Сертифікація органічних продуктів () —  це процес сертифікації виробників органічних продуктів та іншої органічної сільськогосподарської продукції. Загалом, будь-який бізнес, що безпосередньо займається виробництвом продукції, може бути сертифікованим, зокрема постачальники насіння, фермери, переробники харчових продуктів, роздрібна торгівля та ресторани. Менш відомим аналогом є сертифікація органічного текстилю (або органічного одягу), яка включає сертифікацію текстильних виробів, виготовлених з органічно вирощених волокон.

Вимоги сертифікації органічної продукції варіюються від країни до країни, і, як правило, включають набір стандартів вирощування, зберігання, переробки, пакування та транспортування, які включають:

уникнення застосування синтетичних хімічних речовин (наприклад, добрив, пестицидів, антибіотиків, харчових добавок), опромінення, використання осаду стічних вод; уникнення використання генетично модифікованого насіння; заборону використання сільськогосподарських угідь, вільних від заборонених хімічних речовин протягом декількох років (часто від трьох і більше); для худоби — дотримання особливих вимог щодо кормів, утримання та розведення; ведення детальних записів про виробництво та продажі (аудиторський слід); дотримання суворого фізичного відокремлення органічної продукції від неорганічної (несертифікованої); проходження періодичних перевірок на місцях.

У деяких країнах сертифікація контролюється урядом, а комерційне використання терміна «органічний» законодавчо обмежене. Сертифіковані органічні виробники також підпадають під дію тих самих державних норм щодо сільського господарства, безпеки харчових продуктів та інших, які застосовуються до несертифікованих виробників.

Сертифіковані органічні продукти не обов'язково не містять пестицидів, оскільки деякі пестициди дозволені.

Мета сертифікації органічної продукції Сертифікація органічної продукції спрямована на задоволення зростаючого попиту на органічні продукти в світі. Вона покликана гарантувати якість, запобігати шахрайству та сприяти розвитку торгівлі. Хоча така сертифікація не була необхідною на початку розвитку органічного руху, коли дрібні фермери продавали свою продукцію безпосередньо на фермерських ринках, з ростом популярності органічної продукції все більше споживачів купують органічні продукти через традиційні канали, такі як супермаркети. Таким чином, споживачі повинні покладатися на сертифікацію третьої сторони.

Для виробників органічних продуктів сертифікація визначає постачальників продукції, які можуть брати участь у сертифікованих операціях. Для споживачів «сертифікована органічна продукція» слугує гарантією якості продукту, подібно до маркувань «низький вміст жиру», «100% цільної пшениці» або «без штучних консервантів».

Сертифікація спрямована на регулювання та полегшення продажу органічної продукції споживачам. Окремі органи сертифікації мають власні знаки обслуговування, які можуть виступати брендингом для споживачів. Орган сертифікації може сприяти високому рівню впізнаваності свого логотипу споживачами, що є маркетинговою перевагою для виробників.

Методи сертифікації органічної продукції

Сертифікація третьою стороною При сертифікації третьою стороною підприємства агропродовольчого сектору (всі галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції) сертифікуються відповідно до національних або міжнародних органічних стандартів акредитованим органом сертифікації. Для сертифікації підприємства попередньо необхідно здійснити низку нових заходів на додаток до вимог ведення звичайної сільськогосподарської діяльності:

Вивчення органічних стандартів, які детально описують, що дозволено, а що ні для кожного аспекту ведення агропродовольчої діяльності, включаючи зберігання, транспортування та продаж. Відповідність — агропродовольче підприємство та методи виробництва повинні відповідати стандартам, що може передбачати модифікацію споруд та господарських об'єктів, пошук та зміну постачальників тощо. Документація — необхідна велика кількість документів, що детально описують історію господарства та його поточний стан, а також, як правило, включають результати аналізів ґрунту та води. Планування — необхідно подати письмовий річний план виробництва, в якому детально описати все — від насіння до продажу: джерела насіння, місця розташування полів і посівів, внесення добрив і боротьбу зі шкідниками, методи збору врожаю, місця зберігання і т. д. Інспекція — щорічні перевірки на господарстві є обов'язковими, з фізичним оглядом, вивченням документації та усним опитуванням. Переважна більшість інспекцій — це заздалегідь заплановані візити. Плата — щорічна плата за інспекцію/сертифікацію. Ведення документації —щоденні записи, що охоплюють усі види сільськогосподарської та маркетингової діяльності, і повинні бути доступними для перевірки в будь-який час.

Крім того, можуть проводитися раптові перевірки без попередження, а також можуть вимагатися специфічні аналізи (наприклад, аналізи ґрунту, води, тканин рослин тощо).

Для сертифікації агропродовольчого підприємства, які вперше отримують сертифікат, ґрунт повинен відповідати основним вимогам щодо відсутності застосування заборонених речовин (синтетичні хімікати тощо) впродовж кількох років. Неорганічне господарство має дотримуватися органічних стандартів протягом цього періоду, часто два-три роки. Це називається перехідним періодом. Культури перехідного періоду не вважаються повністю органічними.

