Арциз

Арци́з () — місто в Україні, у Болградському районі Одеської області. Адміністративний центр Арцизької міської громади. Залізнична станція Арциз з 1913 року. Відстань до обласного центру становить 156 км і проходить автошляхом .

Географія У північній частині міста Балка Арцизька впадає у річку Чагу.

Етимологія Арциз отримав назву від французького міста Арсі-сюр-Об, тобто Арсі над Об, у Шампані, де 20-21 березня 1814 року відбулася битва при Арсі-сюр-ОбМ. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник української РСР, К., «Радянська школа», 1973, стор. 16.

Місто мало варіанти назви Арсис, Альт-Арсис, Арциз або Арсі-на-Чазі. Саме тут, «по ліву її сторону, на підошві гори», і було виділено близько п'яти тисяч десятин землі німецьким переселенцям. Подарувавши новоселам землю, звільнивши від податків і рекрутської повинності, держава полишила на вільний розсуд. Ставлення регламентаційних інстанцій чудово вкладалося в улюблену формулу головного начальника краю, герцога де Рішельє: «Дуже не регулюватимемо». Нікому і на гадку не спадало диктувати колоністам, що конкретно і коли вони повинні посіяти, як розпорядитися урожаєм, будь-якою аграрною продукцією. Саме тому дбайливі вюртембержці, мекленбуржці і т. д. миттю зуміли, що називається, на порожньому місці створити справжній райський сад.

Історія Місто виникло 1816 року в період заселення Південної Бессарабії німцями, після приєднання її до Російської імперії. Степові містечка, які засновані німцями-колоністами на Одещині у 1810—1830-х роках, отримували свої імена на спомин «перемог російської зброї», у наполеонівських війнах. Такі як Тарутине, Віттенберґ, Бородіно, Лейпциг, Фершампенуаз, Париж, Теплиця та інші.

Станом на 1886 рік у німецькій колонії, центрі Арцизької волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії, мешкало 1503 особи, налічувалось 122 дворові господарства, існували молитовний будинок, поштова станція, крамниця, 2 заїзди, 2 їдальні, 2 трактири, 2 винарні, відбувались базари щодва тижні у вівторки.

Першими жителями Арцизу стали німці — колоністи з Варшавського герцогства. Їм були надані значні пільги: кожна родина отримала по 60 десятин землі, звільнення від податків на 50 років, а від рекрутської повинності — назавжди. Згодом Арциз став однією з найбагатших німецьких колоній. Швидкими темпами розвивалися землеробство і скотарство. Про арцизький базар знали навіть за межами Російської імперії. Звідси коней табунами відправляли до Франції, Туреччини, Польщі.

У 1844 році в Арцизі Самуелем Меске була заснована перша металообробна майстерня. Плуги, виготовлені там, дуже добре  і легко ходили по землі. Саме завдяки цьому кількість клієнтів постійно зростала і компанія прогресувала. На початку ХХ ст.майтерня вже стала фабрикою плушів із слюсарним, ковальським, ливарним, столярним та малярним відділами з власним освітленням. Почали випускати нові плуги Weischkorn — трилезові, прості, легкі в експлуатації. Хороший продаж цих плугів дав можливість втілити в життя план випуску дво-і трикорпусних плугів за власним проектом. Сталь високої якості отримували з Піттсбурга (США). З 1913 по 1914 рр. вдалося замовити і отримати 640 одиниць сталі для відвалів (самоочистників) зі Штатів. Товар прибував на залізничний вокзал Лейпцига (Серпневе).

У 1914 році розпочалася війна. Я. Меске (власник) був змушений служити в армії.бізнес зупинився. У 1917 році, повернувшись з війни, йому довелося починати знову. Придбали нові верстати, преси та інші пристрої. Майстерня почала не тільки випускати, але й ремонтувати плуги, жатки та іншу с/г техніку. Освоїли випуск бурякокосилок, мотовилок, кукурудзяних сівалок. останні користувалися дуже великим попитом. В останні кілька років перед переселенням почали випускати також дискові сівалки.

Лихом для німецького населення Півдня України стали депортації, політичні репресії та цькування, які почалися в 1940-х роках і скалічили життя переважній частині населення, ліквідувавши прошарок справжніх господарів села з передовим агротехнічним досвідом колоністського землеволодіння.

