Береги́ Долі́шні () — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення — (2011).
Історія села Перша згадка про село Береги Долішні в 1532 році, закріпачене на волоському праві, село було у королівській власності. Привілей на закріпачення села виданий королем Сиґізмундом Августом братам Дмитрові і Стецеві. В 1544 році село перейшло у власність Івана Кунашевича. Входило село до складу так званої Стерв'язької країни Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1772—1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1784 в селі в рамках Йосифинської колонізації австрійська влада оселила німецьких колоністів у частині села, яку назвали Зіґенталь. В 1940 німецькі колоністи були депортовані до Вартегау за програмою Додому в Рейх. В 1872 р. через село прокладена Перша угорсько-галицька залізниця.
Береги Долішні є одним з найстаріших центрів у світі видобутку нафти, нафту видобували тут з 1884 року.
У 1919—1939 рр. входило до ґміни Кросьцєнко Добромильського повіту Львівського воєводства.
З 25 квітня по 7 вересня 1914 року та з осені 1916 по 8 квітня 1919 року в цьому селі душпастирював видатний український історик, етнолог, фольклорист, науковець, громадський і політичний діяч, дійсний член НТШ, греко-католицький священник о. Михайло Зубрицький. Похований на місцевому кладовищі біля дзвіниці церкви, у якій служив (сьогодні це - римсько-католицький костел).
З 1940 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області України (відійшло до Польщі відповідно до договору обміну територіями 1951 року). 170 родин вивезено до колгоспу ім. Молотова (с. Зміївка у Бериславському районі Херсонської області).Кляшторна Н. О. Акція-51. Останні свідки. — Вінниця: ДП «ДКФ», 2006. — 232 с.: іл. ISBN 966-7151-67-0 — с. 193.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Населення Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Згідно з переписом 1921 року, у селі було 162 будинки і 1018 жителів (689 греко-католиків, 171 євангеліст, 136 римо-католиків і 22 юдеї) .
На 01.01.1939 в селі було 1530 жителів, з них 1030 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 160 поляків (приїжджі працівники лісових промислів), 20 євреїв, 40 циганів і 180 німців (у присілку Зіґенталь)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 41, 119..
В 1951, у рамках договору обміну територіями 1951 року, все українське населення (223 сім'ї, 1055 осіб) було переміщено на схід, зокрема в село Зміївка Бериславський район Херсонської області до колгоспу ім. Молотова— 170 сімей, а до села переселено поляків з Белзу і Сокалю.
Церква Архангела Михаїла
Церква Архангела Михаїла (зараз костел Діви Марії Розарії ) — греко-католицька церква, побудована з дерева в 1844 році на місці попередньої церкви (перша згадка в 1615 році), була парафіяльною і належала до Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква стоїть у західній частині села.
Церкву внесено до загальнодержавного реєстру пам'ятників історії.
Побудована в 1844 році, ремонтувалась в 1884, 1909 і 1922 роках.
Після передання села до Польщі, церква використовувалась як склад. В 1973 передана місцевій римо-католицькій громаді як парафіяльний костел (перейменований на честь Богородиці), в 1978 відремонтована.
В церкві з початкового оформлення залишилась поліхромія на стінах. На захід від церкви є дзвіниця, побудована одночасно з церквою.
При дорозі є мурована капличка XIX століття, покрита ґонтом.
Відомі люди З 1914 і до смерті в 1919 в селі жив і активно діяв о. Михайло Зубрицький — відомий український етнограф, фольклорист, педагог, історик, публіцист, громадський діяч та греко-католицький священик. Похований на місцевому кладовищі. Баран Ярослав Андрійович — український мовознавець, фахівець у галузі німецької та загальної фразеології, доктор філологічних наук (2000), професор (2001).
Див. також Радянсько-польський обмін ділянками територій 1951 року
Примітки
Посилання