Пам'ятні та ювілейні монети СРСР — монети радянського карбованця, випущені Держбанком СРСР, присвячені пам'ятним подіям і ювілеям історичних діячів та діячів культури. Масове карбування почалося з 1965-го і тривало до 1991 року. Карбувалися дві категорії монет: з недорогоцінних металів (мідно-нікелевий сплав і біметал) — у 10, 15, 20, 50 копійок і 1, 3 та 5 карбованців; з дорогоцінних металів (срібло, золото, платина і паладій) — у 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 150 карбованців.

Статистична таблиця випуску монет

Метал/Рік 1965 1967 1970 1975 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 РазомМідно-нікелевий сплав74Біметал - - - - - - - - - - - - - - - - - -2Срібло - - - - - - - - - - - <center>40Золото - - - - - - - - - - -22Платина - - - - - - - - - - -11Паладій - - - - - - - - - - - - - - -14

Історія

Монети з недорогоцінних металів

1965 року було покладено початок нової традиції — випуску ювілейних радянських монет. Першою в обіг була випущена мідно-нікелева монета номіналом 1 карбованець, присвячена 20-річчю Перемоги над фашистською Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років. Перші роки випуск пам'ятних і ювілейних монет мав епізодичний характер. За період 1965—1977 років було випущено вісім монет, з них п'ять 1967 року — в ознаменування 50-річчя радянської влади. З 1977 року пам'ятні ювілейні монети випускалися щорічно. При цьому збільшувалася кількість видів монет: 1987 року було випущено шість монет, 1988 року — п'ять, 1989 року — дев'ять. Перший час монети з мідно-нікелевого сплаву випускалися тільки номіналом 1 карбованець. З 1987 року вперше в практиці радянської монетної справи стали карбувати ювілейні монети номіналом три і п'ять карбованців. Разом з тим 1967 році в ознаменування 50-річчя радянської влади, крім монети номіналом 1 карбованець, було випущено ювілейні монети номіналом 10, 15, 20 і 50 копійок. Але надалі випуск монет таких дрібних номіналів поширення не отримав через труднощі розміщення малюнка на полі монети«Чеканка юбилейных монет СССР» banknotik.ru Процитовано 1 серпня 2025.

Одним з основних тематичних напрямів у випусках пам'ятних і ювілейних мідно-нікелевих монет був випуск монет, присвячених видатним людям. Цей напрямок бере початок з 1970 року, коли була випущена монета в ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. Надалі випускалися монети на честь видатних особистостей пов'язаних з громадською і політичною діяльністю, наукою, культурою і мистецтвом, наприклад: Івана Федорова, С. С. Прокоф'єва, Д. І. Менделєєва, О. С. Попова, О. С. Пушкіна, М. В. Ломоносова, Л. М. Толстого, А. П. Чехова, П. І. Чайковського, Хамзи Хакім-заде Ніязі, Міхая Емінеску, Франциска Скорини, Яніса Райніса, Алішера Навої, Нізамі Гянджеві, Махтумкулі і інші. Випуском пам'ятних карбованців були відзначені ювілеї космічних польотів Юрія Гагаріна і Валентини Терешкової, кілька ювілеїв Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років, 175-річчя Бородінської битви, кілька ювілеїв Жовтневої революції, радянсько-болгарській дружбі, 60-річчя утворення СРСР, XII Міжнародний фестиваль молоді і студентів у Москві та Міжнародний рік світу й інші події.

З 1988 року було розпочато карбування монет у 5 карбованців, присвячених видатним пам'яткам архітектури, історії та культури СРСР. Також цього року були випущені невеликим тиражем новороби (рос. «Новодел») 19 видів пам'ятних і ювілейних монет (поліпшеної якості) за зразками монет, випущених в обіг до 1987 року. На гурті цих монет було вказано рік карбування «1988» і буква «Н». У 1977—1980 роках було випущено найбільшу серію пам'ятних монет СРСР, присвячених XXII Олімпіаді в Москві, до цієї серії також увійшли шість мідно-нікелевих монет в 1 карбованець. На зворотному боці монет зображалася олімпійська символіка, пам'ятки і панорама Москви. Ще однією монетою, яка була викарбувана з нагоди поточних подій стали 3 карбованці, випущені 7 грудня 1989 року в день річниці катастрофічного землетрусу у Вірменії, присвячені всенародній допомозі вірменському народу.

