Протести в областях України у січні 2014 — стихійні масові акції з зайняттям адміністративних споруд, усунення, звільнення з посад голів обласних, міських та районних держадміністрацій, голів обласних рад та їхніх заступників тощо, що прокотилися по Україні з 22 січня 2014 року в ході Європейської революції в Україні. Ці протести стали реакцією народу на загострення протистояння Євромайдану з офіційною владою України після прийняття 16 січня «Законів про диктатуру»План дій від опозиції: Народна рада, відставка Януковича і нова Конституція Українська правда, 19 січня 2014 р., подій під час сутичок на вул. Грушевського в Києві та знаменували початок гарячої фази протистояння.

На 24 січня було захоплено 8 адміністрацій: Київську, Львівську, Тернопільську, Хмельницьку, Рівненську, Чернівецьку, Житомирську, Івано-Франківську. Ще 2 були заблоковані: Волинська (у Луцьку), Закарпатська (в Ужгороді).

Черкаська, хоч і була взята штурмом, потім була відбита міліцією. Також йшли мітинги біля адміністрацій Запоріжжя, Одесиhttp://tsn.ua/politika/blizko-tisyachi-protestuvalnikiv-yevromaydanu-v-odesi-pishli-do-oda-331348.html Близько тисячі протестувальників Євромайдану в Одесі пішли до ОДА та Дніпропетровськаhttp://tsn.ua/politika/u-dnipropetrovsku-miliciya-polivaye-protestuvalnikiv-vodoyu-pri-10-gradusnomu-morozi-331349.html У Дніпропетровську міліція поливала протестувальників водою при 10-градусному морозі.

25 січня штурмом було взято Полтавську облраду та Волинську ОДА.

Автономна Республіка Крим

Сімферополь

У Сімферополі перші вуличні зібрання прихильників і опонентів євроінтеграції держави відбулися 22 листопада 2013 р., після оприлюднення заяви президії Верховної Ради АР Крим про підтримку рішення уряду Миколи Азарова щодо призупинення підготовки до підписання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Відтоді проукраїнські та проєвропейські акції відбувалися у великих містах Криму (Сімферополь, Севастополь, Євпаторія, Керч, Ялта) до середини березня 2014 р.

24 листопада в Сімферополі під час першої великої акції прихильників євроінтеграції з назвою «Я обираю ЄС» було оголошено про створення громадського руху «Євромайдан-Крим». 6 грудня учасники руху створили Штаб національного спротиву. В середині місяця лідери й активісти кримського Євромайдану виступили під час всеукраїнського віча на Майдані в Києві, де вони перебували тривалий час.

У січні 2014 у Сімферополі до руху «Євромайдан-Крим» долучилися вболівальники футбольного клубу «Таврія». 18 лютого, під час сутичок учасників Революції гідності з силовиками в центрі столиці серед прихильників Майдану в Криму було оголошено мобілізацію на Київ.

28 січня кілька тисяч активістів вийшли на мітинг ініційований Меджлісом проти диктатури в Україні. Акція пройшла, попри повідомлення про можливі провокації і насилля з боку проросійських сил. Однак, щоб уникнути зіткнень, організаторам мітингу довелося перенести захід під стіни Постійного представництва президента України в Криму. Мітинг підтримали також активісти кримського Євромайдану і проукраїнських організацій. Акція протесту пройшла без ексцесів, хоча проросійські активісти мітингували за кілька сотень метрів від Представництва президента, а деякі з них підходили ближче і спостерігали за мітингом через дорогу.

26 лютого біля ВР АРК сталася сутичка між проросійськи та проукраїнськи налаштованими активістами у зв'язку з намірами кримського парламенту розглядати питання виходу Криму зі складу України.

Остання акція руху «Євромайдан-Крим» відбулася 15 березня 2014 р. в Сімферополі: близько сотні активістів мітингували біля пам'ятника Шевченкові проти російської окупації півострова. Наступного дня відбувся «референдум про статус Криму», який активісти руху «Євромайдан-Крим» бойкотували.

Севастополь

23 листопада 2013 р. в Севастополі активісти української громади вперше спільно обговорили питання про підтримку київського Євромайдану і прийняли рішення провести за день перший мітинг на його підтримку.

