Коста-Рика — північноамериканська країна, що знаходиться на крайньому півдні континенту . Загальна площа країни 51 100 км² (130-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 51 060 км², а на поверхню внутрішніх вод — 40 км². Це одна із найменших країн Центральної Америки, площа країни вдвічі більша за площу Автономної Республіки Крим.
Назва Офіційна назва — Республіка Коста-Рика, Коста-Рика (). Назва країни перекладається з іспанської як «Багатий берег». Хоча первісна назва нововідкритим землям 1502 року була дана Христофором Колумбом як Золотий берег (), через те, що у місцевих аборигенів були помічені золоті прикраси.
Історія дослідження території
Географічне положення Коста-Рика — північноамериканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — з Нікарагуа (спільний кордон — 313 км), на півдні — з Панамою (348 км). Загальна довжина державного кордону — 661 км. Розташована у найбільш вузькій частині перешийка, що з'єднує Північну і Південну Америки. Коста-Рика на заході омивається водами Тихого океану, на сході — Карибського моря Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 1290 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
Час у Коста-Риці: UTC-6 (-8 годин різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Коста-Рики не багаті на корисні копалини, розвідані запаси і поклади відсутні.
Сейсмічність
Територія Коста-Рики розташована вздовж Тихоокеанського вогняного кола та має високу схильність до сейсмічної активності. Складна мережа сейсмічних розломів території Коста-Рики має слабкі, потенційно нестабільні зони, які можуть реагувати на поштовхи від сильних далеких землетрусів. Сильні і дуже сильні землетруси відбуваються приблизно раз на десятиліттяЧи поширені землетруси в Коста-Ріці? 27.12.2024.
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 746 м; найнижча точка — рівень вод Тихого океану (0 м); найвища точка — гора Сьєрра-Чирріпо (3810 м). З півночі на південь через усю країну тягнуться гірські ланцюги, між ними розташоване Центральне плато, де переважають родючі ґрунти. Також тут живе близько половини населення Коста-Рики. Гори, що оточують плато, переважно вулканічного походження, є і діючі вулкани. Найвища гора — Сьєрра-Чирріпо (3819 м), знаходиться на півдні країни<. Найвищий вулкан — Ірасу (3423 м), поряд розташований вулкан — Туріальба (3340 м).
Узбережжя Обидва узбережжя переважно низовинні. Для обох узбереж характерні мангрові болота та білі піщані пляжі.
Острови
Клімат
Територія Коста-Рики лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони.
Вологі низовини знаходяться на узбережжі Карибського моря і на півдні Тихоокеанського узбережжя, вони характеризуються майже повною відсутністю сухого періоду року при середній температурі +23-25 °С. Температура повітря майже не змінюється протягом року. Середня температура січня — +23 °C, липня — +25 °C, на вершинах гір — +20 °C. У Коста-Риці є два сезони: сухий і сезон дощів. Сухий сезон починається в грудні і закінчується в квітні, дощів у цей час немає взагалі. Сезон дощів продовжується з травня по листопад. Дощ іде майже щодня після полудня, бувають зливи, але дощ швидко стихає. Східна сторона одержує більше опадів, ніж західна.
Коста-Рика є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 112,4 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1015 км² зрошуваних земель.
Річки
Річки країни належать басейнам Тихого (захід) і Атлантичного (схід) океанів.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Головними природними ресурсами Коста-Рики є родючі землі Месети Сентраль і тропічні ліси. Вологі ліси тихоокеанського узбережжя скидають листя в суху пору року. На Месеті Сентраль більшість лісів вирубані. У Коста-Риці росте понад 1000 видів орхідей.
Земельні ресурси Коста-Рики (оцінка 2011 року): придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 37,1 %, орні землі — 4,9 %, багаторічні насадження — 6,7 %, землі, що постійно використовуються під пасовища — 25,5 %; землі, зайняті лісами і чагарниками — 51,5 %; інше — 11,4 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Центральноамериканської провінції Гвіано-Бразильської підобласті Неотропічної області. У вологих лісах, що покривають приблизно третину країни, водяться пуми, ягуари, олені, мавпи — всього близько 725 видів різних тварин.
Охорона природи
У Коста-Риці понад 70 природних територій знаходяться під охороною.
Коста-Рика є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища: Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC), Кіотського протоколу до Рамкової конвенції, Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD), Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD), Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів, Конвенції з міжнародного морського права, Лондонської конвенції про запобігання забрудненню моря скиданням відходів, Монреальського протоколу з охорони озонового шару, Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь, .
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: нечасті землетруси; урагани вздовж атлантичного узбережжя; на низинах часті повіді і зсуви ґрунту; активний вулканізм, найбільшактивний вулкан Аренал (1670 м) востаннє вивергався 2010 року, його виверження 1968 року зруйнувало місто Табакон, вулкан Іразу (3432 м) накривав хмарою вулканічного попелу столицю країни, місто Сан-Хуан під час вивержень 1963 і 1965 років.
Серед екологічних проблем варто відзначити: знеліснення для потреб тваринництва; ерозію ґрунтів; забруднення вод навколо узбереж; слабка організація інфраструктури сміттєзвалищ; забруднення повітря. Уряд проводить політику охорони власних морських рибних ресурсів.
Фізико-географічне районування У фізико-географічному відношенні територію Коста-Рики можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також Північна Америка Центральна Америка
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською Коста-Рика //
Коста-Рика //
Посилання
— карти ґрунтового покрову Коста-Рики.