Костянти́н Олекса́ндрович Копержи́нський (, с. Глібів, Подільська губернія (тепер Новоушицький район Хмельницької області) — 18 березня 1953, Ленінград) — український і російський літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф.

Біографічні дані

К. О. Копержинський народився 4 листопада 1894 року в с. Глібів Подільської губернії.

В 1897 році батька перевели до Кам'янця-Подільського. У 1913 році закінчив Кам'янець-Подільську гімназію, а у 1918 році — історико-філологічний факультет Петроградського університету.

В 1922—1923 роках викладав у Кам'янець-Подільському інституті народної освіти, а у 1923—1925 роках — у Петроградському університеті.

Брав участь у роботі Кам'янець-Подільського наукового товариства при ВУАН, яке існувало від 1925 до 1930 рокуО. В. Юркова. Кам'янець-Подільське наукове товариство при ВУАН .

В 1925—1929 роках був професором Одеського інституту народної освіти, викладав  історію літератури та російську літературу. Одночасно керував українським відділом Центральної наукової бібліотеки Одеси.

З 1929 року жив у Києві і працював у Комісії давнього українського письменства. До 1930 року був дійсним членом Науково-дослідної кафедри історії України при Всеукраїнській Академії Наук, у 1931—1933 роках — науковим співробітником кафедри української етнографії при ВУАН, науковим співробітником Київської філії Інституту Тараса Шевченка.

В листопаді 1928 року секретарював на зборах колективу ВУАН, скликаних з приводу викриття Спілки Визволення України. Мав виступати теж і проти Грушевського. Але й це не врятувало його від репресій.

В 1934 році був заарештований і засуджений на 3 роки ув'язнення.

З 1937 року був професором кафедри російської мови Іркутського педагогічного інституту. Одночасно в 1940 року став викладати історію літератури, російську літературу, слов'янські мови в Іркутському державному університеті. В 1944—1945 роках завідував кафедрою слов'янознавства історико-філологічного факультету Іркутського університету.

В 1940 році був затверджений у вченому званні професора.

З 1945 року обіймав посаду професора кафедри слов'янської філології Ленінградського державного  університету.

Член Ленінградського товариства дослідників історії, письменства та мови, Помер 18 березня 1953 року в Ленінграді. Реабілітований посмертно.

Наукова діяльність Досліджував історію українського театру, історії  української  та російської літератур, питання фольклору, етнографії, міжслов'янських літературних взаємин.

Праці

Питання про наукову постановку справи вивчення побуту // Червоний шлях. — 1925. — № 5. — С. 103—111. Обжинки: Обряди збору врожаю у слов'янських народів нової доби розвитку. — Одеса, 1926. — 59, c. Бібліографічні уваги до історії української книги 80 — 90-х років XIX століття в Одесі // Праці Одеської Центральної Наукової Бібліотеки. — 1927. — Т. І. — С. 164—171. Огляд видань Одеського наукового при Українській АН товариства // Записки Українського бібліографічного товариства в Одесі. — 1928. — Ч. 1. — С. 34 — 37. Бібліографічний огляд. Українське літературознавство і критика // Україна. — 1928. — Кн. 28. — С. 110—123. Пережиток симпатетичної магії в косарській обрядовості на Україні // Ювілейний збірник на пошану академіка М. С. Грушевського. — Т.II. — 1928. — С. 3 — 9. М. Ф. Комаров у суперечках з цензурою наприкінці 80-х і на поч. 90-х років // Україна. — 1929. — Кн. 33. — С. 50 — 64. Науково-дослідчий і науково-видавничий рух Радянської України в 1928 році. Бібліографічний огляд. Українське літературознавство, історія театру й критика // Україна. — 1929 — Кн. 36. — С. 98 — 120. Відрядження наукового співробітника К. О. Копержинського до Ленінграду й Одеси // Україна. — 1929. — Кн. 37. — С. 172—173. Українське наукове літературознавство за останнє десятиліття, 1917—1927 // Студії з історії України науководослідної кафедри історії України. — К., 1929. — Т. 2. — С. 21 — 52. Українське наукове літературознавство за останнє десятиліття. 1917—1927. — К.: Всеукраїнська АН, 1929. — 34 с Ранние повести М. Е. Салтыкова//Учене записки Иркутского государственного педагогического института. — 1940. — Вып. 5: История, література, языкознание. Психология, география, библиография. — С. 86 — 122..

Див. також Комісія бібліографії історії України

Примітки

Джерела та література І. М. Лисенко. Копержинський Костянтин Олександрович // Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; відп. ред. Л. А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — К.: НБУВ, 2017. — С. 222—223. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146

 — С. 560. . Словникова частина. — Т. 3. — С. 1129—1130.  — С. 317.  — С. 239. Мацько Віталій. Літературне Поділля. — Хмельницький, 1991. — С. 36. Назаренко Євген. Кость Копержинський // Кам'янець-Подільський вісник. — 1997. — 27 вересня. — С. 7. Назаренко Є. Кость Копержинський // Поділля і Волинь у контексті українського національного відродження: Науковий збірник. — Хмельницький: Доля, 1995. — С. 300—302. Назаренко Є. Свято Цецери в Миньківцях в оцінці Костя Копержинського // Моя газета . — 2003. — 16 жовтня. — С. 4. Левченко В. В. Копержинский Костянтин Олександрович // Одеські історики. Енциклопедичне видання. Том 1 (початок ХІХ — середина XX ст.). — Одеса: Друкарський дім, 2009. — С. 178—180.

Посилання

Копержинський Костянтин Олександрович // Дослідники історії Південної України : біобібліогр. довідник / НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, Бердян. держ. пед. ун-т, НДІ Історичної урбаністики. — Київ : [б. в.], 2016. — Т. 2 / упоряд. І. Лиман. — 2016. — 496 c. : іл. Дручек О. В. Українознавець з Поділля (К. О. Копержинський) / О. В. Дручек, Л. А. Савенок // Українська біографістика. — 2005. — Вип. 3. — С. 202-207.