Андрі́й Бори́сович Зу́бов ( 16 січня 1952, Москва, РРФСР, СРСР) — російський історик, релігієзнавець і політолог, доктор історичних наук, професор Московського державного інституту міжнародних відносин, член Синодальної біблійно-богословської комісії і Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви, один з авторів «Основ соціальної концепції Російської Православної Церкви».

Біографія та наукова діяльність Народився в Москві, батько — значний організатор радянського воєнного судубудування контр-адмірал Борис Миколайович Зубов (1912—2007)Контр-адмірал, начальник 2-го Головного управління міністерства судубудування СРСР Б. М. Зубов керував будівництвом великих надводних кораблів. Під його безпосереднім керівництвом на Миколаївській корабельні був збудован ракетний крейсер чорноморського флоту «Слава» (пізніше крейсер ЧФ РФ «Москва», 1979—2022). 1973 року закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин.

1978 року захистив кандидатську дисертацію «Досвід дослідження парламентської демократії в Таїланді».

Доктор історичних наук (1989, тема дисертації — «Парламентська демократія та політична традиція Сходу»).

До 2001 року працював в Інституті сходознавства РАН. Спочатку спеціалізувався на вивченні питань політичної історії Таїланду, парламентаризму в країнах Сходу. Останнім часом займався проблемами релігієзнавства та історії Росії.

Професор кафедри релігієзнавства та філософії Філософсько-богословського факультету Російського православного інституту св. Іоанна Богослова.

Професор кафедри філософії МДІМВ.Зубов, Андрей Борисович // Офіційний сайт МДІМВ Генеральний директор Центру «Церква та Міжнародні відносини» МДІМВ.

Володіє англійською, тайською та французькою мовами.

Був відповідальним редактором двотомника «Історія Росії. XX століття» (1 том: 1894—1939 і 2 тому: 1939—2007). Авторський колектив об'єднав більше 40 авторів з Росії та закордону. Проект спочатку створювався під керівництвом А. І. Солженіцина, але потім Солженіцин дистанціювався від авторського колективу.Причини розкриваються в листі Солженіцина Зубову, копія листа доступна в блозі russia_xx: О Солженицыне и книге «История России. ХХ век»

Громадська діяльність

Православний християнин. Хрестився в Лазареву суботу 1978 року народження, після дев'яти місяців Катехуменства.

Член Спілки письменників Москви. Член редколегії журналу «Континент». 1998 року нагороджений премією фонду журналу «Знамя».

Координатор Громадського комітету «Спадкоємність та відродження Росії», метою якого є «відновлення правового та культурно-історичного спадкоємності з дореволюційною Росією як основи її відродження».

Член Народно-трудового Союзу російських солідаристів (НТС) з 2003. Член Ради НТС з травня 2006 до квітня 2008, Голова Виконавчого Бюро НТС (2006—2008), член редколегії журналу «Посів» (до квітня 2008).

Прихожанин та читець в храмі Різдва Богородиці в Крилатському (Москва).

Один з авторів Основ соціальної концепції Російської Православної Церкви.В споре с воинственным секуляризмом православные должны апеллировать к принципам классического либерализма

З 2009 року є членом Синодальної біблійно-богословської комісії Російської Православної Церкви.Патриархия.ру Обновлен состав Синодальной Богословской комиссии

З 2010 року — член Комісії з питань взаємодії Церкви, держави та суспільства Міжсоборної присутності Російської Православної Церкви.

З 2014 року — почесний доктор НаУКМА.

Розпорядженням Патріарха Кирила був включений до редакційної ради з написання підручника та методичних матеріалів з навчального курсу «Основи православної культури» для середньої школиРаспоряжение Святейшего Патриарха Кирилла об образовании Редакционного совета по написанию учебника .

Громадянська позиція Виступив у пресі в зв'язку з справою Pussy Riot. На його думку, покарання учасницям групи було неадекватно жорстким, і навіть у Російській імперії до подібних вчинків ставилися поблажливіше.

4 березня 2014 року публіковав у російському часописі «Ведомости» статтю під назвою «Це вже було» (). У ній, аналізуючи дії Росії відносно України і введення російських військ до Криму, вказав на схожість рис нинішньої кризи з приєднанням Австрії до нацистської Німеччини в 1938 році і заявив про згубність таких дій для РосіїРадіо Свобода: «Останусь свободным человеком» . Після публікації згаданої статті 4 березня 2014 року Зубова було звільнено з роботи. Того ж дня Київський університет запропонував Зубову посаду професора Інституту міжнародних відносин. Масове обурення, яке виникло в Росії та світі з приводу звільнення Зубова за антивоєнну статтю, змусило «відіграти назад». Історику винесли «серйозну догану» та сказали, що він може продовжувати викладати.

24 березня 2014 р. за дії А. Зубова, які «йдуть врозріз із зовнішньополітичним курсом Росії, піддають безоглядній і безвідповідальної критиці дії держави, завдають шкоди навчально-освітньому й виховному процесу» адміністрація Московський державний інститут міжнародних відносин (університет) ухвалила рішення щодо розірвання трудової угоди із професоромО Зубове А. Б. . Однак Комісія ради при президенті РФ щодо трудових прав визнала звільнення незаконним. Згідно висновку комісії, наказ про звільнення Зубова "не відповідає положенням статей 1, 2, 6, 13, 15, 29, 44 Конституції РФ, статей 3, 81, 192, 193, 336 Трудового кодексу РФ, статті 47 ФЗ «Про освіту». 11 квітня 2014 року рішення про звільнення А. Б. Зубова було скасовано.

