Андрус Дабулявічус, (, за іншими даними 1898, маєток Паравіяй, тепер Біржайський район, Литва — † , Магадан, ГУЛАГ) — литовський поет, публіцист.
Під час Першої світової війни служив у царському війську. Весною 1919 заарештований литовською владою за комуністичну діяльність. Втік з в'язниці та перебрався в Рядяньську Росію. У 1922—1925 вчився у Москві у Комуністичному університеті національних меншин Заходу; у 1929—1932 в Академії комуністичного виховання, потім в Інституті червоної професури. З 1927 жив і працював у БССР (Орша, Мінськ). З 1935 член литовської секції СП БССР; керівник литовського відділення Білдержвидавництва.
Заарештований у серпні 1935; незабаром звільнений. У 1936 у Мінську литовською мовою опублікував збірник поезії «Mano tėvynė» («Моя батьківщина»). Повторно заарештований 17 жовтня 1936; засуджений до 5 років таборів. Був відправлений у Магадан, де і загинув. Реабілітований в 1957.
Джерела Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003. ISBN 985-6374-04-9