14 січня — 14-й день року в григоріанському календарі. До кінця року залишається 351 день (352 дні — у високосні роки).
Свята і пам'ятні дні
Міжнародні ЮНЕСКО: Всесвітній день логіки (з 2019 року). Запропонований Жаном Івом Без'є, присвячений дню народження Альфреда Тарського та дню смерті Курта Геделя. , , Боснія і Герцеговина, , , Північна Македонія, , , , Чорногорія: Старий Новий рік.
Національні : День прапора. : Макара-санкранті. : Національний день охорони лісів. : День революції та молоді. : День ратифікації.
Релігійні
Західне християнство Пам'ять святих , , , ; Пам'ять святого (Лютеранська церква); ().
Східне християнство Віддання свята Богоявлення; Пам'ять преподобних отців у Синаї та Раїті побитих; Пам'ять рівноапостольної Ніни Грузинської; Пам'ять преподобних Йосипа Аналітіна Раїфського, Феодула Синайського, Стефана Вітинського (Халкідонського)Православний церковний календар 2025 - Православна церква України; Пам'ять католикоса-патріарха (Церква Сходу).
Іменини : Макрина, Одорік, Фелікс.
: Ніна, Йосип, Степан.
Події 1392 — Холм отримав від короля Владислава Ягайла міські права і 4320 десятин землі для поселення та землеробства. 1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини». 1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви. 1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмед-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило військо маратхських князів. 1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин. 1814 — підписані Кільські мирні договори, що поклали край англо-данській війні: Данія поступалася Швеції Норвегією. 1900 — прем'єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні 1918 — отримано відповідь московської Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа. — у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. Петра Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями. — українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив III (Надзвичайний) з'їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор'єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з'їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з'їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння «революційних частин», повернути захоплені гроші. З'їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог «революційні війська» виступлять проти УЦР. — більшовики взяли Сімферополь. 1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів гетьмана Павла Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
— у Харкові опубліковано постанови т. зв. Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед. — 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала Олександра Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д'Ансельмом. 1920 — у Луцьку Волинської губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР Андрія Лівицького з начальником Польської держави Юзефом Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».
— отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди («нової злуки») армії УНР і УГА. Реального об'єднання між арміями не відбулося. — у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка. — у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба більшовиків з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту, згідно з відомостями більшовицької пропаганди, перейшли на бік радянської влади. 1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК. — у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р. — у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов'язав завідувачів відділів управління максимально скоротити видачу перепусток на в'їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення. — у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності. — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними». — у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР. 1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці. 1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП(б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв'язку центру з округами. У комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.
— у Харкові Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
1928 — у Москві ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.
— у Москві ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року. — у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети «Діло» вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі. 1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на шигельоз (тоді називали дизентерією). 1942 — на ім'я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України. 1943 — війна на Тихому океані: почалася евакуація японських військ з острова Гуадалканал. 1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН. 1953 — у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу зі швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок). 1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану». 1989 — долаючи опір комуністичного керівництва та промосковських сил відбулись Установчі збори Донецького обласного Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Невдовзі обласна організація була представлена понад 60-ма міськими, районними та сільськими осередками і нараховувала близько 3000 членів. — міліція розігнала установчі збори ініціативної групи Тернопільської обласної філії Української Гельсінської спілки. 1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою. 2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п'яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства. 2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану. 2010 — годинник Судного дня переведений на одну хвилину назад. 2020 — Припинення операційної системи Windows 7. 2023 — ракетний удар по житловому будинку в м. Дніпро.
Народились Дивись також :Категорія:Народились 14 січня
83 до н. е. — Марк Антоній, римський полководець і державний діяч. 1841 — Берта Морізо, французька художниця-імпресіоністка. 1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і етнограф. 1863 — Павло Кошиць (Порай-Кошиць), український і російський оперний і камерний співак (ліричний, лірико-драматичний тенор), педагог. Двоюрідний брат Олександра Кошиця. Батько співачки Ніни Кошиць. 1875 — Альберт Швейцер, німецький філософ, музикант, лікар, місіонер, лауреат Нобелівської премії миру 1952 року. 1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч. 1883 — Всеволод Петрів, військовий міністр і генерал-хорунжий Армії УНР, учасник оборони Києва від бандформувань Муравйова. — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари. 1891 — Осип Мандельштам, російський поет. 1892 — Гордій Коцюба, український письменник з когорти Розстріляного відродження. 1898 — Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР. 1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф. 1907 — Василь Комісаренко, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин. 1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії. 1925 — Юкіо Місіма, визначний японський письменник XX століття, драматург, актор, політичний діяч. 1928 — Валентина Зимня, українська акторка, театральна педагогиня, заслужена акторка УРСР (1960). 1933 — Наталія Наум, українська акторка театру і кіно. Мати акторів Тараса та Олександра Денисенків. 1935 — Іван (Стінка), митрополит Української православної церкви Канади 1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії. 1938 — Індіра Натх, індійська імунологиня