А́фікс, також ФормантТермін «формант» запроваджений Карлом Бругманом. ( — прикріплений, причеплений) — частина слова, що вносить зміну у значення кореня. Словотворчі афікси утворюють нові слова (наприклад, пись-м-ен-ник), словозмінні — виражають відношення слова до інших слів (наприклад, вогн-і гор-ять, музик-а гра-є).
Афікс є засобом вираження лексичних значень і відношень між словами у словосполученні та реченні.
Класифікація
У залежності від позиції в слові розрізняють:
префікси (від ) — афікси, які стоять перед коренем. Наприклад: , постфікси — афікси, які стоять після кореня. Постфікси поділяються на: суфікси флексії, закінчення. інтерфікси інфікси (у корені слова), напр. (переміг), vinco (перемагаю), де n — інфікс . циркумфікси трансфікси
Залежно від функціональності розрізняють:
Непродуктивний афікс — такий, що рідко бере участь у творенні слів або не використовується в сучасній мові зовсім. Напр.: паст-ух, да-м. Продуктивний афікс — такий, що широко використовується для творення нових слів і форм. Напр.: говори-ти, здобув-ач. Словотворчий афікс — такий, що служить для утворення нових слів. Напр.: дистриб'ют-ор, степ-ов-ий, під'-'іхати. Формотворчий афікс — такий, що служить для утворення форм слів. Напр.: нов-іш-ий, пальт-а, ходи-л-а.
Також виділяють:
Афікс регулярний, Афікс нерегулярний, Афікс мертвий, Афікс нульовий (негативний), Афікс позитивний.
Див. також
Афіксація в німецькій мові
Примітки
Джерела