Генріх Шрот (; 23 березня 1871 — 14 січня 1945) — німецький актор театру та кіно.
Біографія
Кар'єра Генріх Огюст Франц Шрот народився в Пірмазенсі, Рейнланд-Пфальц, Німеччина. В 1890 році Шрот дебютував в Королівському театрі Зігмарінген. У 1894 році він працює в міському театрі в Аугсбурзі, в 1896 році в Майнці в 1897 році в Театрі Королевського Суду в Ганновері. З 1899 по 1905 рік він провів шість років у складі німецького драматичного ансамблю в Гамбурзі, з 1905 року виступав у різних берлінських театрах.
Кінокар'єра Шрот дебютував у кіно в 1916 у драмі Волтер Шмідгаслера Велкер Лорбір. Він провів 1910-і роки знімаючись в численних німецьких німих фільмах, працював з такими режисерами, як Георг Якобі, Роберт Віне і Гаррі Піль. Його кар'єра в 1920-ті була успішною, і він грав разом з такими зірками німого кіно як Ліль Даговер, Еміль Яннінгс, Пауль Вегенер і Бригітта Гельм. Шрот з легкістю переходить до епохи звукового кіно.
Під час Другої світової війни Генріх Шрот бере участь у великій кількості кінопроєктів для нацистської партії, у тому числі пропагандистських фільмах для нацистського режиму.Klee, Ernst: The Cultural Encyclopedia of the Third Reich: Who was Who Before and after 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, S. 549. На заключному етапі Другої світової війни, Рейхсміністр пропаганди Йозеф Геббельс поміщає Шрота у Gottbegnadeten-Liste («список Богом-обдарованих» або «незалежний список важливий артистів»), список артистів на 36 сторінках, що мають вирішальне значення для нацистської культури.Klee. Ernst: The Cultural Encyclopedia of the Third Reich: Who was Who Before and after 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, S. 549. Найбільш помітної роботою Шрота епохи Другої світової війни, можливо, стала роль Герра фон Неуффера в антисемітській мелодрамі 1940 року Єврей Зюсс () режисера Файта Харлана, знятою за замовленням Геббельса.Winkler, Willi: Eine Kerze für Veit Harlan. Süddeutsche Zeitung, 18 September 2009
Театральна і кіно-кар'єри Шрота тривали п'ять десятиліть. Він помер у січні 1945 року.
Особисте життя Генріх Шрот був одружений тричі. Мало що відомо про його першу дружини. У пари народився син, Гайнц Шрот (1902—1957). Його друга дружина була Елс Раттершейм, у пари народився син, актор і режисер Карл-Гайнц Шрот (він же Гайнц Сайлер) в 1902 році. Його третя дружина була німецька актриса Кейт Хаак, з якою у нього народилась дочка, актриса Ганнелоре Шрот в 1922 році.
Вибрана фільмографія The Queen's Love Letter (1916) The Queen's Secretary (1916) Dr. Hart's Diary (1917) Countess Kitchenmaid (1918) Jim Cowrey is Dead (1921) Marie Antoinette, the Love of a King (1922) People to Each Other (1926) Prinz Louis Ferdinand (1927) The Great Adventuress (1928) Misled Youth (1929) Atlantik (1929) 1914 (1931) No Money Needed (1932) Man Without a Name (1932) William Tell (1934) Uncle Bräsig (1936) Water for Canitoga (1939) Єврей Зюсс / Jud Süß (1940) Friedemann Bach (1941)
Примітки
Посилання