Еса́яс (Ге́нрік Вільге́льм) Те́ґнер-молодший (, * , Челльстурп, лен Мальмегус, комуна Треллеборг, Швеція — † , Лунд) — шведський мовознавець, член Шведської академії (крісло № 9), професор Лундського університету, член Біблійної комісії, головний редактор Словника Шведської академії.

Внук шведського поета Есаяса Теґнера, шурин шведської композиторки Аліси Теґнер.

Біографічні дані Есаяс Теґгнер народився в сім'ї священика Крістофера Теґнера і Емми Софії (до шлюбу Кінберг). У 1859 році вступив до Лундського університету, 1865 року став доктором філософії й доцентом цього навчального закладу. Спеціалізувався у семітських мовах. У 1872-му став ад'юнктом у галузі порівняльного мовознавства. Читав лекції із загального мовознавства у Стокгольмському університеті у 1873 році. 1876 року став членом Упсальського наукового товариства.

У 1879-му Теґнер одружився з Мертою Марією Катаріною Еренбург, що народилася 1859 року в Лінде (лен ҐотландSveriges befolkning 1900, (CD-ROM version 1.02) Sveriges Släktforskarförbund, 2006. 1879 року став членом Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей, а в 1882-му — Гетеборзького наукового і літературного товариства. 1894 року став доктором теології. У 1896 році Теґнера прийняли до Шведської королівської академії наук.

Теґнера поховали на Східному цвинтарі у Лунді.

Індоєвропеїстика Теґнер написав тільки одну, зате дуже вагому статтю про історію індоєвропейських мов — «Палатальні звуки арійських мов» / De ariske språkens palatalerCollinge 1985, s. 138, в якій запропонував рішення однієї з трьох найважливіших проблем, що постали у 1860–1880 роках і стосувалися закону Ґрассмана, закону Вінтера й закону про палатальні звукиLehmann 1952, 1.1. Автором останнього з них, який описує звукозміну в індо-іранських мовахClackson 2007, s. 32, став Теґнер разом з кількома іншими науковцями. Це відкриття мало далекосяжні наслідки для опису праіндоєвропейської фонетичної системиCollinge 1985, s. 135.

Мовна реформа У другій половині дев'ятнадцятого століття у Швеції тривала дискусія між консервативними членами Шведської академії і прихильниками нового правопису на чолі з Адольфом НуреномGellerstam 2009, s. 111. Есаяс Теґнер стояв на поміркованих позиціяхRalph 2009, s. 50.

Ця дискусія почалася 1874 року, після виходу першого видання Словника Шведської академії, в якому використано стару, леопольдівську орфографію 1801 року й не враховано пропозицій про нову, які у 1869 році висунули скандинавісти з Норвегії, Данії та Швеції. Пропозиції сформульовано в п'ятнадцяти пунктах маніфесту Артура Газеліуса «Про шведський правопис» (1870–1871)Pettersson 2005, s. 165.

Теґнер залучився до наукової суперечки в 1886 році, опублікувавши статтю. У ній він як альтернативу фонетичній транскрипції, яку обстоювали адепти реформи, подав морфематичний (або ж фонематичний) принцип. Це був плідний компроміс, і на шостому виданні Словника Шведської академії 1889 року позначився вплив ТеґнераPettersson 2005, s. 166.

Граматичний рід Есаяс Теґнер виступав проти спроб зберегти систему трьох родів у шведській мовіMalmgren 2009, s. 125.

Мова Біблії У 1884–1917 роках Теґнер був член Біблійної комісії, яку 1773 року заснував Ґустав III. Учений відповідав за мову перекладу Святого ПисьмаBergman 1970, s. 198.

Прізвища У статті «Про шведські прізвища» / Om Sveriges familjenamn (1882) Теґнер розглянув складові цих прізвищ. Він констатував, що в результаті розвитку власних імен зникли деякі закінчення, хоча вони поширені в топоніміці. Немає прізвищ, що закінчуються на -hed, -lid, -myr, -näs, -rud, -ryd, -säter, -vad, -åker, -ås та -äng. Цю заувагу врахував у 1939 році професор Єран Сальґрен у Словнику шведських імен і прізвищ. Видання цієї книжки підтримав уряд Швеції, маючи на меті допомогти формувати нові прізвища й імена. У ХХ столітті закінчення, на які вказав Теґнер, фігурували як формотвірні елементи в багатьох новостворених шведських прізвищахBergman 1970, s. 218.

