Олександр Григорович Стегній — доктор соціологічних наук, співзасновник Центру соціальних і маркетингових досліджень СОЦИС.
Життєпис 1985 року закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, здобув освіту історика та викладача історії й суспільствознавства.
В Ужгородському державному університеті 1990 року захищає кандидатську дисертацію: «Боротьба прогресивних молодіжних організацій ФРН за соціально-економічні права робочої й учнівської молоді (друга половина 70-х — середина 80-х років)».
З 1991 по 2025 роки працював в Інституті соціології НАН України, обіймав посади від наукового співробітника: Західно-Української лабораторії (травень 1991 — червень 1992); відділу вивчення громадської думки (червень 1992 — вересень 1993); відділу соціальної діагностики (вересень 1993 — квітень 1994); ст. науково співробітника відділу соціально-політичних процесів (листопад 2003 — березень 2005) до провідного наукового співробітника відділу соціально-політичних процесів (квітень 2005 — березень 2011) та відділу методології та методів соціології (квітень 2012 — грудень 2025).
У 2003 році захищає докторську дисертацію: «Інституціалізація екологічних інтересів у суспільстві соціогенних ризиків», доктор соціологічних наук.
В 2006—2007 роках — керівник дослідницької групи в проекті «Ініціатива доступу» (TAI), організатор громадської еколого-правової організація «ЕкоПраво-Київ» за методологією Інституту світових ресурсів, Вашингтон. В 2007—2025 роках головував у дослідницькому комітеті з питань екологічної соціології Соціологічної асоціації України.
Увійшов у 2008 році до складу Дослідницького комітету 24 «Суспільство й навколишнє природне середовище» Міжнародної Соціологічної Асоціації. З 2008 по 2018 рік виконавчий директор Центру соціальних і маркетингових досліджень СОЦИС. В період 2018—2022 років голова експертної ради ГО "Інститут стратегічних досліджень та прогнозів «Янус».
Брав участь у багатьох міжнародних наукових соціологічних проектів, зокрема: «Регіони в Україні: динаміка, рухи й політика», 1995—1997 роки, грант INTAS № 94-3938; «Зміцнення демократії в Центральній і Східній Європі», 1997—1998, організаторами й координаторами були: Wissenschaftszentrum Berlin fur Sozialforschung, Institute for Political Science of Hungarian Academy of Sciences; «Динаміка та соціальний вплив ринків праці на місцеві громади в Східній Європі, прискорені інтеграцією в ЄС», 2006—2007, грант INTAS № 04-79-6799; «Європеїзація або сек'юритизація „сторонніх“? Оцінка європейського підходу до побудови партнерських відносин Європейського союзу зі Східною Європою», 2008—2010, грант Ради економічних і соціальних досліджень, Велика Британія, № RES −061-25-0001. Регіональне масове опитування «Проблеми лісового господарства у сприйнятті населення лісових районів України». Замовник: Представництво Світового Банку в Україні (2010). Національний проект «Інтеграція положень Конвенцій Ріо у національну політику України», фінансування ГЕФ / ПРООН. Проведення експертного опитування освіченості державних службовців та опитування населення щодо положень Конвенцій Ріо. (2014); проведення національного опитування інформованості населення щодо сталого розвитку. Друга хвиля (2017). Автор понад 170 наукових робіт, виданих в Україні та за кордоном, у тому числі чотирьох індивідуальних монографій та однієї у співавторстві. Зокрема, Екологічний рух в Україні: соціологічний аналіз. — Київ: Вид. Дім «КМ Академія», 2001.— 243 с.; Інституціоналізація екологічних інтересів у суспільстві соціогенних ризиків. — Київ: Інститут соціології НАН України, 2002.— 380 с.; Соціологічне прочитання природи. — Київ: ТОВ «Центр екологічної освіти та інформації», 2012.— 435 с.; Ukraine and the Eastern Partnership: 'Lost in Translation'?' // Eastern Partnership: A New Opportunity for the Neighbors? Ed. by E. Korosteleva. — London: Routledge, 2012. — P. 52–74.; Die Umweltbewegung in der Ukraine nach Tschernobyl. Retrospektive und aktueller Stand // Arndt M. (Hg.) Politik und Gesellschaft nach Tschernobyl. (Ost-) Europäische Perspektiven. — Berlin: Ch. Links Verlag, 2016. — S.53–77. Джерела Інститут соціології Персональна сторінка