Наприкінці 1991 року вийшла серія з 6 монет, присвячених XXV Літнім Олімпійським іграм в Барселоні, Іспанія. На монетах представлені олімпійські види спорту — «Велоспорт», «Метання списа», «Боротьба», «Стрибки в довжину», «Важка атлетика» і «Легка атлетика». У 1991 році вийшли перші колекційні монети з серії «Червона книга СРСР» із зображенням занесених до цієї книги тварин: гвинторогого козла (мархур) і рибного пугача. Відмінність їх від інших мідно-нікелевих монет полягає в тому, що вони карбовані з біметалу: зовнішня частина монети з мідно-нікелевого сплаву білого кольору, а внутрішня — з мідно-цинкового сплаву жовтого кольору. Випуск таких монет переслідував мету привернути увагу до проблеми захисту тварин.

Монети з недорогоцінних металів звичайної якості карбування надходили в обіг, а екземпляри високої якості (пруф і анциркулейтед) можна було купити в сувенірних магазинах, заходах й іншому.

Монети з дорогоцінних металів У 1977—1980 роках на честь Олімпіади-80, було викарбувано перші монети з дорогоцінних металів. В обіг була випущена серія з 39 пам'ятних монет зі срібла, золота й платини, які мали попит на міжнародному нумізматичному ринку. Випуск цих монет привернув увагу широкого кола нумізматів у всьому світі. Монети зі срібла (28 монет) номіналом 5 і 10 карбованців були об'єднані в шість серій: «Географічна серія», «Швидше», «Вище», «Сильніше», «Спорт і грація», «Народні види спорту». На монетах із золота номіналом 100 карбованців (6 монет) зображено різні спортивні споруди в Москві і олімпійський вогонь, а також алегорія «Спорт і мир». На монетах з платини номіналом 150 карбованців (5 монет) — Емблема Олімпійських Ігор 1980 року на тлі лаврового вінка і фрагменти Олімпійських Ігор давнини. Олімпійська серія мала занадто великі як для монет з дорогоцінних металів наклади (від 40 тисяч штук платинових монет до 450 тисяч срібних), що було враховано при відновленні практики виготовлення монет з дорогоцінних металів 1988 року.

13 вересня 1988 року в обіг ввели серію з 6 монет, присвячену історичним сюжетам — «1000-річчю давньоруського карбування, літератури, архітектури та хрещення Русі». Тиражі монет серії склали від 7 до 40 тисяч штук. У цю серію увійшли 2 срібні монети номіналом 3 карбованці, 2 золоті монети номіналом 50 карбованців і 100 карбованців, 1 платинова монета номіналом 150 карбованців, паладієва монета номіналом 25 карбованців. Особливістю цієї серії монет став метал — паладій 999 проби, вперше використаний для карбування монет. Інтерес до паладію пояснюється його належністю до платинової групи, відносною стабільністю цін на міжнародному ринку і проявом уваги до нього з боку нумізматів та інвесторів. Практика використання паладію для карбування монет набула поширення в світі лише наприкінці 1980-х років. Зазначена серія монет викликала справжній фурор на міжнародному нумізматичному ринку. 1988 року в Базелі на Міжнародній нумізматичній виставці серія цих монет була визнана найкращою монетною програмою року й отримала перший приз за якість виготовлення.

У 1989–1991 роках вийшло 3 випуски серії монет «500-річчя єдиної Російської держави», присвячені історії Росії від царювання Івана III до 19 століття. Всі 3 випуски складалися з 6 монет: 2 срібні монети номіналом 3 карбованці, 2 золоті монети номіналом 50 і 100 карбованців, 1 платинова монета номіналом 150 карбованців та 1 паладієва монета номіналом 25 карбованців. 1989 року на Міжнародній конференції з технічного розвитку монетних дворів у Гамбурзі було відзначено високу якість виробництва цієї серій пам'ятних монет радянськими монетними дворами. На Нумізматичній конвенції у Брауншвейгу (Німеччина) монета 25 карбованців «Петро І» отримала приз в номінації «Найкраща паладієва монета року». Також на Міжнародному нумізматичному з'їзді в Базелі в січні 1991 року за результатами аналізу наявних за звітний період маркетингових програм та опитування передплатників швейцарського журналу «Мюнц Ревю» радянська золота монета з цієї серії «Пам'ятник Петру I в Ленінграді» (1990) була оголошена «Монетою року».

