Події 10 січня — утворені Запорізька, Кіровоградська і Сумська області УРСР 4 березня — німецьким урядом була прийнята постанова, за якою легалізовувалося примусове долучення до роботи єврейського населення Третього Рейху. 14 березня — Угорщина розпочала війну проти Карпатської України 15 березня — в місті Хуст проголошено незалежність Карпатської України 28 березня — генерал Франко захопив Мадрид. 23 серпня — підписаний у Москві договір про ненапад між СРСР та Третім Рейхом (Пакт Молотова — Ріббентропа) 1 вересня — вторгненням німецьких військ в Польську республіку розпочалась Друга світова війна 3 вересня — Велика Британія і Французька республіка оголосили війну Третьому Рейху 5 вересня — США оголосили про свій нейтралітет в європейській війні 6 вересня — Третій Рейх окупував Краків у Польській республіці 17 вересня — СРСР напав на Польську республіку, Східна Галичина переходить до складу Радянського Союзу 22 вересня — у Бересті відбувся спільний радянсько-німецький військовий парад 28 вересня — За німецько-радянським договором Польща поділяється між СРСР та Німеччиною 26 жовтня — Народні збори Західної України у Львові ухвалили звернутися до Верховної Ради СРСР із проханням включити Східну Галичину і Волинь до складу Української РСР 28 жовтня — Італія поставила умову Греції віддати їй стратегічні пункти в Греції, для підтримки нейтралітету у Другій світовій війні. Відповідь дати не пізніше ніж 3 години після цієї вимоги. Грецький прем'єр-міністр відповів що він не в змозі прийняти таке рішення за такий короткий час 14 листопада — На позачерговій III-й сесії Верховної Ради УРСР одностайно ухвалили Закон про включення Західної України до складу Української РСР. У зв'язку з цим у складі УРСР з'явилося шість нових областей — Волинська, Дрогобицька (у 1959 р. об'єдналася з Львівською), Львівська, Рівненська, Станіславська (Івано-Франківська) і Тернопільська, їх загальна територія становила 88 тис. км², на якій проживали 8 млн осіб, з них 7,5 млн українців. 20 листопада — Німецькій поліції наказано арештовувати всіх циган і посилати до концтаборів 21 листопада — В Киргизькій РСР утворена Ошська область; 26 листопада — У Львові на стадіоні «Поґоні» Динамо (Київ) зіграло зі збірною ЛьвоваКиїв зіграв у Львові, 1939 рік // Українська Прем'єр-ліга 30 листопада — СРСР напав на Фінляндію, почалася Радянсько-фінська війна. Тибетська експедиція Третього Рейху
Народились Дивись також :Категорія:Народились 1939 1 січня — Мішель Мерсьє, французька кіноактриса. 3 січня — Боббі Халл, канадський хокеїст. 6 січня — Лобановський Валерій Васильович, український футболіст, тренер. 9 січня - Сюзанна Йорк, англійська акторка театру, кіно та телебачення, письменниця. 17 січня: Архієпископ Афінський і всієї Еллади Христодул, предстоятель Елладської православної церкви у 1998—2008. Горбулін Володимир Павлович, український політик, учений, державний діяч. 18 січня — Мирослав Вантух, український хореограф, художній керівник заслуженого ансамблю танцю України ім. П.Вірського. 24 січня — Лобода Борис Іванович, диктор, артист розмовного жанру, заслужений артист України. 31 січня — Пороховщиков Олександр Шалвович, російський кіноактор. 1 лютого — Максимова Катерина Сергіївна, російська балерина. 3 лютого - Майкл Чіміно, американський кінорежисер, сценарист та продюсер. 5 лютого — Ібрагімбеков Рустам, азербайджанський письменник, кіносценарист. 8 лютого — Колесник Раїса Самсонівна, українська оперна співачка. 12 лютого - Рей Манзарек, американський музикант, продюсер. 13 лютого - Роберт Чарльз Спраул, американський реформатський богослов , християнський апологет і висвячений пастор Пресвітеріанської церкви в Америці. 17 березня - Джованні Трапаттоні, колишній італійський футболіст, півзахисник. 20 березня — Браян Малруні, канадський політичний діяч. 31 березня — Римар Петро Олексійович, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член International Council on Monuments and Sites (ICOMOS) (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), член Українського національного комітету ICOMOS, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК). 2 квітня — Гаврилюк Іван Михайлович, художник-графік, ілюстратор, живописець. Член НСХУ. 2 квітня — Марвін Гей-молодший, американський співак. 