Вацлав Кшижановський (, 22 січня 1881, Варшава — 12 березня 1951, Краків) — польський архітектор.
Біографія Народився у Варшаві. 1904 року закінчив Львівську політехніку. 1902 року спільно із Зигмунтом Добжанським та Мар'яном Гейтцманом заснував Союз студентів архітектури у Львові (перше зібрання відбулось 1903 року).Lwów: miasto, architektura, modernizm / pod red. B. Czerkesa i A. Szczerskiego. — Wrocław : Muzeum Architektury we Wrocławiu, 2016. — S. 379. — ISBN 978-83-89262-96-7. Навчався у Паризькій школі мистецтв. Відбував практику у Відні. Працював у Кракові в архітектурному бюро Юзефа Пакеса. Роботи того часу значною мірою тяжіють до класицизму. Член Кола архітекторів у Кракові. Публікував репродукції власних рисунків та творів живопису у краківському часописі «Architekt».Architekt. — 1906. — № 10. — S. 218—220. У 1910–1912 роках був секретарем організації. 1912 року був одним з організаторів у Кракові Виставки архітектури та інтер'єрів в оточенні садовому. Створив для неї кілька проектів, які було реалізовано. Входив до виконавчого комітету виставки.Katalog wystawy architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem pod parkiem dra Jordana w Krakowie: czerwiec-październik 1912 r. — Kraków : Drukarnia Uniwersytetu Jagiell., 1912. — S. 17; Wystawa architektury w 1911 r. w Krakowie // Nowa Reforma. — 23 września 1912. — № 434. — S. 1; Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 87. У 1914–1916 роках член Чільного комітету народного. Від 1919 року — інспектор відбудови краю, від 1920 — директор робіт публічних з відбудови у Кракові. У 1921–1939 роках був професором архітектури інтер'єрів Державного інституту пластичних мистецтв. У 1928–1935 належав до Безпартійного блоку співпраці з урядом.
Член Краківського технічного товариства. На початку грудня 1908 року у складі делегації товариства брав участь у Першому з'їзді делегатів польських архітектурних кіл у Кракові.Protokół I zjazdu Kół architektonicznych polskich w Krakowie // Czasopismo Techniczne. — 1909. — № 1. — S. 5; Z I-go Zjazdu Delegatów Kół Architektonicznych Polskich w Krakowie (1908) // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635. Пізніше член Спілки архітекторів Краківського воєводства.Spis członków z nowemi adresami // Architekt. — 1930. — № 3—4. — S. 61. Член журі конкурсів на проект перебудови садиби Скібневських у селі Голозубинці Хмельницької області (1904)Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2., проектів розписів каплиці Собеського на Кахленбергу у Відні (1909)Konkursy // Architekt. — 1909. — № 12. — S. 220., фасадів Національного музею на Вавелі (1912)Konkurs na fasady Museum Narodowego na Wawelu // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 58., проектів будинку Гірничої академії у Кракові (1913)Protokół sądu konkursowego nad projektami gmachu Akademii Górniczej w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 153., регуляції вулиці Вольської у Кракові (1914)Konkurs na regulację wylotu ulicy Wolskiej i zużytkowanie błoń miejskich i okolicy w Krakowie // Architekt. — 1913. — № 11. — S. 163; Program i warunki konkursu // Architekt. — 1914. — № 6—7. — S. 92., будинку державної учительської семінарії у Пщині (1925)Protokół // Architekt. — 1925. — № 9. — S. 4., будівлі Міністерства закордонних справ у Варшаві (1929).Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 277.