Бібліографія

«De nunnatione Arabica». (Gradualavhandling). Lund. 1865. Libris 2602077 «De vocis primae radicalis et earumque declinatione quaestiones semiticae comparativae». I (ur Lunds universitets årsskrift 1869) «Om språk och nationalitet» (ur Svensk tidskrift 1874) «Ninives och Babylons kilskrifter» (ur Vår tids forskning1875) «De ariske språkens palataler» (ur Lunds universitets årsskrift, fjortonde bandet 1878) «Språkets makt öfver tanken» (ur Vår tids forskning 1880) Hemmets ord (ur Tidskrift för hemmet 1880–1881) «Om elliptiska ord» (1881) «Om Sveriges familjenamn» (ur Nordisk tidskrift 1882) «Om poesiens språk» (inträdestal i Svenska Akademien 1882 — eftersom hans företrädare, Henning Hamilton, avgått ur Akademien under nesliga former höll Tegnér inte, som brukligt, ett inträdestal om sin föregångare…) «Nordiska författares arbeten om och på afrikanska språk» (ur Ny svensk tidskrift 1884) «Norrmän eller danskar i Normandie? Några anmärkningar om normandiska ortnamn» (ur Nordisk tidskrift 1884) «Ytterliqare om de nordiska ortnamnen i Normandie» (ur Nordisk tidskrift 1884) «Antikritiska anmärkningar om svensk rättstavning» (Nystavaren 1886) «Natur och onatur i fråga om svensk rättstavning» (1886) «Den nya öfvers. af Psaltaren. Några mot-anmärkningar» (1888) «Tal på Svenska akademiens högtidsdag den 20 december 1891» (1891) «Om genus i svenskan» (Svenska Akademiens handlingar 1892) «Skoltal» (1897) «Studier tillegnade Esaias Tegnér.» Den 13 januari 1918 (1918) «Bland Lunds minnesvårdar». Stockholm. 1921. Libris 1483063 «Ur språkens värld» (3 vol.). Stockholm: Bonniers. 1922–1930. Libris 40836 «Strödda uppsatser» (postumt utgivna av Emil Olson). Lund: Gleerup. 1930. Libris 404391

Джерела Bergman, Gösta (1970). «Kortfattad svensk språkhistoria». Stockholm: Norstedts Akademiska Förlag. Libris 7632725. ISBN 978-91-7297-514-9 Clackson, James (2007) (engl.). «Indo-European Linguistics: An Introduction. Cambridge Textbooks in Linguistics». Cambridge, UK: Cambridge University Press. Libris 10604035. ISBN 978-0-521-65313-8 Collinge, Neville Edgar (1985) (engl.). «The laws of Indo-European. Current Issues in Linguistic Theory». 35. Amsterdam: J. Benjamins. Libris 7387638. ISBN 90-272-3530-9 Gellerstam, Martin (2009). «Om lånordens anpassning till svenskan». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 105-18. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3 Hofberg, Herman (1906). «Tegnér, 2». Esaias Henrik Vilhelm i Herman Hofberg, «Svenskt biografiskt handlexikon» (andra upplagan, 1906) Hovdhaugen, Even, red (2000) (engl.). «The History of Linguistics in the Nordic Countries». Helsinki: Societas scientiarum Fennica. Libris 7909784. ISBN 951-653-305-1 Lehmann, Winfred P. (1952). «Proto-Indo-European Phonology». Austin: University of Texas Press. ISBN 0-292-73341-0 Malmgren, Sven-Göran (2009). «Tre viktiga språkförändringar speglade i SAOL». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 119-38. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3 Pettersson, Gertrud (2005). «Svenska språket under sjuhundra år: en historia om svenskan och dess utforskande». Lund: Studentlitteratur. Libris 9929819. ISBN 91-44-03911-5 Ralph, Bo (2009). «När ordboken blev en ordlista». i Gellerstam, Martin. «SAOL och tidens flykt: några nedslag i ordlistans historia». Stockholm: Norstedt. sid. 31-52. Libris 11378572. ISBN 978-91-1-302270-3 Rudberg, Erik och Hellblom, Edvin (red.) (1929). Esaias Tegnér i «Svenska Dagbladets Årsbok» ;— sjätte årgången, händelserna 1928 (1929). Stockholm: Åhlén & Åkerlunds.

Нагороди і відзнаки Членство у Шведській академії (крісло № 9), 1879 Членство у Шведській королівській академії наук (№ 677), 1896 Членство у Шведській королівській академії історії літератури і старожитностей, 1879

Примітки