Флогопіт — поширений мінерал класу силікатів, підклас листових силікатів, група слюд. Магніїстий різновид біотиту. Синонім: слюда магнієва. Етимологія та історія
Флогопіт був вперше науково описаний у 1841 році німецьким мінералогом Августом Брейтгауптом, який досліджував «слюду, вирощену з серпентином у кальциті з Антверпена в штаті Нью-Йорк» і назвав її «Phengites Phlogopites» — скорочено флогопіт — за грецьким словом Φλογωπός phlogopos, «флогопос» — блискучий або «флогос» — вогнеподібний. Назва стосується часто напівпрозорих, червонуватих мерехтливих кристалівHans Lüschen: Die Namen der Steine. Das Mineralreich im Spiegel der Sprache. 2. Auflage. Ott Verlag, Thun 1979, ISBN 3-7225-6265-1, S. 291..
Загальний опис Хімічна формула: KMg3[AlSi3O10](F, OH)2Hugo Strunz, Ernest H. Nickel: Strunz Mineralogical Tables. Chemical-structural Mineral Classification System. 9. Auflage. E. Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung (Nägele u. Obermiller), Stuttgart 2001, ISBN 3-510-65188-X, S. 666.Handbook of Mineralogy.
Склад у % (з родовища Едвардс, штат Нью-Йорк, США): K2O — 8,52; MgO — 29,38; Al2O3 — 11,25; SiO2 — 45,05; H2O — 5,37.
Домішки: BaO, Cr2O3, Na2O, P2O5, FeO, Li2O, Fe2O3, MnO, CaO, NiO, TiO2, SrO, Cs2O.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Кристали флогопіту стовпоподібні, короткопризматичні, пластинчаті, часто псевдогексагональні, з грубою штриховкою на гранях призми. Характерні двійники за базопінакоїдом, аґреґати лускаті, пластинчаті, зрідка волокнисті. Легко розщеплюється на пружні листочки. Спайність досконала по (001). Густина 2,8-3,0. Твердість 2-3. Колір червонувато- та жовтувато-бурий, зелений. Блиск скляний. На площинах спайності перламутровий полиск. Діелектрик. Походження Ф. магматичне, метаморфічне, метасоматичне.
Поширення
Зустрічається в контактово-метасоматичних утвореннях і в пегматитових жилах, які перетинають доломітизовані вапняки або інші бідні на кремнезем та залізо-магнезіальні породи. Також зустрічається в ультраосновних породах — таких як кімберліти, перидотити, лампроїти і серпентиніти. Відомий також у метаморфічних породах.
Знайдений у контактово-метаморфізованих або метасоматичних мармурах Валь-Маленко (Італія), Адргура (Велика Британія), Піренеях (Франція), Карлінґфорд (Ірландія), Айрон-Гілл (шт. Колорадо, США), Прибайкалля (Слюдянка, Росія), у Приазов'ї (Україна). Зустрічається у кімберлітах (в ПАР, Канаді), карбонатитах (Ковдор, Росія). Є в межах Українського щита, зокрема, у Вінницькій області (Лукашівське родовище флогопіту). Використовують у будівництві, виробництві фарб, як термоізолятор тощо. Флогопіт деяких родовищ — потенційне джерело рідкісних металів.
Різновиди Розрізняють: флогопіт барієвий (різновид флогопіту, який містить до 1,3 % ВаО з місц. Мансйо, Швеція), флогопіт баріїстий (різновид флогопіту, що містить до 2,5 % ВаО), флогопіт–гекторит (місцева назва проміжного продукту зміни флогопіту, Гектор, шт. Каліфорнія, США)Jololyn R (2007). "Hectorite: Mineral information, data and localities". www.mindat.org. Retrieved 3 Apr 2019., флогопіт залізистий (різновид флогопіту з району Вяжна, Західна Моравія, що містить 6,77 % FeO), флогопіт залізний, ферифлогопіт (різновид флогопіту з пегматитів родовища Теширош, Японія, що містить 14,73 % Fe2O3), флогопіт манґанистий, манґан(о)флогопіт (різновид флогопіту з родовища Казо-Майн, Японія, що містить до 18,24 % MnO), флогопіт натріїстий (різновид флогопіту з родовища Маутерн, Австрія, що містить до 6 % Na2O), флогопіт титановий, титанфлогопіт (різновид флогопіту, що містить до 9 % ТіО2), флогопіт 1М, флогопіт 2М1, флогопіт 2М2 (політипні моноклінні модифікації флогопіту, які відрізняються складом елементарних комірок), флогопіт 3Т (політипна тригональна модифікація флогопіту), флуорфлогопіт (штучний флуористий флогопіт), тетраферифлогопіти (флогопіти, що містять тривалентне залізо у четверній координації; знайдені у лужно-ультраосновних породах Кольського півострова та у карбонанитах Сибіру).
Див. також Список мінералів
Примітки
Література
Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 632-634.
Посилання