Нік Перумов (справжн. Микола Даниїлович Перумов, ) — російський імперський письменник-фантаст. Став широко відомим після своєї першої публікації у 1993 році епопеї «Кільце Пітьми», дія якої відбувається у Середзем'ї Джона Толкіна.
Біографія Народився 21 листопада 1963 року в Ленінграді, СРСР. Батько письменника - Данило Олександрович Перумов (1936-2012), вірменин, доктор біологічних наук, працював у відділенні молекулярної та радіаційної біофізики Інституту високомолекулярних сполук РАН
Закінчив кафедру біофізики фізико-механічного факультету Ленінградського політехнічного інституту за спеціальністю інженер-фізик
Займався молекулярною біологією і десять років пропрацював у Ленінградському НДІ особливо чистих біопрепаратів. Крім іншого, Перумов брав участь у розробці методів лікування дітей, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС .
Писати почав наприкінці 1970-х років. У той же час захопився фентезі та фантастикою, особливо книгами Джона Толкіна, які читав в оригіналі і робив власний переклад. Був учасником толкіністського руху, а також частим відвідувачем мережі Фідонет під псевдонімом «капітан Уртханг», воїн-орк. Першим великим твором Перумова, тоді ще письменника-аматора, стала дилогія «Сходження Темряви, або Середзем'я 300 років потому», дія якої відбувалася в Середзем'ї, світі Толкіна.
У 1993 році за пропозицією колеги Перумов опублікував дилогію у видавництві «Кавказька бібліотека». Через півроку відредагована версія книги була випущена видавництвом «Північний Захід» під назвою «». Книга викликала фурор на ринку фантастики, отримала як вкрай позитивні, так і критичні оцінки. Шанувальники вважають «Кільце Темряви» твором, що поклав початок російському фентезі, в той час як критики засуджують використання світу Толкіна, як об'єкта полеміки з його моральними установками. У 1994 році на письменника було скоєно невдалий хуліганський напад, пов'язаний, можливо, саме з розбіжностями навколо книги. У продовження «Кільця Темряви» Перумов пізніше написав роман «Адамант Хенни», який мав менший успіх.
Надалі Нік Перумов не писав про Середзем'я і публікував книги тільки про власні світи. Основним місцем дії його книг стало Упорядковане — система взаємопов'язаних світів, вперше згадана в романі «Загибель Богів». До нього входять такі світи, як Хьорвард, Евіал, Мельін та інші. Найбільшим твором про Упорядковане стало багатосерійне епопея «Хранитель мечів» про мага і шпигуна Фессе, що подорожує між світами, який виявився втягнутим у протистояння вселенських сил. У романах про Упорядкований автор дотримувався світоглядної позиції, близької до ніцшеанства, часто алегорично критичної до релігії.
Пізніше Перумов також писав книги в інших жанрах, таких як наукова фантастика («Череп на рукаві», «Череп в небесах»), стімпанк («Не час для драконів» і «Не місце для людей», у співавторстві з Сергієм Лук'яненком; цикл книг про Моллі Блеквотер), альтернативна історія («Млава червона», у співавторстві з Вірою Камшою).
У 1998 році, після фінансової кризи в Росії, з дружиною — кандидатом біологічних наук Ольгою Радієвною Ількаєвою (нар. 1969) — і трьома синами переїхав до США (спочатку в Даллас, потім у Північну Кароліну) , продовжуючи писати книги і одночасно працювати лаборантом в Університеті Дьюка за своєю основною спеціальністю — біофізика та молекулярна біологія.
Суспільна позиція У 2016 році заявив про себе як про противника десталінізації, водночас назвав себе монархістом і атеїстом .
8 лютого 2024 року назвав російське вторгнення на територію України «збиранням російських земель», попутно розкритикувавши громадян, які емігрували з Росії, за їхню антивоєнну позицію .
