Мойра Орфей () (, Кодроїпо, Королівство Італія — , Брешія, Італія) — італійська кіноакторка.
Біографія
Народилася 21 грудня 1931 року в Кодроїпо, Італія в родині артистів цирку — клоуна Біголона (Рікардо Орфей) і циркової зірки Віолетти Алат. Справжнє ім'я — Міранда. Стала виступати на цирковій арені як наїзниця, акробатка, була гімнасткою на трапеції, дресирувальницею слонів, голубів. Відомий продюсер Діно Де Лаурентіс придумав псевдонім, створив образ Мойри Орфей — екстравагантної, ексцентричної дами з яскравим, грубуватим макіяжем, чалмою на голові. Величезний успіх Мойри Орфей-циркової акторки супроводжував і успіх Мойри Орфей-кіноакторки. Пік кінопопулярності припав на 60-ті роки. У 1960 році дебютувала відразу в декількох фільмах — «Яд гідри», «Під десятьма прапорами», «Урсус». На великому екрані Мойра Орфей створювала комедійні, перебільшені, характерні емоційні образи, прикрашала фільми своєю участю. Серед найкращих акторських робіт — картина П'єтро Джермі «Пані та панове» (1966), стрічка «Казанова 70» (1965), комедії за участю великого коміка Тото — «Тото і Клеопатра» і «Тото проти чотирьох» (обидва — 1963), комедії «Чернець з Монци» (1964), Мірка в знаменитому фільмі за участю Вітторіо Ґассмана «Запах жінки» (1974, реж. Діно Різі). Після 1976 майже не знімалася в кіно. Воліла працювати на ТБ, брала участь в популярних італійських телешоу. Виконала характерну роль Глорії в комедіях Крістіана Де Сіки «Різдвяні канікули 90» (1990) і «Різдво в Індії» (2003). У 2002 році потрапила в автокатастрофу. У 2006 році перенесла інсульт.
Фільмографія
Примітки
Джерела