Визначники Визначники так само як і іменники мають два роди (чоловічий і жіночий) і два числа (однина і множина):
Неозначені визначники:
un - [ьон], один, якийсь (ч.р., однина) une - [ьун], одна, якась (ж.р., однина) des - [де], одні, якісь (обидва роди, множина)
Означені визначники:
le, l' (коротка форма, перед словами, які починаються на голосну) - [льо], цей, той (ч.р., однина) la - [ла], ця, та (ж.р., однина) les - [ле], ці, ті (обидва роди, множина)
Визначники у французькій мові мають важливе значення, часто лише завдяки їм можна дізнатися про однину чи множину іменників у реченні, адже закінчення іменників часто не читаються (порівняйте українське один солдат - багато солдат):
Приклади:
un livre ([ьо-лівр], книга) - des livres ([де-лівр], книги) le livre ([льо-лівр], та книга) - les livres ([ле-лівр], ті книги) un ami ([ьун-амі], друг) - des ami ([дез-амі], друзі) l'ami ([л-амі], той друг) - les amis ([лез-амі], ті друзі)
Іменники
Іменники можуть належати до чоловічого або жіночого роду.
Множина на письмі виражається одним з декількох закінчень, які як правило не читаються:
-s, -es. Приклад. homme - hommes, femme - femmes -aux. Приклад. travaille - travaux
В розмовній мові (оскільки закінчення як правило не вимовляються) визначити число іменника можиливо по службовим словам - визначникам, числівникам, прикметникам, дієсловам, подібно до того, як в українській мові інколи кажуть один солдат - п'ять солдат.