Андрій Станіславович Романі́й ( 6 грудня 1970, Дніпропетровськ) — український актор і режисер, заслужений артист України, до 2014 року провідний актор Донецького академічного українського музично-драматичного театру.

Життєпис Народився в Дніпропетровську. Закінчив Дніпропетровське театральне училище. Разом з товаришем Михайлом Кришталем поїхав до Донецька, де пройшов огляд художньої ради і отримав запрошення працювати в Донецькому музично-драматичному театрі, але відмовився від нього. Далі служив у військах ППО швидкого реагування. Після поранення був представлений до нагороди. По закінченню служби повернувся в Донецьк і з 1989 року почав працювати в трупі Донецького музично-драматичного театру.

Перша роль — принц Тарталія у виставі «Золотий апельсин».

Постановка «У джазі лише дівчата» за участю Андрія Романія отримала Гранпрі фестивалю «Театральний Донбас-2006», стала найкращою виставою VIII Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії». Сам актор був відзначений дипломом за найкращу акторську роботу.

У виставі за п'єсою Едварда Олбі «Хто боїться Вірджинії Вульф?» виступив як співрежисер.

У рейтингу «Топ Донбасу», що проводиться виданням «Острів» посів друге місце в категорії «Перспектива Донбасу (культура)»

Визнаний найкращим комедійним артистом в Україні за 2005 рік — отримав премію Національної спілки театральних діячів України імені Володимира Довганюка.

Знявся в телесеріалі «Вечірка»

Працював ведучим телевізійної програми «Кіносвіт» на телеканалі «Україна».

Разом з Михайлом Кришталем написав гімн Донецького національного університету.

Під час російського вторгнення на Донбас Романій підтримував українську владу. У подальшому не переоформлювся на роботу у своєму театрі, підконтрольному ДНР, а перебрався на постійне проживання до Києва. У травні 2015 дебютував у Національному театрі імені Франка у виставі на камерній сцені «Дівка. Українська love story» за п’єсою Віри Маковій (режисер Олена Роман). Андрій Романій зіграв у ній дядька Митрофана — невдаху, напівбомжа. В інтерв'ю Романій висловив свій захват позитивним і дружнім ставленням до нього з боку київських акторів. У Донецьку в нього лишилася колишня дружина, з малолітнім сином, тому актор був змушений їздити туди у середньому раз на місяць.

Родина 1 червня 2011 Андрій Романій одружився з артисткою балету Оленою Володько. Урочиста церемонія одруження проходила в парку Щербакова. В подальшому пара розлучилася, син від цього шлюбу лишився жити з Оленою в Донецьку. У Андрія Романія є ще два, старші, сини, станом на травень 2015 старший з них мешкає у Дніпропетровську, молодший в Сумах.

Ролі в театрі «Хто боїться Вірджинії Вульф?» — Джордж «Скандал у Гранд-Опера, або Знайдіть тенора» — Макс «Ці вільні метелики» — Дон «У джазі лише дівчата» — Джо (Жозефіна) «Ladies night. Тільки для жінок» «За двома зайцями» — Голохвастов «Милий друг» — Жорж Дюруа «Кохання в стилі бароко» — Степан «Золотий апельсин» — принц Тарталія «Боїнг-Боїнг» —Бернар «Історія кохання» «Ревізор» — Хлестаков «Без вини винуваті» «Зойкина квартира» — Аметистов «Дивакуватий Журден» —Ковьєль, Пан Дебрі «Поминальна молитва» — Мотл «Учитель танців» — Альдемаро «Коломба» — Арман «Донна Люція» — Баберлей «Бал злодіїв» — Гюстав «Турецька шаль» — Угодкін «Темна історія» — Міллер «Дерева вмирають стоячи» — Директор «Мандрагора» — Лігурія «Як важливо бути серйозним» — Джон Вордінг «Шельменко-денщик» — Капітан Скворцов «Маленькі трагедії» — Альбер,Вальсенгам, Дон Гуан «Бонжур, мадам Одарія!» — Йосип Скорик «Плутні Скапена» — Леандр «Соло для годин з боєм» — Павло Есенський «Діамантовий дим» — Остап Бендер «Енеїда» — Гоша, Паланта «Ходжа Насреддін проти Еміра Бухарського» — Ходжа Насреддін «Скляний звіринець» — Том Гра «S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl» — Полковник Коршунов

Київський національний театр імені Івана Франка «Дівка. Українська love story» за п'єсою Віри Маковій (режисер Олена Роман) — дядько Митрофан «Три товариші» за романом Еріха Марії Ремарка (режисер Юрій Одинокий) — Отто

Інша участь у виставах «Хто боїться Вірджинії Вульф?» — режисер «Історії нашого двору» — музичне оформлення «Дивакуватий Журден» — консультант з фехтування

Нагороди Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 96» Подяка Міністерства культури та мистецтв України (1997) Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 98» Лауреат всеукраїнської акції «Золота фортуна-1998» в номінації «Найкращий різноплановий актор року» Диплом всеукраїнського театрального фестивалю "До нас їде " Ревізор "" І премія за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 2000» Гран-прі театрального фестивалю «Таврійські ігри-98» Заслужений артист України (2001)Указ Президент України від 1 листопада 2001 року № 1028/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників Донецького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Артема» Срібна медаль Академії мистецтв України (2003) Диплом за найкращу чоловічу роль другого плану Регіонального фестивалю «Театральний Донбас — 2004» Премія ім. А.Довганюка «Найкращий комедійний актор року» (2005) Диплом за найкращу чоловічу роль регіонального фестивалю «Театральний Донбас-2006» Диплом за найкращу чоловічу роль міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» (2006)

Примітки

Посилання

«В один момент все, що було, перестає мати значення» (18.11.2024)