У 1989—1990 роках було розпочато випуск ще однієї серії монет «Російський балет», присвяченій балету. Були викарбувані монети з паладію номіналом 25, 10 і 5 карбованців. На цих монетах зображено балерину в образі Одетти з всесвітньо відомого балету П. І. Чайковського «Лебедине озеро». Серію, присвячену балету, продовжили випущені в обіг 1 жовтня 1991 року золоті монети номіналом 100, 50, 25 і 10 карбованців. На лицьовій стороні монет зображено Большой театр у Москві.

У 1990—1991 роках було випущено два цикли географічної серії монет «250-річчя відкриття Російської Америки». Два цикли монет включали по 4 монети: 1 платинову монету номіналом 150 карбованців, 2 паладієві монети номіналом 25 карбованців та 1 срібну монету номіналом 3 карбованці. Монети першого циклу були присвячені відкриттю берегів Північно-Західної Америки російськими мореплавцями. Другий цикл було присвячено господарському й культурному освоєнню Російської Америки.

Окремо випущеними срібними монетами були відзначені події: зустріч у верхах в інтересах дітей (1990) і 30-річчя першого польоту в космос громадянина СРСР Ю. А. Гагаріна (1991) — монета отримала приз американського журналу «Ворлд коін ньюз» в номінації «Найкраща монета року на історичну тему».

Монети з дорогоцінних металів в обіг не надходили і йшли в основному на експорт. Монети з недорогоцінних металів потрапляли в обіг і приймалися в будь-якому магазині за номінальною вартістю.

Пам'ятні та ювілейні монети карбувалися на обох монетних дворах СРСР: Ленінградському (позначка «ЛМД») і Московському (позначка «ММД»).

Мідно-нікелеві монети Копійки <center>1967<center>50 років Радянської влади«10 копеек 1967 года „50 лет советской власти“» russian-money.ru Процитовано 21 липня 2025 Аверс: герб СРСР, від нього відходять 38 ліній, уподібленних сонячним променям; ракета і слід від неї; ювілейні роки: «1917», «1967». Реверс: «Монумент підкорювачам космосу» на тлі висхідного сонця, від якого відходять 27 променів; номінал: «10 КОПЕЕК». Гурт: 99 рифлень Номінал: 10 копійок. Матеріал: мідно-нікелевий сплав. Вага: 2,05 г. Діаметр: 17,20 мм. Товщина: 1,3 мм. Тираж: 50 000 000 (unc) + 211,250 (proof). Художник: Ю. А. Лук'янов. Скульптор: І. С. Комшилов. Виробник: Ленінградський монетний двір.<center>1967<center>50 років Радянської влади«15 копеек 1967 года „50 лет Советской власти“» russian-money.ru Процитовано 21 липня 2025 Аверс: герб СРСР; номінал: «15 КОПЕЕК» Реверс: пам'ятник «Робітник і колгоспниця»; ювілейні роки: «1917», «1967». Гурт: 104—112 рифлень Номінал: 15 копійок. Матеріал: мідно-нікелевий сплав. Вага: 3,40 г. Діаметр: 19,50 мм. Товщина: 1,6 мм. Тираж: 50 000 000 (unc) + 211,250 (proof). Художник: П. Д. Волков. Скульптори: В. О. Засухін, А. В. Козлов. Виробник: Ленінградський монетний двір.<center>1967<center>50 років Радянської влади«20 копеек 1967 года „50 лет советской власти“» russian-money.ru Процитовано 21 липня 2025 Аверс: герб СРСР; напис: «ПЯТЬДЕСЯТ ЛЕТ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ»; ювілейні роки: «1917», «1967». Реверс: зображення крейсера «Аврора» у морі, що світить прожектором; номінал: «20 КОПЕЕК». Гурт: 116—124 рифлень Номінал: 20 копійок. Матеріал: мідно-нікелевий сплав. Вага: 4,35 г. Діаметр: 21,80 мм. Товщина: 1,7 мм. Тираж: 50 000 000 (unc) + 211,250 (proof). Художник: П. Д. Волков. Скульптори: В. О. Засухін, О. В. Козлов. Виробник: Ленінградський монетний двір.<center>1967<center>50 років Радянської влади50 копеек 1967 года «50 лет советской власти» russian-money.ru Процитовано 21 липня 2025 Аверс: герб СРСР; назва держави «СССР»; напис: «ПЯТЬДЕСЯТ ЛЕТ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ»; номінал: «ПЯТЬДЕСЯТ КОПЕЕК». Реверс: зображення радянського вождя В. І. Леніна з піднятою рукою на тлі серпа і молота та зірки; назва держави: «СССР». Гурт: гладкий з написом: «⋆ • ⋆ • ⋆ • ⋆ • ⋆ • ⋆ •».