Сертифікація інших видів діяльності, окрім фермерських господарств, відбувається за аналогічною схемою. Основна увага приділяється якості інгредієнтів та інших  допоміжних продуктів, а також умовам переробки та обробки. Транспортна компанія повинна детально описати використання та обслуговування своїх транспортних засобів, складських приміщень, контейнерів тощо. Для ресторанів проводиться перевірка приміщень, а його постачальники перевіряються на предмет наявності сертифікату органічного виробництва.

Групова (партисипативна) сертифікація

(ССГ) є альтернативою сертифікації третьою стороною, що адаптовані для локальних ринків і коротких ланцюгів постачання. Вони також можуть доповнювати сертифікацію третьою стороною приватною торговою маркою, що забезпечує додаткові гарантії та прозорість. ССГ уможливлюють безпосередню участь виробників, споживачів та інших зацікавлених сторін у:

виборі та визначенні стандартів, розробці та впровадженні процедур сертифікації, прийнятті рішень щодо сертифікації.

Системи спільних гарантій також називають «груповою (партисипативною) сертифікацією».

Сертифікація органічної продукції в Україні

В Україні органічна продукція виробляється та сертифікується згідно з органічним законодавством України, основними нормативними документами якого є:

Закон України № 2496-VIII «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»; Наказ Мінагрополітики від 22.02.2019 № 67"Про затвердження державного логотипа для органічної продукції"; Порядок (детальні правила) органічного виробництва та обігу органічної продукції, затверджений постановою КМУ від 23.10.2019 р. № 970; Перелік речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях, затверджений наказом Міністерства економіки України від 09.06.2020 № 1073.

В Україні сертифікація органічного виробництва відповідно до органічного законодавства України відбувається акредитованими  органами сертифікації, яких внесено до Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, який веде Міністерство аграрної політики та продовольства України. Станом на початок травня 2024 року в цьому реєстрі лише один орган сертифікації — ТОВ «Органік Стандарт», який сертифікує і за іноземними стандартами також.

Влітку 2023 року в Україні також запрацював Державний реєстр операторів, що здійснюють виробництво органічної продукції відповідно до законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, який веде Міністерство аграрної політики та продовольства України. Органічна продукція, що вводиться в обіг та реалізується в Україні, повинна маркуватися державним логотипом для органічної продукції.

Державний логотип для органічної продукції наноситься виключно на продукцію, вироблену відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», що підтверджено сертифікатом, що засвідчує відповідність процесу виробництва продукції та її обігу вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Додатково до сертифікації  відповідно до органічного законодавства України, більшість органічних операторів в Україні також сертифіковані відповідно до органічного законодавства ЄС. Крім того, українські органічні оператори часто сертифіковані відповідно до Національної органічної програми США (NOP) та/або Канадського органічного режиму (COR), (Швейцарія), Naturland та Bioland (Німеччина), KRAV (Швеція). Органи іноземної сертифікації, що мають право на проведення сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції відповідно до вимог законодавства іншого, ніж законодавство України, внесені до Переліку органів іноземної сертифікації, який веде Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та прав споживачів.

Сертифікат, що підтверджує виробництво та/або обіг органічної продукції відповідно до законодавства, відмінного від українського, визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції, якщо він виданий іноземним органом сертифікації, включеним до Переліку іноземних органів сертифікації.

Державна установа «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» (EEPO, Україна) відіграє важливу роль у сприянні українському органічному експорту.

Відмінності сертифікації органічної продукції в різних країнах Маркування органічних продуктів Україна Європейський Союз США Канада Швейцарія Німеччина У деяких країнах уряд здійснює формування органічних стандартів та нагляд за їхнім впровадженням. Сполучені Штати, Європейський Союз, Канада, Україна та ін. мають повністю впроваджене органічне законодавство, завдяки чому термін «органічний» маю право використовувати лише сертифіковані виробники. Можливість написати слово «органічний» на харчовому продукті є цінною маркетинговою перевагою на сучасному споживчому ринку. І щоб гарантувати, що продукт є органічним на законних підставах, була започаткована сертифікація, яка покликана захистити споживачів від зловживань цим терміном і полегшити купівлю органічних продуктів. Однак саме органічне маркування, яке стало можливим завдяки сертифікації, зазвичай потребує пояснень. У країнах, де немає органічного законодавства, державні директиви не є обов'язковими, а сертифікацією займаються неприбуткові організації та приватні компанії.

На міжнародному рівні ведуться переговори про еквівалентність, і деякі угоди вже діють, щоб гармонізувати сертифікацію між країнами, сприяючи міжнародній торгівлі. Існують також міжнародні органи сертифікації, в тому числі члени Федерації органічних сільськогосподарських рухів (), які працюють над гармонізацією. Якщо між країнами не існує офіційних угод, органічна продукція на експорт часто сертифікується організаціями з країн-імпортерів, які можуть створювати постійні закордонні представництва для цієї мети. У 2011 році IFOAM представила нову програму —Сімейство стандартів IFOAM, яка намагається спростити гармонізацію. Бачення полягає в тому, щоб встановити використання одного єдиного глобального джерела (COROS) для доступу до якості стандартів, а не зосереджуватися на двосторонніх угодах.

Північна Америка

Сполучені Штати Америки