Рене́ Луї́ш Дефонте́н (; 14 лютого 1750, село Фоссе, Бретань — 16 листопада 1833, Париж) — французький ботанік, президент Французької академії наук (1804—1805), довший час директор саду «Jardin des Plantes».

Біографія Народився 14 лютого 1750 року в околицях комуни Трамбле французького регіону Бретань. Починав навчання із занять по медицині Рене Дефонтен вивчав згодом природознавство під керівництвом академіка та ботаніка Бернара де Жюссьє.

У 1783 році був обраний академіком Французької академії наук.

Два роки працював у Алжирі та Тунісі, де зібрав численні гербарії.

У 1786 у став професором ботаніки в саду «Jardin des Plantes», де змінив на кафедрі ботаніки професора Луї Гійома Ле Монньє (1717—1799, очолював її з 1759 року) і який підтримав експедицію Дефонтена у Північну Африку.

У 1833 році був обраний академіком Лондонського королівського товариства (Англійської академії наук).

У період Французької революції Дефонтен докладав усіх зусиль, щоб врятувати від загибелі таких ботаніків, як Луї Рамон де Карбонньєр (1755—1827; в 1794 році провів 7 місяців у в'язниці, очікуючи страти на гільйотині) та Шарль Луї Леритьє де Брютель (1746—1800).

Директор Музею природознавства, у 1804—1805 роках був обраний президентом Французької академії наук один із засновників Інституту Франції. Був також академіком Національної академії медичних наук () заснованої у 1820 році.

Іноземний член Лондонського королівського товариства

До кінця життя Дефонтен осліп і, відвідуючи оранжерею Музею, впізнавав улюблені рослини навпомацки.

Помер 16 листопада 1833 року у Парижі.

Наукова діяльність «​​Елементарний курс» Дефонтена (Cours élémentaire;1796) мав велику популярність, збирав до 500—600 слухачів.

Дефонтен вперше представив органографію та фізіологію рослин як необхідні частини ботаніки.

Його найбільша робота «Flora Atlantica» була створена за матеріалами наукових досліджень, проведених в Алжирі та Тунісі, звідки він привіз дуже велику колекцію рослин. У цій ботанічній монографії була досліджена велика частина Північної Африки від узбережжя до Атлаських гір. Робота була опублікована у двох томах в 1798—1799 роках і містила описи 1520 видів та понад 300 родів рослин.

Пам'ять На честь Дефонтена іспанські ботаніки Іполіто Руїс Лопес та Хосе Павон назвали рід дводольних рослин (1794) родини (іноді рід поміщають в родину або ).

Основні праці Cours élémentaire, 1796 Flora atlantica: sive historia plantarum quae in Atlante, agro tunetano et algeriensi crescunt (в 2 томах), 1798—1799 Tableau de l'École de Botanique du Muséum d'Histoire Naturelle, 1804 Choix de plantes du Corollaire des instituts de Tournefort, 1808 Histoire des arbres et arbrisseaux qui peuvent être cultivés en…, 1809 Catalogus plantanum horti regii Parisiensis, 1829 Voyages dans les régences de Tunis et d'Alger (совместно с ), 1838

Примітки

Посилання

Рене Дефонтен: біографія на сайті «Botanicus Digital Library»''