У червні 2018 виступив на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега СенцоваОлег — ты победил! // Obozrevatel, 26.06.2018.

Наприкінці січня 2022 року, разом з іншими деякими відомими вченими, письменниками, журналістами, правозахисниками Росії виступив проти можливої війни з Україною та підписав «Заяву прихильників миру проти Партії Війни у російському керівництві», яка була опублікована на сайті видання «Ехо Москви».

Відкрите військове вторгнення Росії в Україну Зубов у квітні 2022 назвав «найтрагічнішою помилкою Путіна за 22 роки його правління». 29 вересня того ж року, через посилення цензури, виїхав з дружиною та сином із Росії.

Родина Батько — Борис Миколайович Зубов (1912—2007), кораблебудівник, контр-адмірал, начальник управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.Профессор Андрей Зубов: От Церкви сегодня ждут добра

Мати була доцентом кафедри загальнохімічної технології, закінчила Менделєєвський інститут, захистила кандидатську дисертацію. Її батьки мали садибу в Вітебську. Дід по матері, Євген Петрович, закінчив Московське комерційне училище і був банківським службовцем в Банку комерційного кредиту, в радянський час працював у бухгалтерії в Міністерстві харчової промисловості. Бабуся по матері — вірменка, закінчила Строгановский інститут в МосквіРадиопрограммы и подкасты / Мифы и репутации Учителя Андрея Зубова .

Брат — Сергій, старший за Андрія на 8 років.

Дочка — Ірина Бобринська.

Основні праці Автор п'яти монографій та близько 150 наукових та публіцистичних статей, зокрема:

Книги Парламентаризм в Таиланде: Опыт исследования современного восточного общества методом анализа избирательной статистики. — М., вид-во Наука, 1982. Парламентская демократия и политическая традиция Востока. — М., Наука, 1990. L'Euroasia del Nord: Il rischio del caos dopo l'impero sovetico. — Ed. San Paolo, Turin — Milano, 1994. Обращение к русскому национальному правопорядку как нравственная задача и политическая цель. — М., Группа Гросс, 1997. История религии. Кн. 1. Доисторические и внеисторические религии. — М., «Планета детей», 1997. Під ред. А.Зубова: История России. XX век. — М., АСТ, 2009 .

Вибрані статті Пути России. — ж-л «Континент», № 1 (75), 1993 Опыт метанойи. — ж-л «Континент», № 3 (81), 1994 Европа и мир. — «Континент», № 1 (83), 1995 Будущее российского федерализма. — «Знамя», № 3, 1996 Если бы от мира сего было царство Мое… — «Знамя», № 10, 1997 Единство и разделения современного русского общества: вера, экзистенциальные ценности и политические цели. — «Знамя», № 11, 1998 Сорок дней или сорок лет? — «Новый Мир», № 5, 1999 г. Христианство и культура. — «Знамя», № 10, 1999 Политическое будущее Кавказа: опыт ретроспективно-сравнительного анализа. — «Знамя», № 4, 2000 Переписка из двух кварталов. — «Новый Мир», № 8, 2001 Россия 1991—2001: Победы и поражения. — «Знамя», № 8, 2001 Проблема монотеизма и политеизма в религии древнего Египта. — Сб. «Египет и христианство», М., 2004. Ислам и христианство: проблемы диалога. — «Континент», № 119, 2004 Размышления над причинами революции в России: Опыт восемнадцатого столетия. — «Новый Мир», № 7, 2004 , Окончание. — «Новый Мир», № 8 2004 Циклы русской истории. — «Вопросы философии», № 3, 2005 Размышления над причинами революции в России: На грани веков. Царствование Павла I и начало царствования Александра Благословенного. — «Новый Мир», № 7, 2005 Почему не воплотились бессмысленные мечтания. — «Посев», № 12, 2005 Размышления над причинами революции в России. Царствование Александра Благословенного. — «Новый Мир», № 7, 2006 Дом смерти предназначен для жизни. — «Посев», № 7, 2006 г. Разрушить миф о колее . — Harvard Business Review, March 2013

Галерея

Примітки

Посилання

«Українська правда»: У Москві звільнили професора, який порівняв ситуацію в Криму з аншлюсом Австрії «Восточноевропейский и послесоветский пути возвращения к плюралистической государственности» // Публичные лекции «Полит.ру». 3 сентября 2009 г. — 04.11.2009. Російське вторгнення — це величезний успіх України, — московський професор-опозиціонер Уволенный из МГИМО профессор Андрей Зубов утверждает, что для России важно проиграть войну с Украиной, чтобы избежать судьбы изгоя и стать на путь европейского развития Российский историк: нас ждут страшные времена Историк Андрей Зубов. Телеканал Дождь. «Скажи чей Крым и я скажу кто ты»