Крипта заслужених на Скалці або Пантеон заслужених, Цвинтар Великих Поляків (; ) — крипта, розташована у підвалі базиліки Святого Архангела Михаїла та Святого Станіслава Єпископа у Кракові (Костел на Скалці). У крипті поховані 13 польських культурних діячів.

Історія Створення крипти ініціював професор Юзеф Лепковський. Крипту спроєктував та облаштував Теофіл Жебравський між 1876 та 1880 роками. На порталі крипти розташований напис латинською мовою: «Credo, quod Redemptor meus vivit» («Вірую, що мій Спаситель живий»). Поліхромію в стилі модерн створив Юзеф Мікульський на початку XX століття.

У крипті також знаходяться пам'ятні таблиці Александеру Брукнеру та Кароліні ЛянцкоронськійNieśmiertelni. Krypta zasłużonych na Skałce / pod redakcją Franciszka Ziejki. — Kraków: Universitas, 2010. — S. 401—436. .

Поховані Рік поховання Особа Короткі відомості Світлини 1880 Ян Длугош(1415–1480) Літописець та історик, творець одного з найвидатніших творів середньовічної європейської історіографії. Похований на Скалці у 400-ту річницю його смерті. 1881 Вінцент Поль(1807–1872) Поет, географ, учасник Листопадового повстання 1830—1831 років. Люціан Семенський(1807–1877) Поет, письменник, літературний критик і перекладач, учасник Листопадового повстання 1830—1831 років. Останки перенесені з Раковицького цвинтаря. 1887 Юзеф Ігнацій Крашевський(1812–1887) Письменник, публіцист, видавець, історик і громадський і політичний діяч. У труні також знаходився свинцевий ящик, наповнений газетними статтями з його похорону. 1893 Теофіл Ленартович(1822–1893) Етнограф, скульптор, конспіратор і поет-романтик. Похорону передувала суперечка між громадами Краковом і Львовом щодо місця останнього спочинку Ленартовича. Біля труни виголосив промову Адам Асник. 1897 Адам Асник(1838–1897) Поет і драматург, член Національного уряду під час Січневого повстання 1863 року. 1902 Генріх Семирадський(1843–1902) Художник, представник академізму. Після похорону у Кракові пройшли урочисті заходи, на знак вдячності краків'ян за подарунок художника — власної картини «Смолоскипи Нерона» Національному музею у Кракові. 1907 Станіслав Виспянський(1869–1907) Драматург, поет, художник, графік, архітектор. Під час його похорону звучав дзвін «Зигмунд» та гейнал Маріацький. 1929 Яцек Мальчевський(1854–1929) Художник, один з головних представників символізму на межі XIX і XX століть. Поховання у крипті суперечило волі художника, який заповів, щоб його поховали на Сальваторскому цвинтарі. 1937 Кароль Шимановський(1882–1937) Композитор, піаніст, письменник, педагог і музичний критик. Його серце серце поховане у Варшаві. Під час Варшавського повстання 1944 року серце Кароля Шимановського було спалено. 1954 Людвік Сольський(1855–1954) Актор, режисер, директор театру. Під час похорону звучав гейнал Маріацький. 1955 Тадеуш Банахевич(1882–1954) Математик, астроном і геодезист. Ексгумацію та перенесення останків Тадеуша Банахевича з Раковицького цвинтаря у крипту здійснив з власної ініціативи і на власні кошти професор Казімєж Кордилевський. 2004 Чеслав Мілош(1911–2004) Поет, прозаїк, есеїст, юрист, дипломат, історик літератури та перекладач; лауреат Нобелівської премії з літератури (1980).

Примітки

Джерела Nieśmiertelni. Krypta zasłużonych na Skałce / pod redakcją Franciszka Ziejki. — Kraków: Universitas, 2010. — 456 s. Franciszek Ziejka Tradycje i przyszłość Polskiego Panteonu Narodowego // Peregrinus Cracoviensis. — Zeszyt 22. — 2011. — S. 25—48.

Посилання