Маргари́та Анато́ліївна Пу́шкіна () — радянська і російська поетеса, найбільш відома як автор пісень рок-гуртів. Здобула славу завдяки співпраці з гуртом «Арія».

Біографія

Народилась 22 січня в місті Тбілісі Грузинської РСР. Батько — Пушкін Анатолій Іванович, льотчик, Герой Радянського Союзу, кавалер Ордена Жукова; мати — Зоя Петрівна, домогосподарка. На особистість Маргарити вплинула її сестра історик і археолог Тамара Анатоліївна.

Дитинство провела у Ризі, де проходив військову службу її батько. Відтоді збереглося тепле ставлення Маргарити Анатоліївни до латвійської столиці, яку вона неодноразово відвідувала і після переїзду. Певний час родина прожила у Чехословаччині (до СРСР повернулися за рік до празьких подій 1968 року).

За освітою Маргарита Анатоліївна викладач іспанської та англійської мов.

Закінчила музичну школу (8 класів) по класу фортепіано, співала в хорі. Відвідувала музичні лекторії, у тому числі в музеї імені Бахрушина (курс лекцій з італійської опери).

Знайомство з рок-музикою почалося з гуртів The Beatles і The Rolling Stones. Певний вплив на вподобання і подальший напрямок діяльності молодої поетеси справило знайомство з Олександром Борисовичем Градським у 1967 році.

Відома Маргарита Анатоліївна і своєю громадською діяльністю. У 1987 році вона активно збирає підписи на захист лідера «Аліси» Костянтина Кінчева у його процесі проти газети «Смена», яка на своїх сторінках звинуватила виконавця у фашизмі. Була однією з організаторів першого офіційного рок-фестивалю в Москві «Рок-Панорама-86». На початку 1990-х дебютувала в кіно як акторка (художній фільм «Тацу», 1994), та сценаристка (міні-серіал «Роман императора», 1993). Крім багаторічної роботи з написання текстів пісень, Маргарита Анатоліївна займається журналістською діяльністю — з 1992 року випускає журнал «Забриски Rider», присвячений альтернативним культурам, а також з 2003 року очолює власний рокпроєкт «Margenta». Співавтор книг, у тому числі й тих, що пов'язані з подробицями діяльності гурту «Арія». Активно спілкується з поціновувачами її творчості, в тому числі у соціальних мережах (насамперед сайт http://www.mastersland.com ).

Творчість

З приводу різноплановості настроїв текстів пісень для різних гуртів:

Ранній період

Вірші Маргарита почала писати ще в дитинстві. Першим написаним нею ще у студентські роки пісенним текстом стали слова до «Каждому из нас когда-то надо выловить по солнцу из воды» Олександра Кутікова, написаної 1970 року. У 1976 році Маргарита Анатоліївна за сприяння Кутікова розпочинає співпрацю з гуртом «Високосное лето». Для цього колективу вона написала відомі у свій час пісні «Ослепший художник», «Свиньи рвутся в бой», «Колдун крадёт стеклянных лебедей», «Похититель снов»

«Автограф» «Ирландия. Ольстер» — перша написана для гурту пісня, на фестивалі «Весняні ритми» 1980 року у Тбілісі отримала дві премії, у тому числі і «За найкращу композицію фестивалю». Ця пісня, присвячена подіям конфлікту у Північній Ірландії, стала заглавною на дебютній платівці «Автографа», (видана у 1981 р.), і одразу стала широко відомою. На платівці «Автограф-2» 1984 року вийшли три пісні зі словами Пушкіної — «Истина», «Старинная баллада» і «Электронные часы», а також пісня «Реквием (памяти Джона Леннона)», яку було написано спільно з Б.Баркасом. На платівці «Истина / Монолог» 1985 року нею було написано тексти обох пісень (друга — спільно з Баркасом). У 1990 році на однойменній платівці вийшла пісня «Жизнь в себе» на слова Маргарити Анатоліївни. До збірки «Автограф-1» (1996 р.) було включено також раніше (протягом 80-х років) написані пісні з її текстами: «2000 лет», «Цепочка дней», «Вчерашний день», «День и ночь», «Марсианские хроники, ч. I» (спільно з Л. Гуткіним), та «Возвращение, ч. II».