Наприкінці XIX сторіччя Арциз приваблював багатьох ініціативних людей з північних районів України і Білорусі, зі Східної Польщі, з Молдавії та Румунії.

На початку 1918 року Арциз, як і вся Бессарабія, опинився під владою Румунії. 28 червня 1940 року румунський окупаційний режим змінився на радянський. Арциз став одним з районних центрів Ізмаїльської області.

З 1941 по 1944 роки Арциз окуповано німецько-румунськими військами. З 1944 року — відвойований радянськими військами.

У 1957 році Арциз був перетворений на селище міського типу (рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.); 24 жовтня 1957 до його складу ввійшли село Чорноглинське (Червоно-Глинське, колишнє Брієни) та хутір Нагорний.

З 24 серпня 1991 року Арциз — в складі Незалежної України.

23 лютого 2016 року рішенням Арцизької міської ради, на виконання Закону України «Про засудження комуністичного і націонал соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки» в місті Арциз перейменовані деякі вулиці. Відтоді вулиці Арциза отримали нові назви:Арциз дав нові назви вулицям // «Українська Бесарабія» 23 лютого 2016 Стара назва Нова назва Стара назва Нова назва вул. Орджонікідзе вул. Соборна вул. Котовського вул. Очеретове вул. Ворошилова вул. Щаслива вул. Радянської Армії вул. Покровська вул. Чапаєва вул. Європейська вул. Леніна вул. Трудова вул. Щорса вул. Аккерманська вул. Калініна вул. Одеська вул. Кірова вул. Надрічна вул. Дзержинського вул. Преображенська вул. 40 років Жовтня вул. Лугова вул. Колгоспна вул. Світла вул. Комсомольська вул. Бессарабська провулок Радянський провулок Транспортний

19 липня 2020 року, в ході адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Арцизького району, місто увійшло до складу Болградського району.

Символіка

Гербом міста є варязький геральдичний щит. Лелека символізує мир, добро, щастя; золота виноградна лоза — працьовитість жителів і плодючість землі; каміння — єдність різних національностей; залізнична колія — розвиток промисловості. Блакитний колір — то краса і велич, червоний — мужність, золотий — багатство і справедливість. Автори герба — Постолов Сергій Костянтинович і Коваль Володимир Федорович. Герб було затверджено рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради народних депутатів 19 квітня 1991 р.

Промисловість та сільське господарство Заводи: залізобетонних виробів, ливарно-механічний, машинобудівний; залізничне депо, електропідстанція Дубоссарської ГЕС; молочних виробів, хлібний, продовольчих товарів, м'ясокомбінат, винних виробів; 3 млини, 7 олійниць, 2 коптильні, 2 пекарні, елеватор.

У районі: виноградарство, посіви пшениці, соняшника, кукурудзи; розведення м'ясо-молочної худоби.

Освіта та наука 3 середні, 1 восьмирічна школа, 1 школа робітничої молоді, 1 спортивна школа, Будинок культури, 2 бібліотеки.

Населення З роками збільшувався в Арцизі прошарок росіян, українців та молдаван. Переважно це були бідняки, які наймитували в господарствах колоністів, лише деякі займалися землеробством і кустарним промислом.

У 1859 році в Арцизі налічувалося 157 дворів (1521 житель).

Таблиця зміни чисельності населення 1959 1970 1979 1989 2001 2016 2024 11 344 14 115 16 853 20 240 16 370 14 859 14 956

Мовний склад населення (2001) українська мова російська болгарська молдовська циганська гагаузька22,57 %66,51 %7,90 %1,48 %0,47 %0,41 %

Національний склад населення (2001) українці росіяни болгари молдовани30 %26 %18 %4 %

