XVII століття припадає на епоху Нової історії. Тільки наприкінці XVII століття західна цивілізація почала випереджати східну. На це століття припадають:
Війни
Тридцятирічна війна (1618—1648), що розпочалася як релігійний конфлікт між протестантськими і католицькими утвореннями Священної Римської імперії і в наслідку закріпила рівність цих конфесій. Хмельниччина (1648—1657), внаслідок якої значна частина українських земель вийшла з-під контролю Речі Посполитої і потрапила під контроль Московського царства. Декілька турецьких воєн, унаслідок яких Османська імперія втратила свої володіння у Південній Європі. Революція в Англії, що призвела до переходу від абсолютної до конституційної монархії. Середина століття: починає застосовуватись багнет. Процес над салемськими відьмами (1692).
Події На Московщині з другої половини XVII століття утвердився становий поділ на дворянство, духовенство, купецтво, селянство і міщанство (середні міські верстви). Стани ґрунтувалися на земельної власності. 1605 — смерть Бориса Годунова, царя Московії. Формальний початок Смутного часу (громадянської війни). На політичну арену вийшов Лжедмитрій I. 1612 — Звільнення Москви від поляків. 1610 — Політичне вбивство Генріха IV, першого з королів династії Бурбонів 1613 — на російський трон обрано Михайла Романова. Початок в Московії династії Романових. 1618 — початок в Західній Європі Тридцятилітньої війни. 1639 — народився Мазепа Іван Степанович, майбутній гетьман. 1648 — Вестфальська мирова угода, формальне завершення Тридцятилітньої війни 1648 — офіційне визнання Об'єднаних провінцій Нідерландів самостійною державою (Голландії). 1642—1649 — Англійська революція. 1649 — суд над королем Англії, який за рішенням суду підлягав страті. Страта короля Карла І. 1651—1658 — протекторат (правління) Кромвеля в Англії. 1648—1652 — Фронда у Франції (громадянська війна). 1653 — церковна реформа патріарха Никона в Московії. Розкол православної церкви Московії на офіційне православ'я та старообрядництво. 1661 — початок самовласного правління короля Людовика XIV у Франції. 1660 — відновлення у Англії монархії. 1669 — Харків став полковим містом. 1670 — народився Август II Фрідріх, майбутній король Польщі у 1697–1706 і 1709–1733 роках, саксонський курфюрст. 1672 — народився Петро І, майбутній російський імператор. 1682 — народився Карл XII, майбутній король Швеції у 1697—1718 роках. 1683 — битва під Віднем. 1696 — помер Ян III Собеський, король Польщі.
Політичні діячі Генріх IV (король Франції) Єлизавета I (королева Англії) Борис Годунов Петро Конашевич Сагайдачний Богдан Хмельницький Ян III Собеський Герцог Бекінгем Карл I (король Англії) Олівер Кромвель Аввакум Петрович, тобто протопоп Аввакум Рішельє Арман Жан дю Плессі, кардинал Джуліо Мазаріні, кардинал Людовик XIV (король Франції) Жан Батист Кольбер Карл XII Вільгельм III Оранський, король Англії Мазепа Іван Степанович
Мистецькі течії
Маньєризм італійського зразка Північний маньєризм Бароко Українське бароко Караваджизм Художники реальності Академізм XVII століття
Художні події Во-ле-Віконт — зразок першого французького парку. Версаль — перебудова мисливського замку на резиденцію короля. Парк Версаль — створення. Паризький салон — започаткована традиція регулярних художніх виставок в Парижі.
