Тамбовська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії, що містилася у східній частині центральної чорноземної області імперії. Губернське місто — Тамбов.
Займала території сучасних Тамбовської, частково Липецької, Воронезької, Рязанської, Пензенської, Нижегородської, Саратовської областей та Республіки Мордовія.
Площа губернії становила 58 511 верст² (66 588 км²).
Історія Губернія була утворена 1796 року з Тамбовського намісництва. Проіснувала до 1928 року.
Адміністративний поділ На 1897 рік складалася із 12 повітів Борисоглібський повіт Єлатомський повіт Кирсановський повіт Козловський повіт Лебедянський повіт Липецький повіт Моршанський повіт Спаський повіт Тамбовський повіт Темниковський повіт Усманський повіт Шацький повіт
1923 року Єлатомський, Спаський та більша частина Шацького повітів відійшла до Рязанської губернії. Темниковський повіт було розділено між 3 губерніями, Усманський повіт відійшов до Воронізької губернії. 1924 року Лебедянський повіт увійшов до складу Липецького повіту.
Джерела Перепис населення 1897 року