Філіпп Херревеге (, * ) — бельгійський диригент, представник руху автентичного виконавства.
Біографія і музична кар'єра Народився в Генті. Навчаючись у Гентському університеті, Херревеге поєднував дослідження в медичній науці і психіатрії з музичною освітою в Гентській консерваторії, де він вчитися грі на фортепіано з Марселем Газель, що був концертмейстером Ієгуді Менухіна. В цей же період він почав диригувати і у 1970 році заснував Collegium Vocale Gent і залишив медицину. Дуже скоро Ніколаус Арнонкур і Густав Леонгардт звернули увагу на його музичний підхід і запросили його разом з Collegium Vocale Gent приєднатися до них у їх записі кантат Баха.
Підхід Херревеге до барокової музики отримав широке визнання, і в 1977 році він заснував ще ансамбль в Парижі під назвою La Chapelle Royale, що виконував музику французької Золотої Епохи. З тих пір він заснував кілька інших групи та ансамблів, у репертуарі яких була музика від епохи Відродження і до сучасної музики, у числі яких були: ансамбль Vocal Européen, що спеціалізувався на Ренесансній поліфонії, і Orchestre des Champs-Élysées, заснований в 1991 році і покликаний відродити репертуар романтичної і передромантичної епохи на оригінальних інструментах.
Херревеге найбільш відомий як диригент музики Йоганна Себастьяна Баха. Він вважається батьком-засновником барокової автентичної практики.
Як запрошений диригент, Філіпп Херревеге виступав у ряді відомих оркестрів, включаючи Оркестр Консертгебау, Симфонічний оркестр Ставангера, Роттердамський філармонічний оркестр, Dutch Broadcasting Orchestra, Камерний оркестр Малера, берлінський і віденський філармонічні оркестри і Королівський філармонічний оркестр Фландрії. З 1998 по 2002 рік, він був головним диригентом Королівського філармонічного оркестру Фландрії.
Вибрана дискографія Орландо ді Лассо. Moduli Quinis Vocibus (1979) Йоганн Себастьян Бах. 4 короткі меси. Меса сі мінор. Кантати BWV39, 73, 93, 105, 107, 131. Virgin Classics 1990,1991. Карл Філіпп Емануель Бах. Die Auferstehung und Himmelfahrt Jesu, Virgin Classics Йоганнес Брамс. Німецький реквієм, Harmonia Mundi, 1996 Моцарт. Реквієм, Collegium Vocale and La Chapelle Royale, Harmonia Mundi, 1997 Бах. Магніфікат, La Chapelle Royale, Harmonia Mundi, 1999 Бах. Страсті за Матвієм. Collegium Vocale, Harmonia Mundi, 1999 Жан-Філіп Рамо. Les Indes Galantes, La Chapelle Royale, Musique d'Abord, 2000 Бах. Пристрасті по Іоанну (St John Passion), Collegium Vocale, Harmonia Mundi, 2003 Людвіг ван Бетховен. Симфонія № 9, Harmonia Mundi, 2003 Крістобаль де Моралес. Live @ The V. Sessions, video recording, 2009 Бетховен. Симфонія № 9, Pentatone, 2010
Визнання У 1990 році європейська преса назвала Херревеге «музичною особистістю року», в 1993 році він і його Collegium Vocale були названі посланниками культури Фландрії. Кавалер ордена мистецтв і літератури (1994), почесний доктор Льовенського католицького університету (1997), кавалер ордена почесного легіона (2003).
Посилання