Кобольд () — добродушний домовик в міфології Північної Європи, який проте у відповідь на нехтування міг влаштувати в будинку хаос і безлад. У німецькій міфології Кобольд — особливий вид ельфів або альвів.
Кобольдами називаються переважно духи домашнього вогнища, котрі приблизно відповідні слов'янським домовикам; іноді цю ж назву застосовують і до гірських духів. Кобольдам приписують жарти над людьми, вони постійно вовтузяться і шумлять. Описуються вони у вигляді карликів, зазвичай потворних; їхній колір походить від вогню у вогнищі — яскраво-червоний. Назва кобольд означає «хазяїн приміщення» (Kobe, звідки Kofen — приміщення, кімната, хатина); таким чином, кобольди тотожні англосаксонським cofgodas (домашні божки).
Рудокопи також називали «кобольдами» духів, що населяють шахти. Вважалося, що підземні кобольди приносять нещастя, можуть викликати псування руди і появи в ній домішок (назва хімічного елемента кобальту походить від слова «кобольд»).
Моряки Північного і Балтійського морів вірили в морський різновид кобольдів, що живуть на кораблях — клабаутерманів.
У сучасній популярній культурі кобольди найчастіше зображуються у вигляді підземного жителя з сірою шкірою. Часто мають копита, ноги, схожі на козлячі, але без шерсті, з витягнутим обличчям. Зустрічаються особини, що володіють маленькими ріжками та іклами. Часто є ворогами гномів, хоч нерідко кобольди і гноми тотожні. Іноді кобольдам приписують боязнь сонця.
Кобольди згадуються в романі Віктора Гюго «Знедолені», також кобольд на ім'я Гінцельман згадується в романі Ніла Ґеймана «Американські боги», де постає кровожерливою істотою, що оберігає все селище чи місто, якому щороку на початку зими підносили в жертву дитину. Так само за версією книги кобольд був божеством, яке виходило в результаті вбивства дитини, що ніколи не бачила світла і харчувалась лише доброю їжею.
Див. також Шубін
Джерела
Angus, Charlie, and Brit Griffin (1996). We Lived a Life and Then Some: The Life, Death, and Life of a Mining Town. Between the Lines. ISBN 1-896357-06-7. Arrowsmith, Nancy, and George Moorse (1977). A Field Guide to the Little People. London: Pan Macmillan. ISBN 0-330-25425-1. Ashliman, D. L. (2006). Fairy Lore: A Handbook. Greenwood Press. ISBN 0-313-33349-1. Baring-Gould, S. (2004 ). A Book of Folklore. Kessinger Publishing. ISBN 0-7661-8710-1. Britten, Emma Hardinge (2003 ). Nineteenth Century Miracles and Their Work in Every Country of the Earth. Kessinger Publishing. ISBN 0-7661-6290-7. Bunce, John Thackray (2004 ). Fairy Tales: Their Origin and Meaning. Kessinger Publishing. ISBN 1-4191-1909-5. Commodity Research Bureau (2005). «Cobalt», The CRB Commodity Yearbook 2004. John Wiley and Sons. ISBN 0-471-64921-X. «Cove ». Merriam-Webster OnLine. Accessed 10 January 2008. Daintith, John (1994). «BRANDT, Georg», Biographical Dictionary of Scientists, 2nd ed. Vol. 1. New York: Taylor & Francis Group, L.L.C. ISBN 0-7503-0287-9. Dorson, Richard Mercer (1999). History of British Folklore, Volume I: The British Folklorists: A History. Taylor & Francis. ISBN 0-415-20476-3. Dowden, Ken (2000). European Paganism: The Realities of Cult from Antiquity to the Middle Ages . London: Routledge. ISBN 0-415-12034-9. Eagleson, Mary (1994). «Cobalt», Concise Encyclopedia: Chemistry. Walther de Gruyter. ISBN 3-11-011451-8. Ellett, Mrs. (Jan. 1846). «Traditions and Superstitions», The American Whig Review: A Whig Journal, Vol. III. New York: George H. Colton. «Fairy of the Mine», The London Encyclopædia, or Universal Dictionary of Science, Art, Literature, and Practical Mechanics, Comprising a Popular View of the Present State of Knowledge, Vol IX. 