Почесні жителі міста ПІБДата народженняДата присвоєння званняЗаслуги громадянинаБаранов Василь Сергійович01.01.19241991За мужність та героїзм виявлені в роки Другої Світової ВійниДекаль Володимир Іванович21.01.19251991За мужність та героїзм виявлені в роки ВВВМетьолкін Олександр Акімович21.08.19241991За мужність та героїзм виявлені в роки Другої Світової ВійниМіхова Ніна Сергіївна20.12.1917Рішення виконкому від 21.08.1995За багаторічну плідну працю, активну громадянську роботу та з нагоди 50-річчя Перемоги в Другій Світовій ВійніЗапорожченко Ніна Сергіївна07.01.1931Рішення виконкому № 363 від 11.09.1996За багаторічну сумлінну працю, активну громадянську діяльність та з нагоди 180-річчя містаАфанасьєв Володимир Миколайович01.03.1949Рішення виконкому № 363 від 11.09.1996Директор художньої школи, вчитель вищої категорії, учасник міжнародних виставокЕміль Херманн24.02.1906Рішення виконкому "363 від 11.09.1996Перший із іноземців, колишній мешканець Арцизу, кому присвоєно це почесне званняРоберт Піат24.09.1922Рішення міської ради№ 284-ХХІІІ від 21.08.01За заслуги у встановленні дружніх стостунків між містами Арциз та французьким Арсі, з нагоди 185-річчя міста АрцизШварцман Олена Іванівна23.04.1941Рішення міської ради № 284-ХХХІІІ від 21.08.2001За активну громадську діяльність в напрямку відродження культурних традицій міста та з нагоди 185-річчя містаЕдвін Кельм08.08.1929Рішення міської ради № 284-ХХХІІІ від 21.08.2001За активну діяльність у встановленні дружніх зв'язків між Німеччиною та Україною на рівні простих людей. Президент Федерації бессарабських німців у Німеччині.Зігмунд ЦибартРішення міської ради № 284-ХХХІІІ від 21.08.2001За активну діяльність, в тому числі і благодійну, по встановленню дружніх зв'язків між колишніми та нинішними жителями АрцизуПопов Анатолій Васильович13.07.1960Рішення міської ради № 363 від 11.08.2008За вагомий внесок у розвиток будівельної галузі та активну громадську діяльністьБородина Ганна Омелянівна15.12.1920Рішення міської ради № 1770 від 30.07.2020За мужність та героїзм виявлені в роки Другої Світової Війни. Активну громадянську діяльністьТеравський Володимир Антонович25.12.1935Рішення міської ради № 1821 від 27.08.2010За високий професіоналізм, доросовісне ставлення до роботи активну життєву позиціюСтоянова Ганна Степанівна14.04.1949Рішення міської ради № 197 від 28.07.2011За вагомий внесок у розвиток освіти міста, за активну громадську діяльність по збереженню культури та історії рідного краю, забезпечення дружніх хв'язків з жителями Німеччини та Болгарії та з нагоди 195-рісся містаКоваль Володимир Федорович04.08.1952Рішення міської ради № 781 від 09.08.2012За багаторічну плідну працю, за вагомий особистий внесок у створення та реалізацію культурно-мистецького проєкту «Буджак», герб міста Арциз, збереження і примноження національного культурного надбання, розвиток кращих традицій фотомистецтва в місті, активну громадську діяльність та з нагоди 60-річчя з Дня народженняСвященник Генадій Мартинов23.04.19692016

Економіка Маслосирзавод — побудований 1958 року в Арцизі, що випускав щорічно 5 тис. тонн продукції (нині закритий). Птахо-м'ясокомбінат з приймальним, відгодівельними, м'ясо-жировим цехами і потужним холодильником. Фабрики «Звільнений ткач» і промкомбінату. Виноробний завод — радгосп «Комсомолець» довів площу під виноградниками до 860 га і переробляє за добу 1 тис. тонн винограду. «Сільгосптехніки» — має свій механізований загін, потужні ремонтні майстерні, базу матеріально-технічного постачання, автопарк. «Міжколгоспбуд» — комбікормовий завод, винзавод, маслосирзавод, промкомбінат та побуткомбінат. АТП-15118 має в своєму розпорядженні 146 автомашин. «Укрводзалізобетон» — завод залізобетонних виробів тресту. Його колектив випускає вироби 50 найменувань − 100 тис. кубометрів збірного залізобетону на рік, а річний обсяг будівельно-монтажних робіт обчислюється 1,5 млн.грн. Підприємство успішно освоює випуск спірально-шовних труб діаметром 300 мм. На заводі працює 900 чоловік.

Інтенсифікації виробництва сприяло і злиття у 1973 році двох Арцизьких колгоспів в один — ім. Леніна.

Транспорт

20 лютого 1941 року, напередодні 23-ї річниці Червоної армії, будівництво залізничної гілки, що з'єднала Ізмаїл з Одесою, було завершено (за рішенням радянського уряду 20 серпня 1940 року почалося спорудження 90-кілометрової залізничної лінії Арциз — Ізмаїл).