Кшиштоф Варліковський

Кшиштоф Варліковський (, * 26 травня 1962) — польський театральний режисер.

Біографія

Вивчав історію, філософію та романську філологію на Ягеллонському університеті в Кракові, історію грецького театру в École Pratique Des Hautes Études на Сорбонні. Диплом режисера здобув у Вищій театральній школі в Кракові.

Є режисером в Польщі та за її межами; в його постановці вийшло більш ніж 30 спектаклів, в тому числі 11 постановок драм Шекспіра. З 1999 року співпрацює з у Варшаві (нині ТР Варшава). В 2000 році дебютує як оперний режисер, поставививши в Великому Театрі Варшави прем'єру опери Роксани Пануфнік The Music Programm. Співпрацював з Пітером Бруком, Інгмаром Бергманом, Джорджо Стрелерою, і Кристіаном Люпою. З 2008 року — артдиректор Нового Театру у Варшаві.

Особисте життя Варліковський — гей і мав тривалі стосунки з актором Яцеком Понедзялеком, проте зараз він одружений з польською сценографісткою Малгожатою Щенсняк, яка є його супутницею життя.

Найважливіші постановки

Маркіза О. за Генріхом фон Кляйстом — Старий Театр ім. Гелени Моджеєвської у Кракові (1993) Венеційський купець за Шекспіром — Театр ім. В.Гожиці в Торуні (1994) Процес за Францом Кафкою — School of Drama Beit Zvi в Тель-Авіві (1995) Електра Софокла — Драматичний театр у Варшаві (1997) Зимова казка Шекспіра — Новий театр у Познані (1997) Танцівник адвоката Крайковського за Вітольдом Ґомбровичем — Загальний театр в Радомі (1997) Гамлет Шекспіра — School of Drama Beit Zvi в Тель-Авіві (1997) Приборкання норовливої Шекспіра — Драматичний театр у Варшаві (1998) Перикл Шекспіра Piccolo Teatro в Мілані (1998) Фенікіянки Еврідипа — Municipal Theater w Beer Szewa (1998) Вечір Трьох Царів Шекспіра — Staatstheater в Штуттгарті (1999) Гамлет Шекспіра — Театр Розмаїття в Варшаві (1999) Буря Шекспіра — Staatstheater в Штуттгарті (2000) Вакханки Еврипіда — Театр Розмаїття в Варшаві (2001) Очищені Сари Кейн — Театр Розмаїття в Варшаві у копродукції з Сучасним театром у Вроцлаві (2001) У пошуках втраченого часу за Марселем Прустом — Schauspiel в Бонні (2002) Буря Шекспіра — Театр Розмаїття в Варшаві (2003) Сон літньої ночі Шекспіра — Théâtre National в Ніцці (2003) Дибук за Семеном Ан-ським та Ганною Краль — Театр Розмаїття в Варшаві у копродукції в Сучасним театром у Вроцлаві (2003) Speaking in Tongues Ендрю Бовелла — Tonnel Groep в Амстердамі (2004) Макбет Шекспіра — Staatstheater в Ганновері (2004) Крум Ганоха Левіна — Театр Розмаїття в Варшаві у копродукції зі Старим театром у Кракові (2005) Пані Сад Юніко Місіми — Tonnel Groep в Амстердамі (2006) Ангели в Америці Тоні Кушнера — Театр Розмаїття в Варшаві (2007) (А)Полонія за Еврипідом, Есхілом, Кафкою, Ганною Кралль, Джонатаном Літтеллом, Дж. М. Кутзеє — Новий театр у Варшаві (2009) Трамвай Бажання за Теннесі Вільямсом — Odéon-Théâtre de l'Europe в Парижі (2010) Кінець за Кольтесом, Кафкою, Кутзеє — Новий театр у Варшаві (2011) Африканські казки за текстами Шекспіра, Кутзеє та Літтелла — Новий театр у Варшаві (2011)

Нагороди

1997 — Почесний Золотий Йорік — премія конкурсу Theatrum Gedanense за інсценізацію твору Шекспіра Зимова казка 2003 — Нагорода часопису Polityka Paszport Polityki 2003 — премія конкурсу Theatrum Gedanense за найкращу виставу шекспірівського сезону 2002/2003 за твір Шекспіра Буря 2003 — Премія Французького союзу театральних критиків за виставу за п'єсою Сари Кейн Очищені — найкращу інншомовну виставу 2002/2003 у Франції 2003 — Лавр Конрада на 6 Загальнопольському фестивалі режисерського мистецтва «Interpretacje» 2004 — Диплом Міністра закордонних справ Польщі за видатні заслуги у промоції Польщі у світі в 2003 році 2004 — Орден Кавалера Культури (Франція) 2007 — Премія імені Конрада Свинарського, що присуджується редакцією щомісячника «Teatr», за найкращу режисуру сезону 2006/2007 (вистава Ангели в Америці за п'єсою Тоні Кушнера в Театрі Розмаїття) 2011 — Срібна медаль Заслуженого для культури Gloria Artis (надається Міністром культури та духовної спадщини Польщі)

Посилання http://www.premio-europa.org/open_page.php?id=94 Біографія Варліковського на сайті Польського інституту в Нью-Йорку «Гарна потвора»: Інтерв'ю Варліковського для «Télérama» Про Варліковського в журналі «Polityka»

Примітки