Карачуни́ — житловий масив на південний захід від історичного центру Кривого Рогу у Центрально-Міському районі міста.
Загальні відомості Виник у 2-й половині XIX ст. як село на лівому березі р. Інгулець. У 1884 р. нараховувалось до 15 дворів, мешкало до 120 осіб. Розвиток почався з 30-х рр. ХХ ст.
Закладено парк імені Павлова (Карачунівський), формувалися вулиці. Масова забудова почалася з 1950-х. Розташовані заводи судоремонтний, бурових верстатів, стадіон. Поштовх до розвитку надав завод «Восход» (Турбінний завод «Констар»).
У 1970—1980-х рр. виникло 2 сучасних житломасиви. Діють дві школи, Палац культури, мережа торгівлі. Площа 10 тисяч га. Має 48 вулиць, де мешкає 4489 осіб. Назва походить від однойменного водоймища Карачунівського водосховища.
Походження назви Згідно з однією з легенд, назва Карачун () у перекладі з кримськотатарської означає «чорна смерть». Проте, переклад слова «карачун» як «чорна смерть» є переважно народною етимологією. Корінь «чун» не має прямого значення «смерть» у тюркських мовах.
Виникнення цього топоніма пов'язують із періодом, коли через територію сучасних Карачунів проходив Чумацький шлях. За переказами, кримськотатарські загони влаштовували в місцевих лісах засідки на чумаків, грабуючи обози та захоплюючи полонених. Через постійну небезпеку чумаки звернулися за допомогою до запорозьких козаків. У результаті нічного бою козацько-чумацький загін розгромив кримськотатарське військо. Згідно з легендою, саме вцілілі учасники походу або їхні нащадки нарекли це місце «чорною смертю», оскільки розгром відбувся темної ночі. Згодом шлях заріс лісом, а назва трансформувалася у множинну форму — Карачуни..
В історичній групі «Криворізька старовина» Петро Подруль розповідав ще одну легенду про походження назви «Карачуни». Цю легенду Петру Подрулю розповідав його дід, який був корінним мешканцем Кривого Рогу та працював грабарем у пана Шимановського. Також цю версію походження «Карачунів» практично підтвердили відомі геологи Кривого Рогу XIX—XX століття.
Згідно з легендою, на території Карачунів текла річка Інгулець. Був там перекат з бродом, де були чорні скелі, які омивала крижана вода. Часто люди переходили річку цими скелями, а також набирали собі чисту воду. Але згодом люди, зокрема кочові ногайці, помітили, що люди та тварини, які пили воду з річки хворіли та швидко вмирали. Звідси й походить кримськотатарська назва «карачун» — «чорна смерть».
Але було цьому явищу пояснення. Неподалік від насосної станції Карачунівського водозабору колись розміщувалася маленька шахта. У цій невеликій шахті видобували чорну, як смола руду. Цей мінерал геологи називали уранітом. У ті часи з цієї речовини шляхом помелу, додавання олій та пластифікаторів робили чорну художню олійну фарбу. Називалася вона уранітова-чорна.
Після революційних подій шахта була закинута. Згодом було збудовано дамбу та водосховище. Тому стара шахта назавжди поринула у води Карачунівського водосховища. Збереглася лише назва «Карачуни» та позначення цієї місцевості на старих картах.
За ще однією версією походження «Карачунів» назва сучасного району походить від старого селища Карачунівка, яке у 21 столітті знаходиться глибоко під водою водосховища. Як і багато інших назв селищ, назва Каручунівки походить від прізвища її творця — офіцера Карачуна. У XIX столітті він отримав у цій місцевості земельну ділянку на якій згодом і заснував селище.
Примітки
Джерела Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005 Історія походження «Карачунів»