Пердігьє Агріколь́ (; 3 грудня 1805 р., Морьер-лез-Авіньйон — 26 березня 1875 р., Париж) — французький письменник і політичний діяч, депутат, який стояв за об'єднання робітничого класу і названий істориками першим французьким синдикалістомRagon Michel, «Histoire de la littérature prolétarienne de langue française»; éditions Albin Michel, 1974. p. 98.
Біографія
Син офіцера, навчався столярному ремеслу і був прийнятий під ім'ям Avignonnais la Vertu в авіньйонську корпорацію підмайстрів ( Compagnons du Devoir libro ), що мала характер містико-благодійного братства . Розуміючи вигоди, що подаються для робочих корпоративним початком, задався метою об'єднати ремісничі братства, що ворогували між собою . Цією ідеєю пройняті його твори, написані в 1839 у після приїзду його в Париж: «Compagnonnage, rencontre de deux frères» і «Livre du compagnonnage».
Пердігьє Агріколь був посвячений у масонство 17 березня 1846 в паризькій ложі «Госпітальєри Палестини» Верховної ради ФранціїJournal de la Grande Loge de France, no 66, avril 2006, p. 8..
Обраний у 1848 р. членом Національних зборів і прозваний «Фенелоном робітників», прилучився до лівих. Після державного перевороту емігрував до Бельгію, потім в Швейцарію. Повернувшись на батьківщину, написав кілька брошур на захист республіки.
В 1862 р.у з'явилася його п'єса «Les gavots et les Dévorants ou la Réconciliation des compagnons», де проводилась його улюблена думка про необхідність об'єднання робітничого класу.
Похований на Пер-Лашезі (85 ділянка).
Творчість
Пісні Le départ des compagnons Adieu au pays Les voyageurs (песня Тур-де-Франс) Salomon (основатель корпорации подмастерьев Compagnons du Devoir de Liberté) Le Compagnon content de peu Поема La rencontre de deux frères Технічні видання Dialogue sur l'architecture Raisonnement sur le trait Видання про корпорації підмайстрів Notice sur le Compagnonnage Le Livre du Compagnonnage (1838, 2-ое изд. 1841, 3-е изд. 1857) Biographie de l'auteur du livre du compagnonnage et réflexions diverses ou complément de l'histoire d'une scission dans le compagnonnage (1846) Mémoire d'un Compagnon Maître Adam, menuisier à Nevers (1863) Question vitale sur le Compagnonnage et la classe ouvrière (1863) Le Compagnonnage illustré Історія Histoire démocratique des peuples anciens et modernes в 12 томах (опубліковано тільки 7 томів між 1849 та 1851) Театральна п'єса Les Gavots et les Devoirans ou la Réconciliation des compagnons Політика Despotisme et Liberté peuple de France reste debout Allemands, daignez réfléchir Comment constituer la République 1871 (збірник статей в Le National за часів Паризької комуни) Patriotisme et modération Conseil d'un ami aux républicains La vérité sur le pape et les prêtres Que devient, que deviendra la France (1874)
Бібліографія Jean Briquet: Agricol Perdiguier, compagnon du tour de France et représentant du peuple: 1805–1875, Librairie M. Rivière, 1955, 468 pages Agricol Perdiguier compagnon du Tour de France et représentant du peuple 1805–1875: compagnon du Tour de France et représentant du peuple, 1805–1875 : avec des lettres choisies d'Agricol Perdiguier, de sa femme Lise et de George Sand, Éditions de la Butte aux Cailles, 1981, 593 pages ISBN 978-2-902928-09-5 Jean-Pierre Saltarelli, Agricol Perdiguier (1805 −1875), dit Avignonnais la Vertu, compagnon menuisier et écrivain, programme de la Société Littéraire de Sorgues pour le 175 e anniversaire de sa mort, Sorgues, 2005. Marc Maynègre, Agricol Perdiguier, Avignonnais la Vertu (1805–1875), Journal de la Société Littéraire, Délégation de Vaucluse, numéro|18, novembre 2006. Philippe Guillot, Georges Sand et Agricol Perdiguier, Au fil de la Sorgue Bleue, Avignon, numéro|14, janvier-mars 2009
Примітки
Джерела Compagnons et compagnonnage L'Institut Européen de formation des Compagnons du Bâtiment Ère Nouvelle des Compagnons et Aspirants Égalitaires (compagnonnage mixte)