«Арія» Першою піснею, яка була написана Маргаритою Анатоліївною для майбутніх легенд російського року, стала пісня «Тореро» з дебютного альбому Арії, який пізніше отримав назву «Мания величия», у 1985 році. Пісня розповідає про іспанського тореодора, сина вдови, який помирає від сутички з биком на арені під бій мадридських курантів. Другою написаною для арійців піснею стала «Без тебя» — лірична рок-балада на музику Кіпєлова і Большакова, з другого альбому «С кем ты?», який було записано наступного року (автором інших текстів став Олександр Єлін).

«Герой асфальта» Після першого розпаду Арії разом з музикантами відійшов і основний на той час автор пісень. У результаті всі тексти для альбому, якому випала доля стати історичним, написала Маргарита Анатоліївна Пушкіна. Це був альбом «Герой асфальта». Від початку запланований і навіть самвидавом виданий 1987 року, як «На службе силы зла». Заголовна (за офіційною версією, яку було видано на рік пізніше, тираж склав фантастичну цифру у понад мільйон примірників) пісня розповідає про загиблого молодого мотоцикліста, торкається тем юнацького самопошуку та протесту. До «класики» російського хард-року увійшла «Баллада о древнерусском воине» з цього ж альбому. Досить тривала епічна пісня (що і обґрунтовувало слово «балада» у назві, бо пісня не є рок-баладою у музичному розумінні) переносить слухача у часи протистояння давньої Русі та орденів німецьких хрестоносців. Тематика — боротьба за свободу рідної землі, добра (в уособленні Русі) зі злом (яке у пісні представлено орденом тевтонців, яким ), самопожертва. Пісня «1100» присвячена військовим льотчикам (яким був батько поетеси). Всупереч розповсюдженій фанатській версії, пісня «Улица роз» не має жодного відношення до Жанни д'Арк. Тривалу народну любов до пісень альбому було підтверджено успіхом туру з приводу його 20-ї річниці, а також визнанням платівки найкращою за 50 років існування колишнього державного монополіста звукозапису — фірми «Мелодія», хоча самі музиканти висловлювали незадоволення якістю зведення звуку, що тоді була зроблена спеціалістами фірми.

«Игра с огнём» Закріплення здобутої як і самим гуртом, так і головною авторкою його текстів, слави. Знову всі тексти альбому, що було видано 1989 року, написано Маргаритою Анатоліївною. Наклад у понад 2 мільйони примірників, що підкорив попередню висоту, було зумовлено не лише поступом музикантів гурту, серйозним підходом до матеріалу як у новаторстві (у частині пісень задіяно скрипку) так і щодо якості запису, але і змістовними та актуальними текстами пісень. Заголовна пісня присвячена внутрішньому конфлікту митця, ставить питання витоків генію — це подано у вигляді діалогу музиканта (який прагне нести добро і правду) та Диявола, який запевняє, що саме він є джерелом його таланту та що за будь-яких намірів митця люди все одно нездатні осягнути велич його творчості, а тим більше — виправитися під її дією (). «Искушение» розповідає про пристрасть між дорослим чоловіком та молодшою дівчиною. Інші пісні альбому несуть більш виразне гостросоціальне навантаження. Проте, на відміну від пісень єлінського періоду, вони вже не є нейтральними у сенсі конфлікту з режимом. Замість плакатності з'являється гострота. Пісня «Что вы сделали с вашей мечтой» звучить як докір комуністам, які зганьбили власні ззовні красиві ідеали і торкається теми перекручень в тлумаченні історії та суспільній свідомості. Не менш революційною стала пісня «Раб страха», у якій висвітлювалася зламана психологія заляканих владною системою людей. Пісня «Бой продолжается» у досить жорсткій формі розкриває психологічну трагедію воїна, який повернувся з афганської війни. «Раскачаем этот мир» документує поширене у часи написання пісні явище молодіжних конфліктів між різнобарвними угрупованнями (за місцем проживання, вподобаннями тощо). «Дай жару» у фіналі платівки зглажує критичність попередніх пісень, вселяючи віру у позитивні звершення, до яких закликає.

«Кровь за кровь» «Кривавий» альбом, містичніший і жорсткіший за своєю тематикою, який вийшов 1991 року, складався з восьми пісень. І знов — всі були написані Маргаритою Анатоліївною. Частина прихильників та музичних спеціалістів вважають цю платівку найкращою в історії славетного гурту. Таку думку висловлював і фронтмен Валерій Кіпєлов.

