Публій Семпроній Соф (; ? — після 296 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч, правник часів Римської республіки, консул 304 року до н. е.
Життєпис Походив з плебейського роду Семпроніїв. Син Публія Семпронія.
У 310 році до н. е. обрано народним трибуном. На цій посаді намагався змусити Аппія Клавдія Цека скласти повноваження цензора після 18 місяців каденції (того вимагав закон) проте марно.
У 304 році до н. е. обрано консулом разом з Публієм Сульпіцієм Саверріоном. Того року тривала війна проти еквів, в якій Соф протягом 50 днів здобув перемогу. За це отримав від сенату право на тріумф.
У 300 році до н. е. відповідно за закону Огульнія увійшов до колегії понтифіків. Того ж року (або на рік пізніше) обрано цензором разом з Публієм Сульпіцієм Саверріоном. На цій посаді провів люстр громадян.
У 296 році до н. е. став претором. На цій посаді організував оборону Риму від коаліції умбрів, галлів, самнітів та етрусків. Того ж року визначив тріумвірів для заснування римських колоній Мінтурна та Сінуеса. Подальша доля невідома.
Сім'я Публій Семпроній Соф, консул 268 року до н. е.
Правництво Був свого часу відомим адвокатом, знавцем давньоримського права. З успіхом виступав під час судових засідань. Згадується переважно Секстом Помпонієм. За свої знання, особливо у праві, отримав когномен Соф (від грец. — мудрий).
Джерела Friedrich Münzer: Sempronius 85). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II A,2, Stuttgart 1923, Sp. 1437—1438.