14 січня 2014 р. в Севастополі було зареєстровано ГО «Майдан-Севастополь», до якої увійшли 5 партійних структур — «Батьківщина», «Українська республіканська партія», «Удар», «Свобода» та «Солідарність», а також 19 ГО.

Вінницька область Вінниця У ніч з 22 на 23 січня 2014 року за закликом «Правого сектора» у місті відбувся рейд проти тітушок. В районі залізничного вокзалу було розігнано тих, хто хотів виїхати на антимайдан до Києва та зупинено 2 автобуси, зокрема в одному було побиті вікна, а в іншому — проколені шини. Біля автовокзалу відбулась невелика бійка, в яку втрутилась міліціяНічна війна у Вінниці — євромайданери били «тітушок», а міліція спостерігала. 20 хвилин. Вінниця.. 23.01.2014..

25 січня 2014 року позачергова сесія Вінницької обласної ради мала приймати бюджет на 2014 рік. Також на порядку денному стояло питання про звернення депутатів обласної ради до «президента» України та Верховної Ради щодо суспільно-політичної ситуації в Україні. До початку сесії перед приміщенням вінницької ОДА вже стояло декілька тисяч мітингувальників. Периметр облдержадміністрації був очіплений трьома-чотирма сотнями правоохоронців.

Захоплення приміщення Вінницької обласної ради пройшло у сутичках, але без жертв. У сесійній залі ще з самого початку роботи сесії почалась паніка через вибухи на вулиці та у фоє приміщення ОДА.(зник один із організаторів захоплення та проголошення ВНР Чумак Сергій

У перші хвилини захоплення будівлі ВОДА постраждало декілька активістів — їм розбили обличчя. Штурм почали зі словами «Банду геть!» та «Міліція з народом!». В роботі сесії залі оголосили перерву.

Голова адміністрації Вінниччини Іван Мовчан в супроводі начальника обласного УВС Віктора Русина та голови облради Сергія Татусяка вийшов до мітингувальників на вулицю і повідомив, що на ньому лежить відповідальність за долю 1,6 мільйона мешканців області, а тому він не буде подавати у відставку.

У захопленій сесійній залі під координацією депутата Верховної Ради Андрія Шевченка депутати-опозиціонери підписали звернення до перших осіб країни, з основними вимогами відставки Кабміну, дочасних виборів президента й парламенту. Була створена Народна рада, як представницький орган територіальних громад Вінниччини. 20 хвилин. Вінниця.. 25.01.2014.

Волинська область Луцьк 24 січня мітингувальники взяли в облогу центр виконавчої влади Волинської області. Щоправда штурм так і не відбувся, бо голова Волинської обласної ради Володимир Войтович та голова держадміністрації Борис Клімчук написали заяву про відставку. Це загалом задовольнило «протестний настрій» мітингувальників, що чекали цих заяв майже 4 години на суворому січневому морозі. 5 лютого указом президента України голову Волинської ОДА було звільнено.

Дніпропетровська область Дніпропетровськ 26 січня в результаті протистояння учасників народного віче, міліції та «тітушок» біля стін Дніпропетровської обласної державної адміністрації постраждали 10 осіб, четверо госпіталізовані. З 10 постраждалих — 8 співробітників міліції і два учасники акції.

У Кіровський райвідділ міліції були доставлені 14 затриманих активістів, зокрема координатор руху «Третя Українська Республіка», екс-депутат обласної ради Вадим Шебанов. Міліція відкрила три кримінальні провадження за ч. 1 ст. 294, ст. 2 ст. 342, ст. 348 Кримінального кодексу України.

Донецька область

Маріуполь 26 січня кілька сотень мешканців Маріуполя вийшли на мітинг проти Віктора Януковича.

