Інгуле́ць (Мали́й Інгу́л) — річка у центральній та південній Україні, права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Греки називали її Пантікап, а скіфи — Герр (Герри).
Етимологія За даними Топонімічного словника України, слово Інгулець тюркського походження. Існує декілька тлумачень слова: від турецького äŋgül — «тихий, ледачий», від тюркського енгел — «перешкода»; від татарського словосполучення ени-гьол — «нове озеро» (її так могли назвати за русло, що розширюється); від татарських слів ін — «печера» і галь (ґуль) — «річка» (ще скіфи вміли копати печери уздовж берегів річок для зимовища своїх табунів); від монгольської: єн гол — широка річка .
Гідрографія Довжина річки — 549 км. Площа басейну — 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки — до 0,37 м/км у пониззі.
Природне живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.
Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами.
Водогосподарська система У верхній частині по каналу Дніпро — Інгулець (Олександрійський райони Кіровоградської області) до річки Інгулець подається дніпровська вода для забезпечення його повноводності, оздоровлення та водопостачання Кривбасу — великого гірничо-рудного центру, для якого необхідно багато води.
У пониззі Інгульця у вегетаційний період вода рухається у протилежному напрямку — уверх по річці, оскільки головна насосна станція Інгулецької зрошувальної системи (розташована за 83 км від гирла) закачує значні обсяги річкової води (дніпровської та інгулецької) на зрошувані масиви. В цей період тут утворюється т.з. «антирічка»Хільчевський В. К. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу: Монографія [Електронний ресурс] / В. К. Хільчевський, Р. Л. Кравчинський, О. В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с..
Розташування
Бере початок на Придніпровський височині, з балки поблизу села Топило Кропивницького району Кіровоградської області. Пониззя — на Причорноморській низовині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Спочатку тече на північ, згодом круто повертає на південний схід, далі — поступово змінює напрямок на південь і південний захід. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює Інгулецький лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами біля села Садового, за 10 км від Херсона.
Російсько-українська війна
На початку червня На Криворізькому напрямку російські загарбники були змушені посилювати свою оборону і зривати плити з доріг для будівництва собі укріплень, та мінувати узбережжя річки Інгулець.
Було повідомлено, що спецпідрозділами росіян підірвано мости через річку Інгулець в районі Давидова Броду та Великої Олександрівки.
Однак українським військовим вдалось вибити ворога з позиції в селі Давидів Брід й створити плацдарм на лівому березі Інгульця.
Це селище знаходиться на берегу Інгульця та на дорозі , яка веде до Нової Каховки. Тому створення плацдарму на східному березі річки було вкрай важливим для ЗСУ.
23 липня 2022 року, вранці, невдовзі після ударів по Антонівському мосту в тимчасово окупованому Херсоні, аби створити проблеми з постачанням російського угрупування на правому березі Дніпра в Херсонській області українські військові влучили по Дар'ївському мосту через річку Інгулець. Таким чином, був пошкоджений міст через Інгулець поблизу села Дар'ївка в бік Каховської ГЕС. Російські окупанти стверджували, міст був пошкоджений ракетами з комплексу HIMARS.
14 вересня 2022 року, близько 17:00, російські окупанти зі стратегічних бомбардувальників випустили крилаті ракети (до 8 одиниць, попередньо — ракети Х-101 з Ту-95МС, за іншими даними — Х-22), які влучили в гідротехнічні споруди на західних околицях Кривого Рогу. Внаслідок ракетного удару було пошкоджену греблю Карачунівського водосховища, почався витік води в Інгулець. Внаслідок витоку води з водосховища в річці став підніматись рівень води.
Притоки Праві: Бешка Бокова Верблюжка Висунь
Ліві: Березівка Ведмежий Яр — починається східніше від села Диківка. Тече переважно на південний схід і на північно-східній околиці села Оліївки впадає в Інгулець. У балці зростають байрачні ліси — багаторічне місце гніздування степового канюка. Вперше гніздову пару виявлено у 1996 році у лісі з місцевою назвою Янівський. Зелена Жовта Саксагань Кобильна
Іхтіофауна В річці трапляються тюлька, краснопірка, плотва, верховодка, ялець, головень, карась, короп, окунь, тарань, рибець, чехоня, жерех, судак, щука, лящ, товстолоб, сом. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією. Поширене любительське рибальство.
Екологія Річка Інгулець давно перетворилася на складну водогосподарську систему. Мінералізація води може сягати навіть до 1000 мг/дм3. Тому у сучасних умовах Інгулець не може існувати без дніпровської води.
Через дуже велике забруднення річкової води рудниковими водами та промисловими стічними водами Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, поодинокі рекреаційні зони відпочинку перебувають у запустінні.
17 квітня — 15 серпня 2011 року було проведено промивку Інгульця і Карачунівського водосховища з метою покращення якості води. В ході цього було скинуто з Карачунівського водосховища близько 130,6 млн м3, зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800 мг/дм3 до 290 мг/дм3, а показник жорсткості зменшився на 6 моль/дм3.Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг . Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету .
Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийнято Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня.
Визначні місця
Чорноліський заказник ландшафтний заказник «Інгулецький степ» геологічна пам'ятка природи Виходи мігматиту парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Парк імені Федора Мершавцева геологічна пам'ятка природи державного значення «Скелі Орлине гніздо» геологічна пам'ятка природи Виходи аркозових пісковиків геологічна пам'ятка природи Пісковикова скеля геологічна пам'ятка природи Скелеватські виходи геологічна пам'ятка природи Відслонення аркозових пісковиків ландшафтний заказник «Візирка» ландшафтний заказник «Біла Криниця»
Топоніми на берегах річки Інгулець Міста: Олександрія Кривий Ріг колишнє місто Інгулець (нині в складі Кривого Рогу) Снігурівка
Див. також Канал «Дніпро — Інгулець» Інгулецька зрошувальна система Канал «Дніпро — Кривий Ріг»
Примітки
Джерела
В. К. Хільчевський. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу: Монографія [Електронний ресурс] / В. К. Хільчевський, Р. Л. Кравчинський, О. В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с. Н. П. Шерстюк, Хільчевський В. К. Хільчевський. Особливості гідрохімічних процесів у техногенних і природних водних обє'ктах Кривбасу: Монографія [Електронний ресурс] / — Дніпропетровськ: Акцент, 2012. — 263 с. «Каталог річок України». — К.: Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 126. — (№ 2184).