Луцій Орбілій Пупілл (; бл. 113 до н. е. — 13 до н. е.) — давньоримський I століття до н. е., викладач у граматичній школі.
Біографія Дев'ята глава твору «Про граматиків і риторів» римського історика Светонія є основним джерелом інформації про життя Орбілія. Народився він у кінці II століття до н. е.Приблизна дата народження — 113 рік до н. е., бо Светоній згадує, що Орбілію йшов п'ятдесятий рік під час консульства Цицерона, а останній був консулом у 63 році до н. е. в італійському місті Беневенті в регіоні Кампанія. Його батьки загинули, імовірно, під час Союзницької війни (91—88 до н.е.). Орбілій займав дрібні чиновницькі посади у своєму місті, а згодом пішов до війська (невідомо, чи зробив це добровільно, чи був призваний). Служив у Македонії, отримав корнікулярія, а потім перейшов у кінноту. Після звільнення з армії відновив заняття наукою (Марія Сергеєнко вважає, що під час служби у війську він їх не припиняв) і тривалий час викладав у рідному місті.
На п'ятдесятому році життя (тобто в 63 році до н.е.) Орбілій переїхав до міста Рима, де відкрив свою граматичну школу. Загалом у ній навчалося близько 60 учнів. Він широко застосовував тілесні покарання для підтримання дисципліни, на що скаржиться поет Горацій, його учень:
Попри свою широку славу, Орбілій провів життя в бідності. Дожив до ста років, наприкінці життя втратив пам'ять. Про останнє відомо з епіграми Бібакула:
За свідченням Светонія, в Беневенті Орбілію був поставлений мармуровий пам'ятник. У граматика залишився син Орбілій, який також викладав граматику.
Коментарі
Джерела Светоній. «Про граматиків і риторів» Квінт Горацій Флакк. Послання (в українському перекладі Андрія Содомори)