В'ячесла́в Олексі́йович Чебишев ( — 20 липня 2024) — український гірничий інженер, журналіст, засновник та головний редактор газети «Наш край» (Олександрія), публіцист, поет, спортивний коментатор, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, заслужений тренер України, майстер спорту та національний суддя зі спорту (мотоспорт), засновник та власник Спортивного клубу «Європа-крос», проектувальник та будівельник спортивних трасОновлення трасиРеконструкція траси. Він організатор змагань з мотокросуДва дні мотокросу, кантрі-кросуПервый в Кировоградской области кантри-кросс, село ГоловковкаКантрі-крос, класичного автокросу і гонок на виживанняВячеслав Чебышев: «Гонки на выживание — это навсегда», ветеран і історик мотоспорту та автоспорту України, один з засновників та голова громадської організації «Небайдужі олександрійці», керівник прес-центру Професіонального футбольного клубу «УкрАгроКом», занесений до міського видання «Видатні олександрійці» , має статус «Ветеран праці».
Біографія
Народився 20 травня 1953 року в місті Олександрії Кіровоградської області, Україна.
З 1960 року по 1970 рік навчався у місцевій середній школі № 15.
З 1970 року по 1975 рік навчався у Дніпропетровському гірничому інституті ім. Артема за спеціальністю: «Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин». Рішенням Державної екзаменаційної комісії йому присвоєно кваліфікацію гірничого інженера.
Після закінчення ВУЗу за розподілом був направлений на роботу у Донбас у комбінат «Донбасантрацит» в місто Красний Луч Ворошиловградської області.
Цим комбінатом В. О. Чебишев був направлений в місто Ровеньки у шахтоуправління ім. М.Фрунзе, де розпочав свою трудову діяльність як гірничий майстер вугледобувної дільниці № 3 шахти № 3-80, що входила до шахтоуправління (як й шахта № 31-32).
У Донбасі В'ячеслав Чебишев жив та працював з жовтня 1975 року по листопад 1986 року, пройшовши шлях від гірничого майстра до заступника директора шахти з виробництва (шахта імені В. В. Вахрушева виробничого об'єднання «Ровенькиантрацит»). В зазначений період він також працював викладачем спецдисциплін Ровеньківського гірничого технікуму, начальником навчального пункту навчально-курсового комбінату Донбаського виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Донбасантрацит», командиром взводу 5-го воєнізованого гірничорятувального загону (ВГРЗ).
В рідне місто Олександрію В'ячеслав Олексійович Чебишев повернувся у листопаді 1986 року. Працював на шахті ім. Ленінського комсомолу, в Олександрійському міському комітеті ДТСААФ.
В жовтні 1992 року він заснував приватний професіональний багатопрофільний Спортивний клуб «Європа-крос».
В жовтні 2005 року заснував газету «Наш край».
З 1 червня 2011 року за пропозицією Кузьменка Сергія Анатолійовича, на той час почесного президента Професіонального футбольного клубу «УкрАгроКом», голови Олександрійської районної державної адміністрації, В. О. Чебишев очолив прес-центр ПФК «УкрАгроКом», ставши першим у історії цього професіонального клубу керівником прес-центру. Після футбольного сезону 2013/2014 перейшов працювати фахівцем зі зв'язків з громадськістю та пресою у ФК «Олександрія», що виник після об'єднання ПФК «УкрАгроКом» та ПФК «Олександрія».
Помер 20 липня 2024 року.
Журналіст Перша публікація В'ячеслава Чебишева була у ровеньківській російськомовній газеті від 12 квітня 1977 року. Замітка називалася , де автор розказував про проходження практики учнями Ровеньківського гірничого технікуму на шахті ім. ХХІІІ з'їзду КПРС.
Публікувався в наступних виданнях
Газети:
, «Трибуна шахтаря», , , «Сільський вісник», «Ленінський прапор», «Вільне слово», , «Олександрійський тиждень», «Олександрійські відомості», «Наш край», , «Кіровоградська правда», «Народне слово», «Молодий комунар», , , «Патріот Батьківщини», «Гарт», .
Журнали:
.
В'ячеслав Чебишев − засновник, видавець та головний редактор газети «Наш край».
В'ячеслав Чебишев — єдиний український журналіст, який протягом більше сорока років системно пише про мотоспорт.
Він — член Національної спілки журналістів України, член Асоціації спортивних журналістів України, кореспондент .