1829. London: Thomas Tegg. Gaultier, Bon (1852). «Influence of Place on Race », Graham's Magazine, Vol 41. G. R. Graham. pp. 360-369. Gostwick, Joseph (1849). «Redmantle», German Literature. Edinburgh: William and Robert Chambers. Grimm, Jacob (2003 ). Teutonic Mythology, Part 2. Kessinger Publishing. ISBN 0-7661-7743-2. Hardwick, Charles (1980 ). Traditions, Superstitions, and Folk-lore. Lancanshire: Ayer Publishing. ISBN 0-405-13333-2. Heine, Heinrich, Helen Mustard, trans. (1985 ). «Concerning the History of Religion and Philosophy in Germany», The Romantic School and Other Essays. New York: Continuum. ISBN 0-8264-0291-7. «Isaiah 34:14: Parallel Translations », Biblos.com. Accessed 8 November 2007. Jameson, Robert (1820). System of Mineralogy: In Which Minerals Are Arranged According to the Natural History Method. A. Constable. Jeffrey, David Lyle, ed. (1992). A Dictionary of Biblical Tradition in English Literature. Grand Rapids, Michigan: Wm. B. Eerdmans Publishing Co. ISBN 0-8028-3634-8. Keightley, Thomas (1850). The Fairy Mythology, Illustrative of the Romance and Superstition of Various Countries . London: H. G. Bohn. Kirby, David, and Merja-Liisa Hinkkanen (2000). The Baltic and the North Seas. London: Routledge. ISBN 0-415-13282-7. Knapp, Robbin D. (2005). German English Words: A Popular Dictionary of German Words Used in English. Lulu.com. ISBN 1-4116-5895-7. Liddell, Henry George, and Robert Scott (1940). A Greek-English Lexicon, revised and augmented throughout by Sir Henry Stuart Jones with the assistance of Roderick McKenzie. Oxford: Clarendon Press. ISBN 0-19-864226-1. Online version accessed 25 February 2008. Lurker, Manfred (2004). The Routledge Dictionary of Gods and Goddesses, Devils and Demons. London: Routledge. ISBN 0-415-34018-7. Lüthi, Max (1986). The European Folktale: Form and Nature. Indianapolis: Indiana University Press. ISBN 0-253-20393-7. Maclaren, Archibald (1857). The Fairy Family: A Series of Ballads & Metrical Tales Illustrating the Fairy Mythology of Europe. London: Longman, Brown, Green, Longmans, & Roberts. Moore, Edward (1847). The Moore Rental . Manchester: Charles Simms and Co. Morris, Richard (2003). The Last Sorcerers: The Path from Alchemy to the Periodic Table. Joseph Henry Press. ISBN 0-309-08905-0. «Popular Legends and Fictions XII: British Popular Mythology», The Saturday Magazine, Vol. 10. 26 August 1837. London: John William Parker West Strand. Rose, Carol (1996). Spirits, Fairies, Leprechauns, and Goblins: An Encyclopedia. New York City: W. W. Norton & Company, Inc. ISBN 0-393-31792-7. Saintine, X. B. (1862). La Mythologie du Rhin . Paris: Librairie de L. Hachette et Cie. Schrader, Otto (2003 ). «Aryan Religion», Encyclopedia of Religion and Ethics Part 3. Kessinger Publishing. ISBN 0-7661-3671-X. Scott, Walter (1845). «Letter IV», Letters on Demonology and Witchcraft. New York: Harber & Brothers. Snowe, Joseph (1839). The Rhine, Legends Traditions, History, from Cologne to Mainz . London: F. C. Westley and J. Madden & Co. Thorpe, Benjamin (1852). Northern Mythology, Comparing the Principal Popular Traditions and Superstitions of Scandinavia, North Germany, and the Netherlands , Vol III. London: Edward Lumley. Weeks, Mary Elvira (2003 ). «Elements Known to the Alchemists», Discovery of the Elements. Kessinger Publishing. ISBN 0-7661-3872-0. Wexler, Paul (2002). Trends in Linguistics: Two-tiered Relexification in Yiddish: Jews, Sorbs, Khazars, and the Kiev-Polessian Dialect. Walter de Gruyter. ISBN 3-11-017258-5. The Writers of Chantilly (2002). «Knock, Knock, Knock!», We Celebrate the Macabre. Xlibris. ISBN 1-4010-6606-2.