«Орлан-10» — російський багатоцільовий безпілотний авіаційний комплекс, призначений для ведення спостереження за протяжними та локальними об'єктами у важкодоступній місцевості виробництва ТОВ «Спеціальний технологічний центр», Санкт-Петербург, Росія. Використовує двигун внутрішнього згоряння як силову установку.
В травні 2022 року була представлена ударна модифікація.
Опис
Огляд
Багатофункціональний безпілотний авіаційний комплекс, призначений для ведення спостереження за протяжними та локальними об'єктами у важкодоступній місцевості, в тому числі при проведенні пошукових та ремонтних робіт. Розроблено російським підприємством «Спеціальний технологічний центр».
До складу комплексу входять робочі місця операторів, обладнання радіоканалів управління і передачі даних, обладнання для технічного обслуговування і забезпечення старту БпЛА, бензогенератор 1 кВт для забезпечення автономної роботи.
Комплекс «Орлан-10» складається з базової станції та декількох БпЛА. Максимальна злітна маса БпЛА за різними даними від 14 до 18 кг, з яких на корисне навантаження припадає 5 кг. Стартує з розбірної катапульти, здатний передавати відео на відстань до 120 км. Комплекс з ПДК, стартової катапульти та 4 БпЛА може перевозитися на автомобілі УАЗ-469 або «Рись»https://topwar.ru/13677-orlan-10-dlya-edinoy-sistemy-upravleniya.html (італійський багатоцільовий броньований автомобіль Iveco LMV, що з кінця 2010 року збирається на КамАЗ).
Пункт управління БпЛА «Орлан-10» має можливість здійснювати управління не більше ніж чотирма безпілотними літальними апаратами з одного пункту управління. За потреби із допомогою комплексу можливо організувати локальну мережу до 30 операторів для управління корисними навантаженнями одночасно запущеними БпЛА.
Як карту можна використати растрове зображення місцевості з прив'язкою за декількома точками або електронну карту. Для маршруту можна вказати до 60 точок, в яких задається висота та ознака її обльоту: прохід по висоті або баражування. Коригування маршруту здійснюється за радіоканалом. Можливо вказати точку «Дім» і точки посадки, а також алгоритми поведінки у нештатних ситуаціях (втрата радіозв'язку, відсутність сигналів GPS, відмова двигуна). Оператором вказуються точки включення і виключення корисного навантаження, а при використанні фотоапарата — коефіцієнт перекриття кадрів.
Можливості комплексу дозволяють оперативно заміняти корисне навантаження і склад бортового обладнання, забезпечувати відео- і фотозйомку в поєднанні з реєстрацією поточних параметрів (координати, висота, номер кадру), використовуватися в складних метеоумовах і з обмежених майданчиків, допускає розміщення контрольно-вимірювальної апаратури всередині консолей крила. Наявність бортового генератора дозволяє використовувати активні навантаження протягом всього польоту, так само можливе використання одного БпЛА як ретранслятор для інших.
Літальний апарат змішаної конструкції (метал та пластмаса), конструкція виконана за класичною схемою високоплана з переднім розташуванням двигуна та гвинтом, що тягне.
Може нести на борту декілька типів цільового устаткування: тепловізор, фотокамеру, гіростабілізовану відеокамеру, радіопередавач, ретранслятор тощо.
Подальший розвиток
У квітні 2021 року корпорація «Ростех» продемонструвала іноземцям спільну роботу самохідної гаубиці 2С19 «Мста-С», модернізованої під стандартний для НАТО калібр 155 мм, і розвідувального безпілотника «Орлан-10Е». Під час показу артилерійська установка виконала стрільбу на максимальну відстань 40 кілометрів і продемонструвала взаємодію з БпЛА «Орлан-10Е». Дрон передавав координати цілі машині управління, що розраховувала установки для стрільби та відправляла їх екіпажу самохідної гаубиці.
Наприкінці 2021-го — початку 2022 року командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади ім. гетьмана Івана Виговського Дмитро Кащенко повідомив, що українські військові стикаються з новою модифікацією літальних апаратів даного типу. Нова версія має більшу практичну стелю — 5500-6500 м, завдяки чому вони стали стійкими до засобів радіоелектронного придушення.
