«Тіні і туман» () — кінофільм режисера Вуді Аллена, який відзняли 1991 року, а вийшов на екрани навесні 1992 року. Картина основана на одноактовій п'єсі «Смерть», яку режисер написав 1972 року. Це був останній фільм Аллена, знятий для студії Orion Pictures. Чорно-білий фільм став свого роду триб'ютом представникам німецького експресіонізму в кіно (Фріцові Лангу і Георгові Пабсту), а також письменникові Францу Кафці.
Сюжет Спокій вулиць міста порушено появою моторошного серійного вбивці. Ніхто не може почувати себе в безпеці, вулиці притихли в очікування біди. Звичайний клерк, за прикладом багатьох містян, намагається допомогти поліції знайти злочинця, але швидко перетворюється з мисливця в дичину.
У ролях
Цікаві факти Фільм оснований на невеликий комедійній п'єсі Вуді Аллена 1972 року. Він також став даниною поваги романові Франца Кафки «Процес». Для знімання фільму спеціально збудували павільйон в студії Kaufman Astoria розміром 2 400 м², що став найбільшим знімальним павільйоном у Нью-Йорку. Великогабаритні декорації виявилися занадто дорогими, так що довелося робити безліч планів у звичайних декораціях, маскуючи інші частини сцени густим туманом. Попри те, що Фред Гуайнія і Кейт Нелліган були заявлені в афіші та на рекламному постері, вони практично не з'явилися у фільмі. 1992 року стрічку номінували на премію «Давид ді Донателло» за найкращий іноземний фільм, а наступного року вона здобула приз «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів за найкращу операторську роботу (Карло Ді Пальма).
Знімальна група Режисер — Вуді Аллен Сценарист — Вуді Аллен Продюсер — Роберт Грінхат, Джозеф Хартвік, Чарльз Х. Джофф
Посилання