Йоганн Ернст Мініх (; в російських документах Сергій Христофорович Мініх; 30 грудня 1707 — 21 січня 1788 , Санкт-Петербург) — граф, російський політичний діяч, дипломат, мемуарист з роду Мініхів. Дід баронеси Кріденер, яка мала величезний вплив на Олександра I.

Біографія

Народився в родині майбутнього фельдмаршала Мініха.

У Російську імперію приїхав у віці 13 років. Навчався в Ризі і Женеві, вивчав юриспруденцію, іноземні мови та філософію. З 1727 року працював в Колегії іноземних справ. З 1729 року — в російському посольстві у Франції, з 1731 року — повірений у справах (за відсутності постійного посла).

У 1733 році повернувся до Російської імперії, отримав чин камер-юнкера, в 1737 році — камергера, в 1740 році — обер-гофмейстера і звання генерал-поручика, користувався прихильністю імператриці Анни Іоанівни, а після її смерті — Анни Леопольдівни.

Після повалення останньої, в 1741 році був разом з батьком схоплений, засуджений, позбавлений чинів і маєтків, після чого засланий з родиною в Костромську губернію, а в 1743 році — до Вологди, де і пробув на засланні 20 років, аж до смерті імператриці Єлизавети Петрівни.

У 1762 році, з царювання імператора Петра III, був помилуваний і повернувся до Санкт-Петербургу. Тоді ж йому було повернуто чини, нагороди і втрачене майно. У 1763 році, вже під час правління імператриці Катерини II, отримав чин дійсного таємного радника. З 1764 року — член Митної комісії, головний директор митних зборів країни. З 1774 року аж до самої смерті — голова Комерц-колегії.

Відомий мемуарист, І. Е. Мініх в роки вологодського заслання написав «Записки графа Ернста Мініха…», цікаві докладним зображенням придворного життя часів Анни Іоанівни і портретами політичних діячів тієї епохи.

Був нагороджений орденами Св. Олександра Невського (1740), Білого орла (1741) і Св. апостола Андрія Первозванного (1774).

Твори «Записки графа Ернста Мініха, сина фельдмаршала, писані ним для дітей своїх в Вологді в 1758 році».— СПБ, 1817. «Зауваження на записки генерала Манштейна», «Вітчизняні записки». 1825–1828. Мініх І. Е. Листи з Вологди 1756–1758 рр. / Публ., Переклад і коммент. Дм. Толстого // Русская старина, 1887. — Т. 53. — № 2. — С. 465–469.

Примітки

Література «Росія і російський двір в 1-й половині XVIII століття», СПБ 1891. Для біографії графа Іоанна-Ернеста Мініха // Російський архів, 1866. — Вип. 10. — Стб. 1544–1567.

Посилання Мініх, Ернст. Східна література. Перевірено 29 березня 2011. Процитовано 21 серпня 2011