Напередодні Дня журналіста України, під час зібрання журналістів у червні 2015 року, В'ячеслав Чебишев запропонував заснувати журналістсько-краєзнавчу відзнаку імені Анатолія Кохана — відомого в Олександрії журналіста та краєзнавця, а вже у грудні 2015 року він, під час загальних зборів Олександрійської територіальної організації Національного союзу журналістів України, продемонстрував прототип цієї нагороди зі скла у вигляді пера авторучки. Автором ідеї цієї нагороди є В'ячеслав Чебишев. Напередодні Дня журналіста України у 2020 році такою відзнакою був нагороджений В'ячеслав Чебишев.Журналістську спільноту Олександрійщини відзначено грамотами та журналістсько-краєзнавчими відзнакамиКерівники району привітали журналістів з професійним святомЖурналісти отримали квитки та відзнаки
Поет та публіцист
Поет На поетичному сайті В'ячеслав Чебишев 3 лютого 2009 року відкрив сторінку, на якій розміщено його вірші.
Вірші він пише російською мовою. Свій перший вірш В. О. Чебишев опублікував у газеті «Ленінський прапор» від 11 квітня 1987 року.
В журналі , у травневому номері (№ 5) за 1991 рік, опублікована добірка віршів. До неї увійшли: .
Вірші увійшли до колективного збірника поезії , що виданий в Санкт-Петербурзі () у червні 1992 року.
Збірник віршів автора виданий у 1996 році в Кропивницькому.
Друге, доповнене, видання ліричного збірника вийшло у 2003 році в Кропивницькому.
У 2013 році вийшла з друку книга В'ячеслава Чебишева (до його 60-річчя) російською мовою . Вона складається з двох частин — поезія і фотографії.
Тематика поетичної творчості автора вельми різноманітна — від любовної лірики і римованих рядків про Париж до дитячих та жартівливих віршів.
З використанням віршів В. О. Чебишева створено декілька плейкастів.
Публіцист На сайті прози В'ячеслав Чебишев 4 травня 2009 року відкрив сторінку, де розмістив деякі свої твори.
Літературні конкурси
1985 рік − Перша премія у літературному конкурсі газети «Патріот Батьківщини» за твір «Одержимість», надрукований 1 грудня 1985 року. 1986 рік − Третя премія у літературному конкурсі газети «Патріот Батьківщини» за твір «Жанна Легонько — начальник клубу», надрукований 5 жовтня 1986 року. 1989 рік − «Золоте перо» газети «Ленінський прапор». 1990 рік − «Золоте перо» газети «Ленінський прапор». 1990 рік − Лауреат щорічного Всесоюзного літературного конкурсу ім. Марії Ульянової за публіцистичну роботу .
Щорічна Всесоюзна літературна премія ім. Марії Ульянової присуджувалася десяти найкращим авторам Радянського Союзу. Їх визначало компетентне журі, до складу якого входили відомі в СРСР журналісти, поети та письменники. Рішення журі набувало чинності лише після його затвердження Президією Правління Спілки журналістів СРСР. Ці автори не мали спеціальної літературної освіти, але їх матеріали системно публікували всесоюзні видання. Журнал , який видавався за ініціативи Марії Іллівни Ульянової з січня 1924 року (по грудень 1991 року) та газета на своїх шпальтах друкували імена десяти лауреатів цієї щорічної Всесоюзної літературної премії. За всю історію Кіровоградської області В. О. Чебишев став першим та єдиним лауреатом премії ім. Марії Ульянової.
Спортивний коментатор
Перший спортивний репортаж, як коментатор, В. О. Чебишев провів у середині 80-х років ХХ століття, живучи в Донбасі. В. О. Чебишев коментував чемпіонати УРСР і незалежної України, СРСР, Збройних Сил Радянського Союзу, Спартакіади УРСР, Спартакіади народів СРСР, престижні Всесоюзні змагання з мотокросу в різних містах Радянського Союзу, а також чемпіонати Європи та світу з мотокросу (в Чернівцях). Коментував він змагання з класичного автокросу та гонки на виживання різного рангу.
Мотоспорт і автоспорт Мотоспортом В'ячеслав Чебишев почав займатися з липня 1967 року в Олександрії.