Літератори Вільям Шекспір, пізні твори Франсуа де Ларошфуко П'єр Корнель Мольєр Франсуа Фенелон
Науковці
Френсіс Бекон (1561—1626), філософ Роберт Бойль (1627—1691) Роберт Гук (1635—1703) Ісаак Ньютон (1643—1727) Рене Декарт (1596—1650) Блез Паскаль (1623—1662) Франсуа Блондель (1618—1686), математик Ґотфрід Вільгельм Лейбніц (1646—1616), математик Крістофер Рен (1632—1723), математик, архітектор Тіто Лівіо Бураттіні (1617—1681) польсько-італійський мандрівник, математик, архітектор
Архітектори
Архітектори Франції
Жак Лемерсьє (1585—1654) Соломон де Бросс (1571—1626) Франсуа Мансар (1598—1666) Жак Буйє де Блуа () Луї Лево (1612—1670) Франсуа Блондель (1618—1686) Клод Перро (Claude Perrault 1613—1688) Жуль Ардуен-Мансар (1646—1708)
Архітектори Італії
Доменіко Фонтана (1543—1607) Франческо Борроміні (1599—1667) Лоренцо Берніні (1598—1680) Вінченцо Скамоцці (1548—1616) Карло Мадерно (1556—1629) Карло Райнальді (1611—1691) Карло Фонтана (1638—1714) П'єтро да Кортона (1596—1669) Джованні Баттіста Тревано (? — 1644) в Речі Посполитій Ян Марія Бернардоні (1541—1605) в Речі Посполитій Андреа дель Аква (1584—1656) в Речі Посполитій Лоренцо Сенес в Речі Посполитій Бенедетто Моллі () в Речі Посполитій Джакомо Бріано (1586—1649) Франческо Каратті (? — 1677) в Чехії Якопо де Ваккані (1613—1642) в Чехії Андреа Спецца в Чехії Карло Лураго (1615—1684) в Чехії Джованні Баттіста Алліпранді в Чехії Ян Блажей Сантіні Айхл (1677—1723) в Чехії Ніколо Пакассі в Празі Джованні П'єроні в Празі Павло Римлянин (? — 1618), будував у Львові
Відомі вілли Італії Вілла Альдобрандіні, будівництво 1598—1603 Вілла Торлонія Вілла Доріа Памфілі, будівництво 1644—1652 років, Рим
Архітектори Іспанії
Хуан Гомес де Мора (1586—1648) Альберто де ла Мадре де Діос (1575—1635) Хосе Беніто Чуррігера (1665—1725) Хоакін Чуррігера (1674—1720)
Архітектори Британії
Крістофер Рен (1632—1723) Роберт Гук (1635—1703), інженер-помічник К. Рена, будівничий Гринвіцької обсерваторії, купола собору Св. Павла тощо. Вільям Талман (1650—1719), архітектор, садівник Джон Ванбру (1664—1726), шпигун, драматург, архітектор-аматор, Ніколас Хоксмур (1661—1736)
Архітектори Московщини Аксамитов Дмитро Васильович (злам XVII—XVIII століття) Бухвостов Яків Григорович Старцев Дмитро Михайлович (батько) Старцев Йосип Дмитрович, син Савва Дементьєв Дорофей Мякішев Іван Михайлов Семен Петров Петро Потапов Ларіон Ковальов Чоглоков М. І.
Архітектори інших країн
Нікодемус Тессін старший(1615—1681), Швеція Нікодемус Тессін молодший (1654—1728), Швеція
Театр
Будівництво нових театрів
1637 рік театр Сан Кассіано, Венеція 1667 рік оперний театр, Дрезден 1667 рік оперний театр, Мюнхен 1678 рік оперний театр, Гамбург 1690 рік оперний театр, Ганновер 1693 рік оперний театр, Лейпциг Лідером в будівництві театрів, однак, стала Венеція. Впродовж 1680-х років тут відкрито дев'ять нових оперних театрів і два драматичні переведені на створення оперних вистав (Сан Мозе та Сан Лука).
Сценографи Італії
Джакомо Тореллі (1608—1678) — італійський інженер, сценограф, винахідник театральних механізмів. Джованні Бурначіні (? — 1656) — італійський сценограф, працював в Венеції і у Відні, де і помер. Батько архітектора і художника-сценографа Лодовіко Оттавіо Бурначіні. Лодовіко Оттавіо Бурначіні (1636—1707) — італійський архітектор і театральний декоратор, працював у Відні.
Фердинандо Бібієна (1656—1743)) — італійський сценограф зламу XVII—XVIII століть. Франческо Галлі Бібієна (1659—1739)) — італійський сценограф, архітектор і викладач зламу XVII—XVIII століть.
Музика
Відомі композитори Італії чи італійці за походженням Жан Батіст Люллі (Джованні Баттіста Луллі, 1632—1687) Джироламо Фрескобальді (1583—1643) Бенедетто Феррарі (1603/04 — 1681) Франческо Манеллі (1595/97 — 1667) Франческо Каваллі (1602—1676) Франческо Сакраті (1605—1650) Філіберто Лауренци (1619/20 — 1659) П'єтро Андреа Циані (1616 ? — 1684) П'єтро Антоніо Честі (1623—1669) Антоніо Сарторіо (1630—1680) Джованні Антоніо Боретті (1640 ?- 1672) Карло Паллавічіно (1640—1688). Арканджело Кореллі (1653—1713) Джузеппе Тореллі (1658—1709) Алессандро Скарлатті (1660—1725) Джованні Легренці (1626—1690) Франческо Гаспаріні (1667—1727) Антоніо Лотті (1667—1727) Алессандро Марчелло (1668—1749)
