Яська мова — мова угорських ясів, що є нащадком скіфо-сарматської й аланської мови. В англомовній літературі часто називається діалектом осетинської мови.

Відома лише за літературними пам'ятками, що зберігаються в Національній Бібліотеці імені Іштвана Сечені. До початку XIX століття яси вже повністю втратили свою мову і перейшли на угорську.

Яський глосарій Історія відкриття У березні 1957 р. Антон Фекете Нодь, науковий співробітник Державного архіву Угорщини, повідомив лінгвісту і тюркологу Дюлі Немету, що він виявив на зворотному боці одного документа 1422 р. список слів, які здаються йому тюркськими. Оскільки в документі йшлося про маєтки, розташовані поблизу печенізьких поселень, то він вирішив, що має справу з пам'ятником печенізької мови.

У ньому дійсно виявилося кілька тюркських слів, але в цілому списку не був тюркомовним. Поряд з такими даними як tabak «scutela» ('тарілка'), caz «auca» ('гусак'), Неметові кинулося на світлинах в очі добре розбірливе латинське аква 'вода', біля якого стояло не тюркське su, suw, а явно індоіранське dan. Отримавши транскрипції тексту, який становив у деяких місцях труднощі для читання, Немет встановив, що це список яських слів, який містить також кілька тюркських запозичень.

Список являє собою щось на зразок маленького збірника корисних фраз і слів, що містить формулу вітання; назви їжі і напоїв, назви предметів, потрібних для приготування та прийняття їжі, та назви тварин, чиє м'ясо вживається в їжуНемет Ю. Список слов на языке ясов, венгерских алан / Перевод с немецкого и примечания В. И. Абаева. - Орджоникидзе: Осетинский научно-исследовательский институт, 1960. - С. 7.. У літературі його прийнято називати «Яським глосарієм» або «Яським словником».

Документ має шифр О. L. D1. 103. 489 і походить з Кьорменді з архіву роду Батіані. Він датований 12 січня 1422 р. Зміст його становить судовий процес пані Андреас Чапі, що була вдовою Георга Батіані, проти Іоанна і Стефана Сафарыв з Чева з приводу належних родині Батіані маєтків. Документ про позов пошкоджений, збереглася тільки ліва сторона. Населений пункт Чев, згадуваний в документі, межував із Ясфалу, великим «яським селищем», яке було зруйноване разом із безліччю інших яських поселень під час турецького завоювання. Яси з Ясфалу згадуються вперше в 1325 році і пізніше в документах 1333, 1414, 1455, 1477 рр.Немет Ю. Список слов на языке ясов, венгерских алан / Перевод с немецкого и примечания В. И. Абаева. - Орджоникидзе: Осетинский научно-исследовательский институт, 1960. - С. 7—8.Калоев Б.А. Венгерские аланы (ясы): Историко-этнографический очерк. – М.: Наука, 1996. – С. 102.. Цей населений пункт знаходився поза землею ясів - Ясшаґом, на південний схід від м. Естергом, між ним і Будапештом, але у вчених є всі підстави вважати, що мешканці Ясшаґу розмовляли тією ж мовоюКузнецов В.А. Алано-осетинские этюды. – Владикавказ: Северо-Осетинский институт гуманитарных исследований, 1993. - С. 132..

Відносно обставин появи пам'ятки Дюла Немет висунув припущення, що комісії, яка виконала судове рішення, належало пробути якийсь час також в яському селищі - швидше за все, в згаданому вище Ясфалу. Але було відомо, що там говорять яською, й тому чиновники визнали доцільним захопити з собою короткий яський «розмовний довідник». Для цього могли залучити якогось грамотного яса з духівництва, який і записав на зворотному боці документа свій «розмовник». Немет допускав також, що список яських слів міг бути складений за якихось інших обставин.

«Людина, яка записала яські слова, не була дуже вправним переписувачем. Її робота стоїть нижче середнього рівня документів того часу, виконаних в Угорщині. У її знаннях також були прогалини. Вона не завжди знає латинську назву деяких повсякденних предметів і тоді вставляє замість латинського угорський переклад яського слова. Латинські слова вона пише не завжди грамотно. Угорську вона, мабуть, знала добре, хоча в орфографії зазнавав труднощів. Зате відмінно знала вона яську мову. Тут вона припускається лише несуттєвих помилок. Те, що деякі неясності мають місце, випливає із суті справи. Її список яських слів становить безперечно надійну пам'ятку мови угорських ясів»Немет Ю. Список слов на языке ясов, венгерских алан / Перевод с немецкого и примечания В. И. Абаева. - Орджоникидзе: Осетинский научно-исследовательский институт, 1960. - С. 8... На цій підставі осетинський етнограф Борис Калоєв вважає, що ще вXV ст. яси були двомовними, якими й залишалися до XVII ст., коли рідна мова була ними втрачена. До цього часу яська мова функціонувала як «домашня»Калоев Б.А. Венгерские аланы (ясы): Историко-этнографический очерк. – М.: Наука, 1996. – С. 18, 102..