Перший тренер − олександрієць Лагутін Анатолій Мефодійович (тренував з 1967 року по 1970 рік). Його також тренували заслужені тренери УРСР: Чорний Леонід Миколайович, Кіровоград (з 1968 по 1970); Мунштуков Володимир Миколайович, Дніпропетровськ (з 1970 по 1975); Братковський Леонід Юхимович, Київ (з 1970 по 1975). Живучи в Донбасі, В. О. Чебишев займався виключно мотокросом. Коли у листопаді 1986 року він повернувся до Олександрії, то відновив заняття іншими дисциплінами мотоспорту − шосейно-кільцевими гонками (ШКГ) і мотогонками на іподромі, які здавна культивувалися в місті і якими він займався на початку своєї спортивної кар'єри. З цього ж часу він бере під опіку олександрійську Спортивну автомототрасу «Вербова Лоза». За підтримки місцевої влади та спонсорів, В. О. Чебишев проводить її повну реконструкцію, адаптувавши до сучасних умов мотоциклетного і автомобільного кросу, змагання з яких традиційно проводяться в місті Олександрії за його участю, як організатора і коментатора.
Під час заїзду чемпіонату УРСР з шосейно-кільцевих гонок на трасі спортивного комплексу «Чайка» в Києві 14 травня 1987 року В'ячеслав Чебишев отримав серйозну травму хребта. Після року лікування і реабілітації він відмовився від третьої групи інвалідності і продовжив свою спортивну кар'єру. Після травми В'ячеслав Чебишев брав участь (з дозволу лікарів) у шосейно-кільцевіх та іподромних мотогонках.
Під час перебудови у СРСР В'ячеслав Чебишев активно займався питанням госпрозрахунку у мотоспорті УРСР та Радянського Союзу.
Перші офіційні змагання, в яких взяв участь В'ячеслав Чебишев − це чемпіонат УРСР з іподромних мотогонок у Києві 30-31 серпня 1969 року, де він завоював бронзову медаль в класі 125 см³ серед юнаків.
Остання в його спортивній кар'єрі гонка — другий етап чемпіонату України з ШКГ в Харкові на трасі автодрому, що поруч з аеропортом, у червні 2000 року. Тут він посів друге місце на етапі і загальне друге місце в чемпіонаті України в класі 125 см³ та виконав норматив: «Майстер спорту України».
Тренерською роботою він почав займатися у 1983 році. Живучи в Ровеньках і активно займаючись спортом, він почав тренувати місцеву команду мотокросменів.
Як тренер, найбільш повно розкрився з моменту заснування ним у 1992 році приватного багатопрофільного професіонального Спортивного клубу «Європа-крос». Разом зі своєю командою В'ячеслав Чебишев багато разів виїжджав на престижні мотокроси в різні країни Європи.
У 2003 році йому вручили Почесний знак Товариства сприяння обороні України та присвоїли почесне спортивне звання «Заслужений тренер України».
У 2003, 2004, 2005 роках В. О. Чебишев працював (на запрошення польської сторони) тренером з мотоспорту у Польщі (місто Люблін). , − перша в Польщі професійна команда з мотокросу − спортивні колективи, які тренував український тренер. З 2003 року він тренував й національну збірну команду цієї країни () з мотокросу, виїжджаючи з нею на чемпіонати Європи Журнал Журнал .
У 2006 році в Польщі вийшла документальна книга , в якій розказано про роботу тренера з України В'ячеслава Чебишева у ПольщіКнига .
Польський вихованець тренера пана Чебишева у 2014 році став чемпіоном світу серед юніорів у FIM Junior Cross-Country Rallies. У 2015 році він повторив свій успіх і знову став чемпіоном світу серед юніорів у FIM Junior Cross-Country Rallies.
Паралельно з мотоспортом, В'ячеслав Чебишев, як тренер-представник збірної команди Кіровоградської області з автокросу, багато років поспіль брав участь у великій кількості найпрестижніших в УРСР та Радянському Союзі автокросах. Наприкінці 80-х років ХХ століття ця команда ставала призером Всесоюзних автокросів − на призи газети (1989 рік), популярного журналу (1989 рік) та інших престижних гонок.
В. О. Чебишев разом зі своїм товаришем М. Г. Голубом 21 вересня 1996 року на Спортивній трасі «Завадівка» в Кіровограді вперше в історії України провели гонки на виживання, які коментував В. О. Чебишев. Михайло Генріхович Голуб та В'ячеслав Олексійович Чебишев є родоначальниками гонок на виживання в Україні.