88 зазнавали великих втрат, зокрема 12 серпня 1940 року близько 100 Ju 88 ескадри KG 51 здійснили наліт на корабельні і радари в Портсмуті. В результаті було втрачено 13 літаків, майже всі інші мали пошкодження. В цей ж день 50 Ju 88 ескадри KG 30 здійснили наліт на аеродром Дріффілд (Йоркшир) де було втрачено ще 7 літаків. Загалом з 8 по 23 серпня на аеродроми не повернулось 105 Ju 88, що заставило Люфтваффе зменшити масштаби бомбардувань і перейти до нічних польотів. Але переозброєння тривало і до 1941 року на Ju 88 літали 21 авіагрупа Люфтваффе (567 літаків, щоправда тільки 260 повністю боєздатних).
З січня 1941 року Ju 88 почали використовуватись і над Середземним морем, зокрема в операціях проти Мальти брали участь групи I/LG 1, II/LG 1 і III/KG 30. В операції «Маріта» по захопленню Греції брало участь 5 авіазагонів, які завдавали ударів по містах, зокрема 6 квітня 1941 року бомбили Белград. В травні Ju 88 були відкликані від бомбардувань Мальти для участі в операції «Меркурій» по захоплення Криту. Втрати на цьому фронті були невеликими через слабкий опір противника.
Перед початком операції «Барбаросса» німецьке командування зосередило на східному кордоні більшість загонів з Ju 88 (16 авіагруп і 1 авіазагін). Загалом було виділено 471 Ju 88, близько половини всіх бомбардувальників задіяних в операції. Групу армій «Північ» прикривав 1-й повітряний флот з вісьмома групами Ju 88, групу армій «Центр» — 2-й повітряний флот з двома групами Ju 88, групу армій «Південь» — 4-й повітряний флот з 5-тьма групами. Ще одна авіагрупа KGr 806 прямо підпорядковувалась авіаційному командуванню, і в 5-му повітряному флоті в Норвегії був авіазагін 6./KG 30 оснащений Ju 88. Після початку операції з Франції в Норвегію було перекинуто цілу групу II/KG 30.