Династія Меровінгів Маркомир (міфічний персонаж) Фарамонд (близько 420–426) Хлодіон (близько 426–448) Меровей (448–457) Хільдерік I (457–481) Королі франків Хлодвіг I (481–511) Після смерті Хлодвіга його королівство було розділене за франкським звичаєм між чотирма його синами — Хлотаром, Хільдебертом, Хлодомером і Теодоріхом.Королі Суассона (Нейстрія)Королі ПарижаКоролі ОрлеанаКоролі РеймсаПід час свого правління Хлотар І захопив землі своїх братів і об'єднав їх під своєю владою. Після його смерті в 561 р. королівство знову було розділене між його синами.Королі Суассона (Нейстрії)Королі ПарижаКоролі Орлеана (Бургундії)Королі Меца (Австразії) Хільперік I (561–584) Хлотар II (584–629) Харіберт I (561–567) Хільперік I (567–584) Хлотар II (584–629) Гунтрамн I (561–592) Хільдеберт II (592–595) Теодоріх II (595–613) Сігіберт II (613) Сігіберт I (561–575) Хільдеберт II (575–595) Теодеберт II (595–612) Теодоріх II (612–613) Сігіберт II (613)В 613 р. Хлотар II захопив Бургундію і Австразію, об'єднавши королівство. Він ще за життя віддав Австразію своєму сину Дагоберту. Після їхньої смерті землі франків знову були поділені між їхніми наступниками. Королі Нейстрії і БургундіїКоролі АквітаніїКоролі Австразії Хлотар II (584–629) Дагоберт I (629–639) Хлотар II (584–629) Харіберт II (629–632) Хільперик (632) Дагоберт I (632–639) Дагоберт I (623–634) Сігіберт III (634–656)Королі Нейстрії і БургундіїКоролі Австразії Хлодвіг II (639–658) Хлотар III (658–673) Теодоріх III (673 і 675–691) Хільдерік II (673–675) Сігіберт III (634–656) Хільдеберт Усиновлений (656–661) Хлотар III (661–662) Хильдерік II (662–675) Хлодвіг III (675–676) Дагоберт II (676–679) Королі франків Хлодвіг IV Хільдеберт III Дагоберт IIIКороль Нейстрії і БургундіїКоролі Австразії Хільперік II (715–721) Хільперік II (715–717 и 720–721) Хлотар IV (717–720) Королі франків Теодоріх IV (720–737) В період з 737 по 743 королів не було. Хільдерік III (743–751)

Династія Каролінгів МайордомиЗ часу правління Хлодвіга II важливу роль почали відігравати майордоми — управителі палацового господарства. Ця посада стала спадковою і вони перетворились на фактичних правителів держави.

Піпін I Ланденський або Піпін Старий, майордом Австразії в 623–629 і 639–640 Ансегизель, майордом Австразії (629–639) Гримоальд, майордом Австразії (643–657) Піпін II Геристальський або Піпін Середній, майордом Австразії (679–714) Карл Мартелл Карломан, майордом Австразії (741–747) Піпін III Короткий або Піпін Молодший, майордом Нейстрії (741–751) та Австразії (с 747) В 751 р. Піпін Короткий проголосив себе королем, на чому закінчилося правління династії Меровінгів і почалася династія Каролінгів. Королі франків Піпін III Короткий (751–768) Карл I Великий (768–814), король Нейстрії, Аквітанії та північної Австразії, з 771 король об'єднаного королівства франків, з 800 р. — імператор Заходу Карломан I, король Бургундії, Аллеманії та південної Австразії (768–771) Людовик I Благочестивий (814–840), імператор Заходу Лотар I (817–855), до 840 — співправитель батька, Людовика I Благочестивого Піпін I, король Аквітанії (817–838) Піпін II, король Аквітанії (838–864) В 843 р. онуки Карла I Великого — Лотар, Людовик Німецький і Карл Лисий уклали Верденський договір, згідно з яким землі імперії поділялися на три частини. Лотар отримав разом з титулом імператора Лотаринґію (до якої входили частина Італії, Бургундія, Прованс і частина західної Австразії), Людовик Німецький — землі на схід від Рейну (Східно-Франкське королівство, пізніше Німеччина), а Карл Лисий — землі на захід від Рейну (Західно-Франкське королівство, майбутня Франція).Королі Західно-Франкського королівстваКоролі ЛотарингіїКоролі Східно-Франкського королівства Карл II Лисий (843–877), імператор з 875 Людовик II Заїка (877–879) Людовик III (879–882) Карломан II (879–884), співправитель Людовика III Карл III Товстий (884–888), король Східно-Франкського королівства (876–887), імператор з 881 Одо I Паризький (888–898), не з роду Каролінгів Карл III Простуватий (898–922) Роберт I (922–923), з роду Робертинів Рауль I (923–936), з роду Бозонідів Людовик IV Заморський (936–954) Лотар I (954–986) Людовик V Лінивий (986–987)

Після смерті Людовика V престол перейшов до нової династії — Капетингів. Лотар I (817–855), імператор з 840 Лотар II (855–869) Карл II Лисий (869–877) Людовик III Молодий (880–882) Карл III Товстий (882–887) Арнульф (887–895) Свентибольд (895–900) Людовик IV Дитя (900–911) Карл III Простуватий (911–922)

Після смерті Лотара I королівство було поділене між його синами. Людовик II отримав імператорський титул і землі батька в Італії. Див. далі Королі Італії Карл отримав землі в Бургундії. Див. далі Королі Бургундії Лотар II отримав франкські землі королівства, що називалися Лотарингією.

Після смерті Лотара II його землі хотів захопити Карл Лисий і навіть коронувався в Меці, але його брат Людовик Німецький не погодився з цим.

870 року була укладена Мерзенська угода, за якою Лотарингія була розділена між братами.

Згідно з Рібемонтською угодою від 880 року Лотарингія повністю відійшла до Людовика Молодого, сина Людовика Німецького. Людовик II Німецький (843–876) Людовик III Молодий (876–882), король Тюрингії, Саксонії та Баварії (з 880) Карломан (876–880), король Баварії Карл III Товстий (876–887), король Аллеманії та Реції, король Західно-Франкського королівства з 884, імператор з 881 Арнульф (887–899), імператор з 896 Людовик IV Дитя (899–911)

Далі корона відійшла до Конрада I, родича Каролінгів по матері. Його наступником став Генріх I Птахолов, засновник Саксонської династії. Див. далі Монархи Німеччини

Капетинги

Капетинги (987—1328)