Інциденти з іноземними підводними човнами в водах Швеції — ряд морських військових та міжнародних інцидентів, що відбулись в заключній фазі Холодної війни та полягали в численних порушеннях територіальних вод Швеції іноземними підводними човнами.
Іноземні підводні човни в територіальних водах Швеції У перші роки після Другої світової війни відзначалася незначна активність іноземних підводних човнів: через відсутність достатніх технічних засобів виявлення підводних човнів виявлення човнів було нестійким і відразу після виявлення човен змінював курс, після чого контакт втрачався. У зв'язку з коротким часом контакту не представлялося можливим визначити національну приналежність човнів.
До початку 1980-х років ситуація різко змінилася. Виявлені човни більше не йшли від спостереження після їх виявлення. Імовірно тому, що в 1980 році протичовнові засоби Швеції складалися з малих катерів і вертольотів і не могли ефективно протидіяти підводним човнам.
Список основних інцидентів 1962. Під час навчань сонарами і гідрофонами північніше Форе поблизу острова Готланд був виявлений підводний човен. Після виявлення він був атакований глибинними бомбами, після чого човен вийшов в нейтральні води.
Осінь 1969. Під час маневрів біля узбережжя Норрланда шведський підводний човен Springaren увійшов в контакт з іноземним підводним човном, який після виявлення покинув територіальні води Швеції.
1974. У міста Каппелхамнсвікен острова Готланд берегова охорона виявила перископ підводного човна. На перехоплення вийшов есмінець королівського флоту, який зафіксував вихід підводного човна в нейтральні води.
Осінь 1976. Під час маневрів біля берегів Стокгольмського архіпелагу був помічений радянський підводний човен проекту 613, що позначив себе в нейтральних водах короткочасним включенням радара. Подальші спостереження за ним показали вхід підводного човна в територіальні води Швеції. Були записані шуми гвинтів човна. В момент прибуття до місця есмінців і протичовнових вертольотів човен, збільшивши швидкість, вийшов в міжнародні води.
18 вересня — 6 жовтня 1980. Шведський військовий буксир Ajax виявив рубку підводного човна неподалік від острова Уте Стокгольмського архіпелагу. Були викликані ударні вертольоти, які здійснили попереджувальні постріли в бік підводного човна. Підводний човен не покинув територіальні води Швеції і полювання тривало ще кілька тижнів, під час яких човен періодично виявляли.
27 жовтня 1981. Інцидент з U-137 (саме під таким іменем західна преса повідомляла про радянські підводні човни проекту 613 С-363 з бортовим номером 137). В результаті інциденту радянський човен сів на мілину. В СРСР заявили, що у човна вийшло з ладу навігаційне обладнання і він «заблукав».
1 жовтня — 13 жовтня 1982. Інцидент в Харсфіорді. Щоб запобігти вторгнення іноземних підводних човнів в територіальні води Швеції були встановлені численні пастки у вигляді мінних полів і сенсорів. При виявленні входу іноземної субмарини в води Швеції ВМС Швеції переводились в бойову готовність і приступали до силових операцій. У зазначений період було скинуто 44 глибинних бомби, крім того здетонували 4 якірні міни. Згодом з'ясувалося, що бомбардування були безуспішними: або човен їх уникав, або він зміг покинути територіальні води Швеції ще на самому початку силової акції. Події викликали екстрене засідання в парламентської комісії Швеції, яка звинуватила у вторгненні Радянський Союз, що викликало політичну напруженість у відносинах СРСР і Швеції. Наступні дослідження показали, що за шуми гвинтів підводного човна могли бути прийняті шуми цивільного судна.
4 травня 1983. За фактом детонації якірних мін північніше міста Лулео під фіордом Терефйорд Ботнічної затоки були висловлені припущення про вхід підводного човна. В травні в районі міста Сундсвалль вертольоти встановили контакт з іноземним підводним човном, але не змогли атакувати його через присутність у зоні враження цивільних журналістів. Влітку 1983 року відбулись полювання за підводним човном в Теревікен; в серпні — полювання за підводним човном в бухті Карлскруна і однойменному архіпелазі. Були здійснені бомбардування глибинними бомбами безпосередньо в бухті бази ВМС Швеції.
9 лютого — 29 лютого 1984. Ще один пошук підводного човна в бухті Карлскруна. Було використано 22 глибинні бомби.
Початок літа 1986. В Клінтехамсвекене на острові Готланд відзначено «занурення під воду містичного об'єкта». Дослідження морського дна показали наявність колії підводного транспортного засобу довжиною близько 1100 метрів.
Червень 1987. Ще одне полювання за підводним човном у фіорді Терефйорд. Літом 1987 року під час обстеження магнітними детекторами масивних об'єктів мінного поля біля міста Каппелхамнсвікен острова Готланд, військові виявили чіткі сліди підводного транспортного засобу.
Початок літа 1988. Були записані шуми від гвинтів і продувки баластних цистерн в бухті Ховрігебуктен в районі Оксельозунда.
Під час випробувань новітнього шведського підводного човна на швидкість і гучність, вертоліт протичовнової авіації, що відслідковував його сонаром, виявив другу підводну ціль. Щоб перевірити, чи є другий об'єкт перешкодою, шведській субмарині був відданий наказ на спливання. Другий об'єкт на великій швидкості пройшов під кілем шведської субмарини. Випробування проходили неподалік від бази ВМС Швеції в Стокгольмі. Протягом наступних двох тижнів приведені в стан бойової готовності війська періодично вступали в акустичний контакт з іноземним підводним човном.
Інцидент в жовтні 2014
В жовтні 2014 року в стокгольмському архіпелазі проводилась масштабна операція з виявлення іноземного підводного човна, в якій були задіяні кораблі шведських ВМС та військова авіація.
Посилання 30 лет спустя: советская подлодка на шведской мели Военная операция продлевается: иностранная подводная деятельность
Див. також Нелетальна протичовнова зброя