«Прощай, Норфолк!» — на тлі Першої світової війни розкривається тема однаково суб'єктивного сприйняття добра сторонами конфлікту. Вони вбивають один одного з однаковим гаслом «Нехай нас зберігає Бог».

«Антихрист» — один з найвідоміших та неоднозначних за змістом творів гурту. За чутками, під час виконання пісні часто траплялися технічні складнощі, а то й просто спалахувала сцена, на якій грали музиканти. Кіпєлов на певний час відмовлявся її співати через не завжди адекватне сприйняття аудиторією. Пісня мала в собі спробу незвичного підходу до сприйняття протистояння добра і зла, «розповідь» йде від особи Антихриста, але не є злісною до супротивника, переходячи зі зваженості до обґрунтування помсти. Строки тексту на кшталт «Ти — Христос, величний Твій трон» зовсім не схожі на сатанізм, хоча, за словами Кіпєлова, частина аудиторії сприймала пісню саме так.

Заголовна пісня торкається біблійної теми вчинку і каяття Понтія Пілата.

«Ночь короче дня» Робота над матеріалом, у тому числі і над текстами пісень, тривала на початку 1990-х років. Платівку готували до випуску 1994-го, але роботу було завершено на рік пізніше. Тексти платівки помістили в себе дуже широкий діапазон тем та ідей. Широко відомими стали пісні «Возьми моё сердце» та «Ангельская пыль» з текстами Пушкіної. Перша розкриває емоційний фон чоловіка, в якого померла кохана дівчина. Хвилювання з приводу кохання стали і темою пісні «Зверь». «Ангельская пыль» була написана на антинаркотичну тематику, «Ночь короче дня» веде розповідь від імені засудженого до страти в'язня, соціальний протест системі висловлює «Паранойя».

«Генератор зла» Тематика змістилася до більш світоглядного напрямку, здебільшого в похмурих нотах. Певний виняток — заключна пісня «Замкнутый круг», з більш позитивним, але теж філософським забарвленням. Однією з найпопулярніших пісень стала лірично-сумна «Закат».

Наступного року у збірці «2000 и одна ночь», а також окромим синглом, вийшла чергова надпопулярна композиція з текстом Маргарити Анатоліївни «Потерянный рай».

2000-ні роки Пушкінська лірика альбому «Химера» отримала більше несхвальних відгуків, ніж попередні роботи. Від неї і в подальші роки Маргарита Анатоліївна залишалася автором великої кількості текстів гурту, але вже не всіх, як у 90-ті роки. Різноманітність тем збереглася, але частішими стали історичні мотиви. На «Крещение огнём» (2003), вони охоплювали теми давньоруської історії, на «Армагеддон» (2006) та «Феникс» (2011) — світової. Також помітнішим стало базування текстів на фрагментах конкретних літературних творів (як «Бал у князя тьмы» по Булгаковським «Мастеру й Маргариті»). Декілька російських текстів для каверів було написано по мотивах оригінальних закордонних пісень («Пробил час» та ін.).

«Мастер» Співпраця з гуртом «Мастер», частина складу якого була знайома поетесі ще з часів їх роботи в «Арії», розпочалась з пісень «Мы не рабы?» i «Боже, храни нашу злость!», які були видані на альбомі «С петлёй на шее» 1989 року. Пісні, як і написані у цей час для «Арії», робили протисистемний наголос і мали антисталіністські натяки (як у «Боже, храни нашу злость!»:

На початку 1990-х років «Мастер» переходить на створення англомовного матеріалу, основним автором якого був Горбунов. Співпраця стає активнішою з середини 1990-х, коли гурт повертається до створення російськомовних пісень. До альбому «Песни мертвых» 1996 року крім однойменної пісні, що була присвячена пам'яті Курта Кобейна, за авторства Маргарити Анатоліївни входять «Дайте свет», «Пепел на ветру» і «Тату». У наступні роки результатом її співпраці з гуртом стала більшість пісень, що були написані з кінця 1990-х до нашого часу (2014): «Места хватит всем», «Лабиринт», «Кресты», «Металл доктор», «Мастер Скорбных Дел», «33 Жизни», «Экспресс», «Heavy ламбада», «Снежный охотник», «Замри!», «Бульдозер», «Суд идёт», «Большой Брат», «Воздух!», «Стальная дверь». Пісня «Человек-саранча» — спільно з В. Бєловим.

Інші гурти «Сімейки Арія»