Наказ Лаконія (або «Тритон Нуль», ) — це наказ від 17 вересня 1942 адміралом Військово-морськіх сил Третього Рейху Карлом Дьоніцем командирам усіх підводних човнів про заборону допомагати екіпажам та пасажирам затоплених кораблів.
Історія наказу
12 вересня 1942 року підводний човен Крігсмаріне U-156, після атаки та затоплення судна «Лаконія», надала допомогу екіпажу та пасажирам. В цій рятівній операції брали участь ще три інших підводних човни та два кораблі (німецького та італійського флоту). Судна були атаковані літаками США попри рятівну операцію.
Наказ Наступного дня після інциденту, 17 вересня 1942 року, адмірал Деніц, командуючий ВМС Німеччини, оприлюднив свій наказ:
Оцінки наказу Під час Нюрнберзького процесу Карл Дьоніц був звинувачений в порушені правил ведення підводної війни, а також в порушенні Лондонського морського договору (1930) і англо-німецьких флотських домовленостей Anglo-German Naval Agreement (AGNA) від 18-го липня 1935-го року.
Серед доказів обвинувачення були надані військовий наказ № 154, виданий в 1939 році, і наказ «Лаконія» від 1942 року.
Суд постановив, що докази не встановлюють з необхідною впевненістю, що Дьоніц віддавав накази про навмисне вбивство потерпілих підбитих суден чи після корабельних аварій. Але, «Накази, безсумнівно, були неоднозначними і заслуговують на найсуворішу критику.»«Нюрнбергский процесс» Москва Госюриздат 1961 год том VII
У масовій культурі Загибель Лаконії (фільм)
Література та посилання Карл Дёниц «Немецкие подводные лодки: 1939—1945 гг.» Минск: «АСТ», 2000. Sally V. Mallison, W. Thomas Mallison: The naval practices of belligerents in World War II: Legal criteria and development. In: Richard J. Grunawalt (Hrsg.): Targeting enemy merchant shipping (= International Law Studies). Band 65. Naval War College, Newport, Rhode Island 1993, S. 94–95
Джерела