На думку Немета, немає підстав гадати, що список слів записаний не в один час із основним документом, а пізніше, наприклад, у XVI ст. Вчений дійшов висновку, що вони написані одночасно, а дату документа (1422 р.) можна вважати і датою складання списку слів. Словники такого типу були дуже поширеними в тогочасних монастирях. Чимало з них дійшли до нашого часу, зокрема, низка угорсько-латинських глосаріїв, які допомагають роз'яснити окремі дані Яського словника .

Прочитання На підставі транскрипції Антона Фекете Надя Дюла Немет читав пам'ятку наступним чином:

1. daban horz nahechsa Sose [z?]

2. panis carnis brodiu(m)

3. khevef fit baza zana wi[u]um

4. Jayca (v? w? m?) она karcen [?] pises [o?]

5. dan aqtia manaona furme(n)tum

6. Zabar auena huwaz fenu(m)

7. Karbach arpa huvar kovu (?)les

8. casa (fo fej tc) cocta Orae boza tabak

9. scutela Chugan olla odok colftjar

10. Gist fomagium Charif

11. vay karak pulltis

Зв'язок яської мови з осетинською

Більшість яських слів легко зв'язується з аланською мовою середньовіччя і з сучасною осетинською, особливо її дигорською, архаїчною формою. Приклади:

ЯськаІронський діалектДигорський діалектМадярськаУкраїнськаАсса асс ассæ ('дика качка') vadkacsa качкаBan bon nap деньBaza bas basæ leves юшкаBah baex ló кіньCarif sarv/carv vaj маслоCugan cigon fazék чавунна (каструля)Dan don don víz водаDa dæ tied твійDicega dusgæ docgæ (ghog) 'дійна' (корова) tehén короваFit fyd fid hús м'ясоFus fys fus juh вівцяGal gal ökör бикGist ængezun (бродити), (æn)ghist (той, що забродив) túró сирHecav xisaw xecaw gazda хазяїнHuvar xor xwar ezer просоHuvas xos xwasæ kasza сіноJaica ajk ajka tojás яйцеКарcеn kæf borsó риба, кав'ярКаrак kark tyúk куркаKarbach kærvæz (різновид ячменю) árpa ячміньKasa kash kasæ kása кашаKurajna kwyroj kurojnæ malom млинK’ever k’æbær nyílvessző хлібManuona mænæw mænæwæ búza пшеницяNa næ mienk нашOdok widyg jedug kanál ложкаOras wæras sörféleség квасOsa us osæ asszony жінкаQaz qazh qaz lúd гусакSabar zætxæ zab овесSaka shægwyt kecske козаSana sæn sænæ bor виноTabak tæbæg' tál тарілкаVas wæss borjú теля Вираз daban horz, відповідає осетинському дигорському dæ bon xwarz 'добрий день', а також словам, даним у візантійського письменника Цеца як аланські. Написання ж ban дає привід для висновку про те, що ще на початку XV ст. у мові угорських алан ще не відбувся перехід a в о перед носовими. У словнику також немає ніяких гортанних звуків, які розвинулися в сучасній іронсько-осетинській під впливом кабардинської та інгушської, а також грузинської.

Етнографічне значення «Яського глосарію» За висновком Васо Абаєва, майже всі яські слова пам'ятника відповідають осетинським, точніше, близькі до архаїчного дигорського діалекту осетинської мови, переважна більшість слів якого походить від іранських коренів. Крім того, в словнику зустрічаються запозичені слова: з тюркської - хъаз ('гусак'), табагъ ('тарілка'), цъугун ('чавунна каструля'), руської - каша ('каша'), кавказької субстратної - гал ('віл'), бах ('кінь'). Отже, багато елементів побуту, матеріальної культури, почасти суспільного ладу генетично йдуть від аланів до осетинів, сягаючи в той же час давньоіранського світу. Наявність же в пам'ятці тюркських, руських, давньокавказьких елементів свідчить про близькі етнокультурні контакти угорських ясів на їхній прабатьківщині з цими народамиКалоев Б.А. Венгерские аланы (ясы): Историко-этнографический очерк. – М.: Наука, 1996. – С. 103, 105..

Яське (аланське) вітання Дабан хорз ('добридень') як елемент етикету збереглося у осетинів до наших днів у такій же формі. Що стосується другої частини цього абзацу - нæ хицау  ('наш господар') і на хистар ус ('наша старша жінка', 'господиня') - за розшифровкою Васо Абаєва, тут наявні соціальні терміни, що також успадковані осетинами від аланів. Слово «хицау» було поширеним терміном у звичаєвому праві осетинів - бинонты хицау ('глава сім'ї'), хадзары хицау ('господар дому'), дзуары хицау ('господар святилища") тощо. Терміну «хистар ус» не могло бути в парній сім'ї, він властивий великим патріархальним сім'ям, які, мабуть, мали широке поширення у ясів, як і в осетинів, у далекому минулому, коли чисельність членів сім'ї у них сягала нерідко 50 і більше осіб. У таких сім'ях хицау був головою, а хистар ус керувала жіночою половиною сім'ї, розподіляла обов'язки серед них, залагоджувала відносини між ними, була господинею комори (къабиц), де зберігалися їстівні припаси сім'ї і куди ніхто не мав права доступу без її дозволуКалоев Б.А. Венгерские аланы (ясы): Историко-этнографический очерк. – М.: Наука, 1996. – С. 105..