7 квітня — Френсіс Форд Коппола, американський сценарист, продюсер, кінорежисер. 13 квітня — Пол Сорвіно, актор. 16 квітня - Дасті Спрингфілд, англійська співачка. 26 квітня — Дворжецький Владислав Вацлавович, російський кіноактор. 5 травня — Володимир Карабут, український філософ, поет, вчитель і викладач. 6 травня — Юрій Ґамота, фізик академік. 7 травня - Рууд Любберс, нідерландський політик. 13 травня — Харві Кейтель, американський кіноактор. 20 травня — Роман Карцев, естрадний актор. 30 травня — Майкл Поллард, актор. 31 травня — Сергій Герасимчук, — український художник-графік. 8 червня — Берні Кейсі, актор. 17 червня — Кшиштоф Зануссі, польський кінорежисер. 19 червня - Джон Ф. Мак-Артур, американський пастор і письменник. 30 червня — Яніс Петерс, латиський поет. 1 липня - Карен Блек, американська акторка, сценаристка, співачка та композиторка, захисниця прав тварин. 2 липня — Пол Вільямс, співак. 5 липня — Морозенко Павло Семенович, радянський актор театру і кіно. 9 липня - Калинець Ігор Миронович, український поет і прозаїк. 11 липня — Борис Нечерда, — український поет. 14 липня — Карел Готт, чеський співак. 15 липня — Мовчан Павло Михайлович, український поет, кінодраматург, перекладач, політик. 17 липня — Кшиштоф Зануссі, польський кінорежисер. 19 липня — Леонід Деркач, політик. Батько російського агента Андрія Деркача. 26 липня - Джон Говард, 25-й Прем'єр-міністр Австралії. 30 липня — Пітер Богданович, американський кінорежисер. 31 липня - Холодний Микола Костянтинович, український поет-шістдесятник, літературознавець, публіцист, перекладач. 2 серпня: Вес Крейвен, американський кінорежисер. Едвард Паттен, співак. Романо Проді, італійський лівоцентристський політик, прем'єр-міністр. 6 серпня — Іванов Анатолій Євгенович, український кінорежисер i сценарист. 9 серпня — Романо Проді, голова Європейської Комісії. 11 серпня — Кашпіровський Анатолій Михайлович, український лікар-психотерапевт-містифікатор. 20 серпня - Шевчук Валерій Олександрович, український письменник-шістдесятник, майстер психологічної і готичної прози, літературознавець, автор низки літературознавчих та публіцистичних праць. 25 серпня - Дрозд Володимир Григорович, український журналіст, редактор, письменник. 28 серпня — Івашов Володимир Сергійович, російський кіноактор. 29 серпня: Вільям Фрідкін, американський кінорежисер. Джоель Шумахер, американський кінорежисер. 13 вересня - Ґунтіс Улманіс, латвійський державний діяч, п'ятий президент Латвії. 17 вересня — Меньшов Володимир Валентинович, російський актор, режисер. 22 вересня — Табеї Дзюнко, японська альпіністка. 3 жовтня — Каневський Віктор Ізраїльович, український футболіст. 8 жовтня — Пол Гоґан, австралійський актор. 18 жовтня — Лі Гарві Освальд, убивця президента США Джона Кеннеді. 22 жовтня - Жоакім Чіссано, другий президент Мозамбіку. 24 жовтня — Мюррей Абрахам, американський актор. 27 жовтня - Джон Кліз, англійський актор, комік. 7 листопада - Барбара Лісков, американська дослідниця в галузі інформатики. 27 листопада — Польських Галина Олександрівна, російська кіноактриса. 4 грудня — Явоненко Олександр Федотович, український біолог, педагог, член-кореспондент АПН України з 1994. 16 грудня — Лів Ульман, норвезька кіноактриса. 26 грудня — Тіна Тернер американська співачка. 27 грудня — Віторган Еммануїл Гедеонович, російський кіноактор.
Померли Дивись також :Категорія:Померли 1939 19 січня — у радянському концтаборі загинув український поет і літературознавець Михайло Драй-Хмара. 3 травня — Ауверс Карл, німецький хімік (* 1863).
Нобелівська премія з фізики: Ернест Лоуренс — «за винахід і створення циклотрона, за досягнуті за його допомогою результати, особливо за отримання штучних радіоактивних елементів» з хімії: Адольф Бутенандт — «за роботи по статевих гормонах», Леопольд Ружичка — «за роботи по поліметиленах і вищих терпенах» з медицини та фізіології: Герхард Домагк — «за відкриття антибактеріального ефекту пронтозілу» з літератури: Франс Ееміль Сіланпяя — «за його глибоке розуміння селян своєї країни і вишукане мистецтво, з яким він зображував їх спосіб життя і їх зв'язок з природою» премія миру: не присуджували.
Див. також
1939 в кіно 1939 у авіації
Примітки