Складові
На основі дослідження спільноти Армія SOS БпЛА «Орлан-10» (бортовий № 10332), що впав 6 листопада 2016 року в Азовське море, серед складових літальних апаратів майже всі виробництва не Росії, а інших країн. Російського виробництва в літальних апаратах лише корпус та навігаційний приймач МНП-М7 (створений на основі мікросхеми ADSP-BF534).
Зокрема, у досліджуваному зразку: модуль GPS виробництва КНР, мікросхеми мали маркування HC4060 2H7A201 та STC 12LE5A32S2 35i. стартер-генератор PTN78020 виробництва американської компанії Texas Instruments Incorporated. двигун внутрішнього згоряння японського виробника SAITO разом з модулем запалювання 4,8-9 В, 500 мА. польотний контролер на мікросхемі STM32F103 QFP100 французько-італійського виробника мікроелектроніки STMicroelectronics. датчики тиску повітря реалізовані в мікросхемах MPXA4115A і MPXV5004DP американської компанії Freescale Semiconductor. також на літальному апараті встановлений датчик-компас HMC6352 американської компанії Honeywell. модуль передачі телеметрії працює в діапазоні 902—928 МГц. Управління модулем реалізоване на базі мікроконтролера ATxmega256A3 американської компанії Microchip. підсилювач передавача RF3110 німецької компанії Municom. приймач-передавач DP1205-C915 німецької компанії AnyLink антена — 2/3 класичний чвертьхвильовий диполь на 915 МГц, вертикальна поляризація, установлена у хвостовій порожнині. GPS-модуль реалізований на базі GLONASS, GPS і QZSS приймача LEA-6N швейцарської компанії u-blox в парі з російським МНП-М7 (побудований на мікросхемі ADSP-BF534 американської компанії Analog Devices).
У збитого у квітні 2022 року Орлан-30 для ведення розвідки було використано звичайний дзеркальний фотоапарат виробництва фірми Canon.
Льотно-технічні характеристики Розмах крила, 3,1 м Довжина, 1,8 м Висота: м Маса: порожнього, 12,5 кг максимальна злітна вага: від 14 до 18 кг Двигун — ДВЗ (бензин А-95) Спосіб старту — зі спеціальної розбірної катапульти Спосіб посадки — парашут, крім цього є дві системи, що забезпечують збереження апарата при жорсткій посадці Тип двигуна: ДВЗ Швидкість: 90-150 км/год Максимальна дальність застосування комплексу: до 120 км від наземної станції керування (до 600 км в автономному режимі) Максимальна швидкість вітру на старті — 10 м/с Максимальна висота польоту (стеля) — 5000 м Тривалість польоту: до 16 год 30 хв Діапазон робочих температур біля поверхні землі: від −30 до +40 °C
Модифікації Орлан-10Е — експортна модифікація Орлан-10.
Орлан-30 та Орлан-50
11-12 лютого 2016 року було представлено дві нові модифікації БпЛА сімейства Орлан: Орлан-30 та Орлан-50. Обидві модифікації мають збільшені в порівнянні з Орлан-10 габарити: 2,43 м завдовжки та 3,8 м завширшки, робочий радіус 500 км, практичну стелю 5000 м, час роботи 8 годин.
Головна відмінність від оригіналу — встановлені двигуни: Орлан-30 має один двигун, Орлан-50 — два. Завдяки цьому зросла максимальна злітна маса Орлан-50 до 50 кг, корисне навантаження до 15 кг (Орлан-30, для порівняння: 27 кг та 8 кг відповідно). Крейсерська швидкість обох модифікацій становить 90 км/год, максимальна швидкість Орлан-50 — 180 км/год, Орлан-30 — 150 км/год.
Обидві модифікації стартують з катапульти та приземлюються на парашуті.
Обидві модифікації здатні нести 3-4 вантажних модулі з корисним навантаженням. Серед можливих модулів для Орлан-30 та Орлан-50 пропонують систему цифрової аерофоторозвідки роздільною здатністю 80 мегапікселі; гіростабілізовану електрооптичну інфрачервону (EO/IR) відеосистему; прилади радіоелектронної розвідки та пеленгу; системи спостереження за радіаційним фоном тощо.
Обидві модифікації мають систему захищеної передачі даних на відстань до 120 км та пропускною здатністю 2-16 Мб/с.
До складу безпілотної літальної системи Орлан-30 та Орлан-50 входить наземна система управління та до 4 БпЛА, один із цих БпЛА здатен виконувати роль радіорелейного передавача між наземною станцією управління та іншими трьома БпЛА.