Бібліографія Кільце Пітьми «Ельфійське лезо» (1993, написано у 1989) «Чорний спис» (1993, написано у 1989) «Адамант Генни» (1995)
Літописи Гйорварда «Загибель Богів» (1995) «Воїн Великої Пітьми» (1995) «Земля без радощів» (1995) «Загибель Богів 2: Пам'ять полум'я» (2012) «Загибель Богів 2: Утримуючи небо» (2012) «Тисяча років Грофту. Боргільдова Битва» (2013, невеличкий уривок був опублікований у 2005) «Тисяча років Грофту. Молодий маг Гедін» (2013) «Загибель Богів 2: Попіл Асгарду» (дата виходу невідома) «Загибель Богів 2: Гедін, ворог мій» (не завершено, у процесі написання) «Загибель Богів 2: Вічність, що минула» (не завершено, у процесі написання) «Загибель Богів 2: Орел та Дракон» (не завершено, у процесі написання) «Загибель Богів 2: Врятуйте наші душі» (не завершено, у процесі написання) «Загибель Богів 2: Гедін» (не завершено, у процесі написання) «Раб Неназиваємого» (не завершено, у процесі написання) «Біла кров світанку» (не завершено, у процесі написання)
Літописи Розлому «Алмазний меч, дерев'яний меч» (1998, у 2 томах) «Народження мага» (1999) «Подорожі мага» (2000, у 2 томах) «Самотність мага» (2001, у 2 томах) «Війна мага: Дебют» (2003) «Війна мага: Мітельшпіль» (2004) «Війна мага: Ендшпіль» (2006) «Війна мага: Завершення гри» (2006, у 2 томах)
Зачарований Ліс «Донька некроманта» (1999, роман) «Повернути патерицю» (1999, повість) «Леміш і борозна»(2013, повість). Раніше відома під назвою «Ельфійська варта»
Імперія понад усе «Череп на рукаві» (2002) «Череп у небесах» (2004)
Техномагія «Дозволене чаклунство» (1996) «Ворог невідомий» (1997) «Зона магів» (не завершено)
Сім Звірів Райлега «Тьорн» (2007) «Алієдора» (2009) «Ім'я Звіра» (2011) за рішенням видавництва вийшла у двох томах: «Поглянути у безодню» (22 березня 2011) «Вихід Дракону» (19 квітня 2011)
Викрадачі душ «Посередник» (1996, у співавторстві з Поліною Камінскою) «Один на один» (1997, у співавторстві з Поліною Камінскою) «Операція: Антиірод» (1997, автор — Поліна Камінская, Микола брав участь тільки у розробці сюжету)
Я, Всеслав «Російський меч» (рік написання невідомий, повість; публікувалася у різних журналах, з дозволу автора вільно поширюється у мережі Інтернет) «Випаруй залізо з крові» (1997 рік, повість; була опублікована у київському журналі «Імперія» і в російському журналі фантастики «Зоряна дорога» (2002 рік)) «Випадок під Кубинкою» (не завершено) «Пес Всеслава» (рік написання невідомий, повість) «Ельф з краю світу» (не завершено) «Богатирська застава» (не завершено)
Поза серій: «Чорна кров» (1996, у співавторстві зі Святославом Логіновим) «Не час для драконів» (1997, у співавторстві зі Сергієм Лук'яненко) «Армагедон» (2000, у співавторстві з Алланом Коулом, у США видана як «Lords of Terror»). «Вовче поле» (2008, у співавторстві з Вірою Камшою, повість у збірці «Наше діло праве»). «Млава Червона» (2011, у співавторстві з Вірою Камшою)
Цитати Бандерівсько-нацистський путч перейшов у вирішальну стадію. За ніч мирні протестувальники та ненасильницькі мітингувальники підвезли у Київ зброю, яку захопили в Галіції і вже майже взяли центр міста. <…> Не сьогодні-завтра в Одесі, Севастополі та Харкові з'являться летючі загони «Правого сектору», і озброєні вони будуть до зубів, автоматами, кулеметами і гранатометами, палицями та камінням дружин самооборони їх уже буде не спинити, оскільки ці гарні парубки будуть стріляти на ураження і без найменших вагань. — Перумов про події Євромайдану, 20.02.14Нік Перумов, LiveJournal, 2014-02-20 09:21:00.
Примітки
Посилання
Офіційний сайт Миколи Перумова. Ring of Darkness English Cooperative Translation