Кіровогра́дська о́бласть — область у центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року, обласний центр — місто Кропивницький.
Географія
Розташована у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на півдні Придніпровської височини. Практично вся територія області (за винятком селища Власівка) розташована на правому березі Дніпра. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською, на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями. За однією із версій географічний центр України розташований поблизу Добровеличківки (його координати — 48° 32' пн. ш., 31° 10' сх. д.)
Площа області становить 24,6 тис. км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.
Крайні точки: південна — 47°46´ пн. ш., 32°09´ сх. д. – розташовується за 1,3 км від с. Юр'ївка Кропивницького району; північна — 49°15´ пн. ш., 32°58' сх. д. — в акваторії Кременчуцького водосховища;’ західна — 48°23´ пн. ш., 29°48´ сх. д. – приблизно за 2,5 км від с. Побузьке Голованівського р-ну; східна – 48°54´ пн. ш., 33°53´ сх. д. — в акваторії Кам'янського водосховища, приблизно за 5,7 км від с. Куцеволівка Олександрійського р-ну.
Область знаходиться на межі лісостепової зони із степовою. Північна та західна частина області відноситься до лісостепу. Ліси та чагарники займають 10 % площі, найбільше їх залишилося на північному сході (Чорний, Чутянський, Нерубаївський та інші ліси) та на заході (Голочанський, Зелена брама тощо).
Лінія, яка розділяє дані природні зони, приблизно є такою: Капітанівка — Добровеличківка — Новоукраїнка — Родниківка — Знам'янка — Світловодськ. На північ від цієї лінії знаходиться Південно-Придніпровська височинна область, що входить до складу Дністрово-Дніпровського лістостепового краю лісостепу. На південь ж — Південно-придніпровська схилово-височинна область Дністрово-Дніпровського північностепового краю Північностепової підзон. Функціонування двох природних зон стало можливо через зміни кліматичних умов — з півночі на південь збільшується кількість сонячної радіації, сонячних днів, характер опадів тощоМаринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: Підручник. — К.: Знання, 2005. — 511 с..
Більшість території області займає степ, якому характерний більш континентальний клімат у порівнянні із іншими областями даного краю. Дана зона зазнала великого антропогенного впливу через гірничодобувну промисловість (Олександрівський буровугільний басейн, родовища граніту та урану) та сільськогосподарська діяльність (станом на 2020 72 % території від області займають рілля).
Рельєф
Область розташовується на південних схилах Придніпровської височини. Поверхня області здебільшого являє собою плато або підвищену хвилясту рівнину, розчленовану густою сіткою річкових долин, балок і ярів. Середня висота плато близько 200 м над рівнем моря. На території області спостерігається різниця абсолютних висот від 90 до 120 мЕкологічний паспорт Кіровоградської області за 2020 рік. Веб-сайт. URL: https://mepr.gov.ua/files/docs/eco_passport/2021/Кіровоградська%20Екопаспорт%20за%202020%20рік.pdf
Маринич О. М., Шищенко П. Г. Фізична географія України: Підручник. — К.: Знання, 2005. — 511 с.. Найнижчі абсолютні висоти відмічаються на денах річкових долин, а найвищі — на вододільних плато.
Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів.
На схилах долин річок Тясмину та Інгульця розповсюджені поля зсувів гірських порід та блоково-пластичне зміщення. Зсуви сформувались на схилах, складених плейстоценовими суглинками потужністю близько 7 м.
Характерні фізико-географічні процеси У порівнянні із іншими адміністративними областями Кіровоградщина немає великих небезпечних та не сприятливих фізико-географічних процесів. Не значною мірою в області поширені зсувні процеси. Протягом 2019—2020 було зафіксовано 280 зсувів, загальною площею 3,26 км2. Площа порід, яка здатна до карсту, вкрай низька — 1,12 тис. км2 (це одні з найменших значень серед областей). Підтоплення на території області рідко фіксується. Всього було відмічено 51 населений пункт, площею підтоплення 0,057 км2. Осідання земної поверхні над гірничними виробками фіксується в Олександрійському районі на площі 10 км² (0,04 % території). Глибина осідань коливається від 3,0 до 5,0 м, довжина осідань не перевищує 20,0 мРегіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища Кіровоградської області у 2019 році. Веб-сайт. URL: https://mepr.gov.ua/files/docs/Reg.report/2019/Кіровоградська%20область.pdf. На заході Кіровоградщині поширені лесові ґрунти І типу (54,9 % від площі), а на сході– ІІ типу (27,8 %), а непросідаючих лесових порід — 1,2 %.Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2020 році. Веб-сайт. URL: https://mepr.gov.ua/files/docs/Zvit/2022/Національна%20Доповідь%202020%20(2).pdf
Ґрунти Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу.