Італійські майстри музичних інструментів
Ніколо Аматі (1596—1684) Антоніо Страдіварі Гварнері, родина майстрів Гварнері дель Джезу (1698—1744)
Скульптори
Скульптори Італії
Джованні да Болонья (1524—1608) Лоренцо Берніні (1598—1680) Джуліано Фінеллі (Giuliano Finelli 1601—1653) Франческо Баратта Старший (1590—1666) Джованні Марія Баратта (1627—1675) Джованні Баратта (1670—1747) П'єтро Баратта (1659—1729) Генріх Мейрінг або Енріко Меренго (1628—1723) Алессандро Альґарді (1598—1654) Доменіко Гвіді (1625—1701) Мельхиоре Кафа (1635—1667) П'єтро Такка (1577—1640) Фердинандо Такка (1619—1686), син П'єтро Такка П'єтро Паоло Нальдіні (1619—1691) Джованні Баттіста Фоджині (1652—1725) Філіпе Каффієрі (Philippe Caffieri 1634—1716) — працював в Парижі Д. Картарі Карло Фонтана (1638—1714) Джузеппе Мацуола (1644—1725) Бернини П'єтро (1562—1629), скульптор, батько Лоренцо Берніні Бернини Луїджі (1612—1680), другорядний скульптор, інженер, архітектор, молодший брат Лоренцо Берніні Антоніо Раджи (1624—1686) Альбанезе Джованні Баттіста (1573—1630) Джованні Бонацца (1654—1736) Кьяріссімо Фанчеллі (1588—1632) Козімо Фанчеллі (1620—1688) Джакомо Антоніо Фанчеллі (1619—1671) Козімо Фанчеллі (1618—1688) Франческо Фанеллі (1577—1663) Ерколе Феррата (1610—1686) Джуліано Фінеллі (1602—1653) Джироламо Лученті (1627—1692) Франческо Мокі (1580—1654) Гаспаро Мола (Gasparo Mola 1571—1640), медальєр, ювелір, скульптор Філіппо Пароді (1630—1702) Джузепе Руснаті (Giuseppe Rusnati 1650—1713) Нікколо Роккатальята (1570—1636) Камілло Русконі (1658—1728) Джузеппе Торретто (1661—1743)
скульптори Франції
Гаспар Марсі (1625—1681) Бальтазар Марсі (1628—1674)
Скульптори Фландрії і Південних Нідерландів
Жером Дюкенуа Старший (1570 ? — 1641 ?), див. Маннекен Піс, (хлопчик піс) Еразм Квеллінус старший (Erasmus Quellinus I 1584—1640) Артус Квеллінус Старший (1609—1668) Ромбоут Верхюльст (1624—1698) Маттеус ван Беверен (1630—1696) Жером Дюкенуа Молодший або Єронім Дюкенуа Молодший (1602—1654) Артус Квеллінус II (1625—1700) Артус Квеллінус III (1653—1688) Томас Квеллінус (1661—1709) Франц ван Босвіт (1635—1692) Бартоломеус Еггерс (бл. 1637—1692) Ромбоут Верстаппен () Ромбоут Паувелс (Rombaut Pauwels 1625—1692) Пітер Вербрюгген старший (Pieter Verbrugghen I 1615—1686) Пітер Вербрюгген молодший (Pieter Verbrugghen II 1648—1691) Лукас Файдерб (1617—1697), скульптор та архітектор Жан Делькур из Гамуара () Джусто Лекур (1627—1679) Жан ван Делен (Jean van Delen, 1640\46 —1703) Жак Йонгелінк (1530—1606),скульптор і медальєр Анрі Файдерб (Hendrik Faydherbe 1574—1629) Йоханнес ван Мілдерт (1588—1638) Георг Петель (1601—1635) Андрій Костіль ()
Барокові скульптори Голландії XVII століття
Ромбоут Вергюльст (1624—1698) Бартоломеус Еггерс (1637—1692) Гендрік де Кейзер (1565—1621)
Відомі садівники Франції
Жак Молле (Jacques Mollet бл. 1564 — бл. 1649) — садівник у французькому замку Ане. Батько ландшафтного архітектора Клода Молле. Клод Молле (Claude Mollet 1563—1650) — головний садівник трьох королів Франції Генріха IV, Людовика XIII та малого тоді Людовика XIV.
Андре Молле (André Mollet 1600—1665) — онук Жака Молле, котрий покинув Францію і працював ландшафтним архітектором у Голландії, Швеції, Англії.
Відомі жінки
Виникнення жіночого руху Єлизавета I (королева Англії) Артемізія Джентілескі (1593—1653), італійська художниця Софонісба Ангіссола, італійська художниця, портретист Клара Петерс (1589—1657), нідерландська художниця, майстриня натюрмортів Жозефа Обідуш (бл. 1630—1684) португальська художниця, майстриня релігійного живопису Анна Конвей, англійський математик Галшка Гулевичівна, фундатор Київської братської школи-академії Тетяна Курцен () Анастасія Павлик ()
Два українські університети На землях України засновано два університети: 1615 рік у Києві (майбутня Києво-Могилянська академія) 1660 рік у Львові.
Педагогіка Ян Амос Коменський (1592—1670) Колеж Чотирьох Націй
Художники
Художники Італії
Аннібалє Каррачі (1560—1609) Караваджо (1571—1610) Гверчіно (1591—1666) Карло Сарачені (1579—1620) Франческо Альбані (1578—1660) Філіппо Наполетано (бл. 1587—1629) П'єтро да Кортона (1596—1669) Джоакіно Ассерето (1600—1649)