Роботи Дім на вулиці Битви під Леніно, 8 у Кракові (1905–1906, співавтор Юзеф Пакес). Перебудова інтер'єрів готелю і ресторану Поллера на вулиці Шпитальній, 30 у Кракові (1907). Бурса академічна на вулиці Гарбарській, 7 у Кракові (1908–1909, співавтор Юзеф Пакес). Дім на вулиці Шпитальній, 32 у Кракові (1909, співавтор Юзеф Пакес). Дім родини Попелів на вулиці Асника, 1, на розі з вулицею Баштовою у Кракові (1909–1910, співавтор Юзеф Пакес).Architekt. — 1913. — № 2. — S. 32—33, tabl. 4; Nowe budowle w Krakowie // Nowa Reforma. — 11 sierpnia 1911. — № 364. — S. 1. Будинки на алеї Словацького, 44-46-48 у Кракові (співавтор Юзеф Пакес). Вілла професора Натансона на вулиці Студентській, 3 у Кракові (1909–1910, співавтор Юзеф Пакес). Корчма з альтанками на краківській Виставці архітектури та інтер'єрів у садовому оточенні 1912 року. Зовні вирішена із деякими елементами бароко. Оздоблення інтер'єрів та екстер'єрів виконав художник Процайлович.K. S. Wystawa architektoniczna w Krakowie // Tygodnik Ilustrowany. — 22 czerwca 1912. — № 25 (2745). — S. 527; R. P. Wystawa architektury i wnętrz w otoczeniu ogrodowem w Krakowie w r. 1912 // Architekt. — 1912. — № 6-7. — S. 64, tabl. 22. Кіоски для квітів там же.Posiedzenie Delegacyi Architektów Polskich w Krakowie // Architekt. — 1912. — № 9. — S. 88. Школа св. Ядвіги на вулиці Крупничій, 38 у Кракові. Збудована у 1911–1912 роках. Співавтор Юзеф Пакес.Nowe budowle… — S. 2. Перебудова дому Польської академії знань на вулиці Славковській 17/19 у Кракові у 1911–1913 роках. Співавтор Юзеф Пакес.Białkiewicz Z. Trzy budowle Filipa Pokutyńskiego // Rocznik Krakowski. — № 49. — 1978. — S. 149. Проект спільного будинку слюсарської, столярської та бронзоливарної майстерень для міської Газовні у Кракові. Проект розбудови адміністративного корпусу. Усе реалізовано 1921 року.Seifert M. Rozwój krakowskiej Gazowni miejskiej w latach 1918—1928 // Dziennik Rozporządzeń dla Stoł. Król. Miasta Krakowa. — 31 marca 1929. — № 3. — S. 63. Проект дерев'яного костелу в Ющині від 1923 року. Не реалізований.Architekt. — 1923. — № 4. — S. 34; Ruszczyk G. Drewniane kościoły w Polsce 1918–1939: Tradycja i nowoczesność. — Warszawa : Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 2001. — S. 321. — ISBN 83-85938-14-1. Палата скарбова у Кракові на ділянці між вулицями Крупничою, Чистою і щойно прокладеною Скарбовою, споруджена у 1922–1925 роках. Має акцентований іонічним портиком вхід, а також декоративно розчленовані колонами скруглені наріжники. Неокласицистична будівля вирішена монументально, але має головний фасад на другорядній вулиці Скарбовій, позбавлена вигідних точок для огляду.Ekielski W. Kraków po wojnie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 3—4; Kulczyński K., Wierzchowski W. Gmachy P.K.O. i Izby Skarbowej w Krakowie // Architekt. — 1925. — № 8. — S. 7—9, 21—25. Проект санаторію у Криниці-Здруй на вулиці Нітрібітта для конкурсу 1926 року. Співавтор Богдан Лащка. Не здобув нагород, але був придбаний журі.Protokół // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 29—31. Проект від 15 грудня 1928 року на забудову ділянки між вулицями Баштовою, Кроводерською і Біскупьою у Кракові. Замовник — Товариство взаємного страхування.Plan zabudowania gruntów Krak. Tow. Wzajem. Ubezp. między ulicami Basztową, Krowoderską i Biskupią // Dziennik Rozporządzeń dla Stoł. Król. Miasta Krakowa. — 30 kwietnia 1929. — № 4. — S. 142. Два проекти будинку Ягеллонської бібліотеки у Кракові. Створені для конкурсу 1928 року, де здобули відповідно перше і друге місце.Kronika // Rzeczy Piękne. — 1928. — № 10. — S. 127. Костел у селі Хмелюв Підкарпатського воєводства (1920-ті).Wiącek A. Fundacje kościelne rodu Tarnowskich z Dzikowa // Tarnobrzeskie Zeszyty Naukowe. — Czerwiec 1995. — № 10. — S. 31. Хрест, створений за проектом Кшижановського і уміщений 7 квітня 1935 року на знищеному блискавкою дереві біля палацу Тарновських у Дзікові (тепер дільниця Тарнобжега).Wiącek A. Fundacje kościelne… — S. 34.
Примітки
Джерела
Hass L. Wolnomularze polscy w kraju i na świecie 1821–1999. Słownik biograficzny. — Warszawa: Oficyna Wydawnicza Rytm, 1999. — S. 255. — ISBN 83-87893-52-8. Purchla J. Jak powstał nowoczesny Kraków. — Wyd. drugie, przejrzane i uzupełnione. — Kraków: Wydawnictwo literackie, 1990. — S. 78, 127. — ISBN 83-08-02087-9.