У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.
Для південно-східних районів найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, присутні незначні поклади карпатських ґрунтів.
За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров'ї — легко — та середньосуглинисті.
Найбільший середньозважений показник вмісту рухомих форм було зафіксовано в Кіровоградській — 1,43 мг/кг ґрунту.
Гідрографія Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу. Значущі притоки Дніпра — Тясмин, Інгулець і Цибульник, Південного Бугу — Інгул, Синюха і Синиця.
Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші — Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідноЗа даними Кіровоградського обласного управління меліорації і водного господарства ) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод.
Гідрологічні ресурси є слабкими. Більша західна частина Кіровоградської області належить басейну Південного Бугу, а східна — Дніпру. Вздовж р. Дніпро щільність річкової мережі басейну сягає 0,19 км/км2, загалом на більшій території області цей показник становить 0,2-0,3 км/км2, інколи досягає значень 0,33 км/км2. Води річок є досить каламутними — більшій частині області характерні значення від 250 до 500 500 грам на м3 та і більше 500 грам на м3. Середній багаторічний стік річок є незначним — від 1,2 до 2,5 літр/сек з км2. Той самий характер стосується і поверхневого стоку річок — від 30 до 50 мм. Північна частина має вищі значення валового зволоження території — від 500 до 550 мм проти 450 до 500 мм на півдні. Середня багаторічна розрахункова норма випаровування з поверхні малих водойм у безльодоставний період є великою — із заходу на схід значення зростають від 600 до 800 мм.Карти України. Веб-сайт. URL: https://geomap.land.kiev.ua/index.html
Клімат Розташування в центрі України у помірному континентальному кліматі зумовили характерні кліматичні умови. Клімат є помірно-континентальним, помірно-теплим. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне.
Область є досить забезпеченою сонячними ресурсами — тривалість сонячного сяйва за рік сягає 2000—2200 годин, сумарна радіація у межах 4400-4600 МДж/м2, на півдні області досягає до 4800 Мдж/м2, радіаційний баланс також є значним — від 1800 до 1900 МДж/м2.
Температури поверхні ґрунту в липні сягають + 21 — 22 °C, у січні — від -7 до -6 ℃ на півночі, на півдні — від -6 до -5 ℃. Атмосферний тиск на рівні моря у липні становить від 1012 до 1013 ГПа, на заході області — від 1013 до 1014, у січні цей параметр є трохи вищим, ніж у улітку — від 1020 до 1021 ГПа.
Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Середньорічна кількість опадів збільшується із південного сходу на північний захід від 450 до 600 мм. Таке збільшення притаманне і теплому періоду — від 300 до 400 мм, а у холодний — здебільшого від 175 до 200 мм, також смугою на заході — від 200 до 225 мм.
Розподіл за атмосферними явищами є наступним: дні із туманами — від 60 до 70, із грозою — від 15 до 25, із градом — 1-2, із пиловими бурями — від 3 до 9, із хуртовиною: на східному краю області — від 10 до 15 днів, на решті території — від 5 до 10, із ожеледдю — від 10 до 30 днів (навколо Кропивницького найвищі значенні, далі від міста вони знижуються).
Кількість ясних днів (сумарно за рік) для території із північного сходу через центр на захід становить від 20 до 30 днів, на південному-сході — від 40 до 50. Похмурі дні (сумарно за рік) переважають: для більшої частини території — від 120 до 130 похмурих днів, а на заході — від 130 до 140.
Природні ресурси Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів. З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія. Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд. На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.
Природно-рекреаційний потенціал
Заповідник Хутір Надія; Заповідник Карпенків край; Чорний ліс; Дендропарк «Веселі Боковеньки».
Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.
Корисні копалини
Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.
Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.
Рослинний та тваринний світи Характер рослинного та тваринного світу відзначається перебуванні у двох природних зонах. Водночас через людську діяльність, зокрема розорення степових ландшафтів, значна кількість видів флори та фауни зникли, або ж перебувають на межі зникнення. Так, серед цієї категорії рослин можна виділити: астрагал шерстистоквітковий, ковила волосиста, коручка болотна, любка дволиста, ірис злаколистий, ірис понтичний, рястка Буше, лілія лісова, підсніжник звичайний, сон великий, барвінок малий, валеріана лікарська, звіробій звичайний, конвалія звичайна, льон жовтий та інші. 165 одиниць видів рослин та грибів є під охороною (0,6 % від загальної кількості видів України).
При тому, що понад 76 % території степу є розореним, природна степова трав'яна рослинність все ще зберігається на схилах річкових долин та балок, на узліссях. Досить добре була збережена лучна та болотна рослинність у заплавах річок. У лісостеповій частині області в заплавах менше відчувається вплив засолення, менше гранітних відслонень зі своєрідним рослинним світом.