Бомбардувальник
ВПС Росії мали серйозні проблеми під час війни в Україні, застосовуючи по наземних цілях некеровані бомби з ударних літаків та гелікоптерів. Точність ураження була низькою, та доводилося знижуватися, підставляючи себе під удари ПЗРК. Внаслідок цього російська авіація зазнала великих втрат.
Тому ВПС Росії почали озброювати дрони «Орлан-10» гранатами з 40-мм пострілів ВОГ-25П для ручних гранатометів з додаванням хвостового оперення.
Помітно, що ідея перетворити розвідувальний дрон на умовно-ударний була виконана на заводському рівні. Один БпЛА здатен взяти на борт до 4 боєприпасів.
Системи на основі БпЛА «Орлан-10» у кількості до трьох одиниць входять до складу комплексу радіоелектронної боротьби РБ-341В «Леєр-3».
Застосування
Російсько-українська війна
Огляд
На початку січня 2017 року волонтери спільноти InformNapalm і активісти Українського Кіберальянсу (UCA) повідомили про успішну розвідувальну операцію проти російських терористів. Українським активістам вдалось вкорінити специфічне програмне забезпечення на робочий комп'ютер «начальника розвідки другого армійського корпусу народної міліції» (2 КНМ) російських окупаційних військ у Луганській області. Після вкорінення активісти отримали контроль над даними, що пересилалися між «начальником розвідки» 2 КНМ, 12-м командуванням резерву ЗС РФ (м. Новочеркаськ, Росія) і розвідувальними підрозділами, що діють в інтересах «корпусу» (російська безпілотна авіація, підрозділи радіоелектронної розвідки та космічна розвідка).
З оприлюднених даних випливало, що серед засобів повітряної розвідки російських окупаційних військ у Луганській області на кінець 2014 року перебували БпЛА Орлан-10 (4 одиниці), Елерон-3 (4 одиниці), РБ-341В (2 одиниці), Тахіон (2 одиниці).
Також на території Луганської області російське командування використовувало два комплекси РБ-341В «Леєр-3» (комплекс був помічений також у Донецьку; аеродинамічно перекинутий передавач перешкод абонентським терміналам стільникового зв'язку стандарту GSM. Це комплекс придушення GSM-зв'язку з допомогою перешкод, які передаються з безпілотного літального апарата «Орлан-10»).
Також до нештатних сил і засобів повітряної розвідки були зараховані такі БпЛА з прив'язкою до підрозділів ЗС РФ: 83 ОДШБр (в/ч 71289) — три БпЛА типу «Орлан-10» з бортовими номерами 10253,10263, 10273 100 ОРБр (в/ч 23511) — три БпЛА типу «Орлан-10» з бортовими номерами 10258, 10268, 10278 138 ОМСБр (в/ч 02511) — два БпЛА типу «Тахіон» з бортовими номерами 141168, 141169
З отриманих документів також випливало, що управління БпЛА було покладено на кадрових російських військових, які продовжували отримати зарплату військовослужбовця за час перебування на території України.
За даними Штабу АТО ціна комплексу на рівні 18 мільйонів рублів, а вартість літака коливається в районі 5-7 млн рублів. Ці БпЛА несуть серйозну загрозу і, зазвичай, застосовуються комплексно, по 2-3 літаки на операцію.
Наприклад, якщо у групі три літальних апарати, то перший веде розвідку з висоти 1000—1500 м, другий — це БпЛА радіоелектронної боротьби, третій — ретранслятор, який здійснює передачу розвідувальної інформації центру управління (летить на висоті 4,5–5 км та більше). Частіше в групі два апарати — розвідник та ретранслятор. Імовірно, що в групах з двох БпЛА на розвіднику встановлено додаткове обладнання для створення активних шумових перешкод.
На початку жовтня 2018 року українські військові вивчали можливість знищення БпЛА типу «Орлан-10» засобами вертольотів вогневої підтримки Мі-24. Так, було проведено спільне тренування екіпажів вертольотів та наземних підрозділів. Вітчизняний БпЛА «Лелека» грав роль ворожого «Орлана», вертолітники полювали на нього. Тренування показало готовність підрозділів армійської авіації збивати ворожі БпЛА в місцях, де застосування ракет протиповітряної оборони буде недоцільним.
Втрати