«Гайдамака» — оповідання Валер'яна Підмогильного. Сюжет описує гімназиста Олеся, який через душевну кризу та прагнення знайти смерть добровільно приєднується до лав гайдамаків УНР, але замість героїчної загибелі проходить через більшовицький полон, інсценування розстрілу та моральне приниження.
Історія створення Оповідання написано влітку 1918 року на Собачому Хуторі під Катеринославом. Вперше надруковано в літературно-науковому і педагогічному збірнику «Січ» (1919. — Кн.1. — № 59. — С. 2-15), що виходив під керівництвом професора Петра Єфремова в «Українському видавництві Січеслава». Вміщено у збірнику Твори. — Т.1. — С. 91—117. За життя автора в наступних виданнях не публікувалося. Рукопис не зберігся.
Сюжет Під час боїв із червоногвардійцями до лав гайдамаків добровільно приєднуються двоє учнів сьомого класу гімназії — кремезний Василь і кволий Олесь Привадний. Якщо Василь пішов воювати заради здобуття модного серед гімназистів пістоля, то Олесь шукав смерті через глибоке розчарування в житті, комплекс власної непривабливості, відчуття непотрібності та розпусту, в яку занурився. За чотири дні загін зазнає поразки й відступає з міста. У першому ж селі Василь, добувши бажану зброю, повертає назад додому, а Олесь рушає далі.
Гайдамаки на чолі з осавулом Дудником прямують до села Мартинівка, розраховуючи об’єднатися з вільними козаками, проте місцеві селяни переходять на бік більшовиків і не пускають загін. Осавул розпускає людей по домівках, а з рештою бійців вирушає на ночівлю до покинутого панського маєтку. Уночі будинок оточують червоногвардійці. Після короткого бою гайдамаки здаються, а осавула Дудника, який чинив опір і вбив кількох нападників, показово розстрілюють біля стіни. Рядових козаків відпускають як «несвідомих», тоді як зв'язаних старшин і гімназиста Олеся, який оголошує себе добровольцем-гайдамакою, вирішують відправити під трибунал. Дорогою до залізничної станції знесилений і замерзлий Олесь падає в сніг і не може йти далі. Червоногвардійці б'ють і ображають його, проте юнак зухвало відповідає конвоїрам. Полоненого кладуть на віз і доправляють на станцію Липки до комісара.
На допиті комісар намагається переконати гімназиста у хибності його буржуазних поглядів, однак Олесь із упертості заявляє, що й надалі боронитиме Україну. Розгніваний комісар викликає лікаря, заздалегідь оформлює акт про розстріл і наказує вивести хлопця до стінки. Очікуючи смертельного залпу, Олесь переживає болісну переоцінку життя та панічний страх перед смертю. Проте після рахунку «два» комісар раптово скасовує команду й переносить кару на ніч, перетворивши розстріл на психологічне знущання. Вранці юнака б'ють шомполами й відпускають геть, залишаючи його морально знищеним, приниженим і в сльозах.
Екранізація 21 квітня 2012 року відбувся показ короткометражного фільму «Гайдамака», знятого на кіностудії імені Довженка Романом Синчуком. Сценарій написав Леонід Череватенко. У ролях: Даниїл Мойсеєв, Костянтин Воробйов, Костянтин Войтенко, Мирослав Павліченко, Тарас Жирко. Тривалість фільму 30 хв. Це перший фільм трилогії, яка розповідає про громадянську війну в Україні початку XX століття.
Джерела Мафтин Н. Своєрідність новелістичної майстерності В. Підмогильного // Прикарпатський вісник НТШ. Слово. — 2010. — № 2 (10). Жигун В. Інстинкт-бажання бути великим (на прикладі оповідання Валер'яна Підмогильного «Гайдамака») // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 12. — К.: Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України, 2006. — С. 49—52.