Житомирська область Житомир 23 січня під час мирного зібрання громадян на мітингу, який відбувся на майдані Корольова у Житомирі, значна кількість невідомих осіб вчинила спробу захопити будівлю Житомирської обласної державної адміністрації. Депутати Житомирської облради не прийняли звернення до парламенту щодо політичної ситуації в Україні, чим викликали обурення пікетувальників на вулиці під стінами ОДА. У Житомирі також розпочато розслідування за фактом спроби захоплення будівлі ОДА. 24 січня мітингувальники взяли в облогу Житомирську міську раду, яка того ж дня під тиском громадськості висунула вимоги до Президента України Віктора Януковича звільнити всіх затриманих активістів Майдану у Києві. Ці вимоги суд визнав незаконними.

Закарпатська область Ужгород 27 січня на площі Народній біля Закарпатської ОДА зібралися протестувальники. Двері вони не блокували, бо по периметру стояли правоохоронці. Мітингувальники поміж зведених напередодні барикад з мішків із снігом встановили нові намети. Народне віче, яке зібралося 27 січня в Ужгороді, ухвалило рішення про створення 28 січня Народної ради Закарпаття. Закарпатська обласна рада визнала Народну раду України та проголосувала за створення Народної ради Закарпаття.

Запорізька область Запоріжжя 27 січня відбулися 10 000 про-Європейські мітинги, котрі, за даними ЗМІ, було подавлено спільними зусиллями МВС та «тітушок» (, ).

Наступного дня за «підозрою у участі у масових акціях та захоплені державних органів влади» Запорізьким УБОЗ було затримано лідера Запорізького осередку ВО «Свобода» М. Подлобнікова та громадського діяча Артюшенко Ігор Андрійович . Через два дні суд наклав на останнього двомісячний цілодобовий домашній арешт. Всього затримано 32 активісти, з них 6 відпущено на поруки, решта залишилась під домашнім арештом (правда на відміну від Артюшенко та Підлобникова з правом ходити на роботу та покидати домівку за узгодженими потребами)

Івано-Франківська область Івано-Франківськ Ввечері 19 січня активісти заблокували військову частину № 1241 внутрішніх військ, коли їм стало відомо про те, що цю частину планують відправити до Києва.Івано-франківці теж блокують внутрішні війська Блокування військової частини внутрішніх військ розпочалося також в Калуші

21 січня міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус заявив, що закони про диктатуру від 16 січня 2014 року були ухвалені в ручному режимі, з порушенням норм регламенту Верховної Ради та усупереч Конституції України, і тому він вважає їх недійсними і не має наміру їх виконувати.

23 січня розпочалось блокування будівлі Івано-Франківської держобладміністрації.

24 січня без особливого опору міліції та спецпризначенців мітингувальники зайняли будівлю Івано-Франківської ОДА. Мітингувальники створили живий коридор і випустили звідти міліцію. Через кілька годин зі сторони центрального входу (що по вулиці Грушевського) ними було зведено барикади навколо ОДА висотою 2-3 метри. За фактом захоплення будівлі міліція відкрила кримінальну справу.

25 січня на позачерговій сесії Івано-Франківської облради було прийнято рішення про заборону діяльності та символіки КПУ та Партії регіонів на території області. Також депутати підтримали рішення заборонити спецпідрозділу «Беркут» та іншим спецпризначенцям наближатися ближче ніж на 100 метрів до адмінбудівлі обласної влади. Крім того, своїм рішенням облрада зобов'язала обласну міліцію протягом доби повернути особовий склад правоохоронців і спецпідрозділи з Києва і заборонити виїзд до столиці до 31 травня. Також депутати Івано-Франківської облради створили Народну раду як міжфракційне об'єднання, до якої увійшли 82 опозиційні депутати обласної ради. Перше її засідання розпочалося одразу після сесії облради.

Коломия 26 січня в Коломиї мітингувальники після недільного віче захопили міський і районний офіс Партії регіонів і спалили всю символіку та документацію.

Київська область

Біла Церква У Білій Церкві Київської області акція вшанування пам'яті вбитого на вулиці Грушевського у Києві громадянина Білорусі Михайла Жизневського переросла 24 січня у стихійну ходу з вимогами відставки уряду.

Люди вимагали від міської ради ухвалити звернення до керівництва України з вимогою скасувати «закони 16 січня». Також учасники ходи вимагали відставки президента. Ніяких спроб штурму міської ради вони не робили. Акція відбулася мирно, під контролем працівників міліції.

Бородянка