Лужицька марка або Лужицьке маркграфство () — маркграфство Священної Римської імперії на кордоні з Польським королівством, що існувало з X по XIV століття.
Територія на схід від лужицького валу, населена слов'янськими племенами лютичів, сорбів і укрів була завойована саксонським герцогом Геро Залізним до 963. Після повстання слов'ян 983 у північній частині марки, що залишилася під владою саксонських герцогів, Лужиця стала називатися Східною маркою (Саксонською) (Ostmark).
У 1002 Лужиця була завойована польським князем Болеславом ХоробримBarański, pp. 75-6, але при імператорі Конраді II у 1031 і 1032 знову увійшла до складу імперії. За імператора Карла IV Лужиця увійшла до складу земель Чеської корони.
1635 року було приєднано до Саксонії. Поступово слов'янське населення, яке складало більшість в середні віки було асимільовано.
Див. також Список маркграфів лужицьких
Примітки
Література Barański, Marek Kazimierz.Dynastia Piastów w Polsce.Warszawa; Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005. Timothy Reuter.Germany in the Early Middle Ages 800–1056. New York: Longman, 1991. James Westfall Thompson.Feudal Germany, Volume II. New York: Frederick Ungar Publishing Co., 1928.
Див. також Лужиця Нижня Лужиця Верхня Лужиця